ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 22.02.2012 р. N 3116/6/10-1115/826

Про розгляд листа

Державна податкова служба України розглянула ваш лист від 25.01.2012 N 25/01/12-1 щодо оподаткування інвестиційного прибутку, і в межах компетенції повідомляє.

Особливості оподаткування окремих видів доходів визначено статтею 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), зокрема, пунктом 170.2 цієї статті встановлено порядок оподаткування інвестиційного прибутку.

Згідно з абзацом першим підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (абзац другий підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Кодексу).

Відповідно до підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється Міністерством фінансів України спільно з центральним органом виконавчої влади, який здійснює державне регулювання ринку цінних паперів (далі - Методика).

У даному випадку податковим агентом є торговець цінними паперами (його філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), який діє на підставі договору, укладеного з платником податку, та повинен виконати всі функції, покладені на податкового агента, у порядку, визначеному чинним законодавством.

Наказ Міністерства фінансів України, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 N 1484/1689 "Про затвердження Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента" (Методика N 1484, 1689), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.01.2012 за N 100/20413 та набрали чинності 13 лютого 2012 року.

Відповідно до пункту 1.3 розділу I Методики (Методика N 1484, 1689) інвестиційний прибуток - це інвестиційний прибуток, нарахований (виплачений) платнику податку у складі доходу податковим агентом - торговцем цінними паперами згідно з пунктом 170.2 статті 170 з урахуванням підпункту 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 Кодексу та норм Методики за операціями з цінними паперами та/або за операціями з деривативами.

Об'єктом оподаткування для цілей Методики є інвестиційний прибуток, отриманий у розрахунковому періоді платником податку за операціями з інвестиційними активами з використанням послуг торговця цінними паперами, який обчислюється як сума інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів, та інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку (пункт 2.1 розділу II Методики (Методика N 1484, 1689)).

Загальні положення щодо порядку визначення бази оподаткування доходу у формі інвестиційного прибутку за операціями з інвестиційними активам та особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами, передбачені розділами II (Методика N 1484, 1689), III Методики (Методика N 1484, 1689).

Так, не включаються до доходу від продажу інвестиційного активу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень;

б) дохід, отриманий платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону;

в) кошти, які не були використані для здійснення операцій з інвестиційними активами та повертаються платнику податку торговцем за договором, укладеним із платником податку (пункт 2.12 розділу II Методики (Методика N 1484, 1689)).

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 2.17 розділу II Методики (Методика N 1484, 1689).

Інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом за результатами звітного податкового року, вважається отриманим в останній робочий день грудня такого року, а податок розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом до кінця січня року, що настає за звітним (пункт 2.19 розділу II Методики (Методика N 1484, 1689)).

Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, що здійснюються за договором з податковим агентом, розрахунок бази оподаткування та суми податку, а також сплата податку здійснюються таким податковим агентом самостійно, відокремлено від доходів і витрат такого податкового агента, окремо за кожним платником податку.

Податковий агент щокварталу подає у встановленому порядку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (пункти 2.21 (Методика N 1484, 1689), 2.22 Методики (Методика N 1484, 1689)).

Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (пункт 2.24 розділу II Методики (Методика N 1484, 1689)).

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних платником податку (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 Кодексу).

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому пункту 167.1 статті 167.1 Кодексу, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків (пункт 167.1 статті 167 Кодексу).

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого у порядку, встановленому пунктом 167.2 статті 167 Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом у порядку, передбаченому підпунктами 168.4.1 - 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Кодексу (пункт 2.25 розділу II Методики (Методика N 1484, 1689)).

Відповідно до статті 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 N 11 "Про бюджетну класифікацію" із змінами і доповненнями затверджено класифікацію доходів бюджету. Кошти податку на доходи фізичних осіб, що сплачується безпосередньо податковим агентом, із доходів платника податку мають зараховуватися на код класифікації доходів бюджету 11010400 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата", символ звітності 342, рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3111.

 

Заступник Голови

А. П. Ігнатов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали