ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

22.03.2012 р.

Справа N 48/448-13/364


За позовом

заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

До

1) Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-інвест",

 

2) Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED",

 

3) Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк",

 

4) Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна";

Треті особи

1) Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

 

2) Кабінет Міністрів України,

 

3) Міністерство фінансів України, 

 

4) Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном,

 

5) Державне підприємство з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів, 

 

6) Відкрите акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат".

Про

розірвання договорів, повернення майна та зобов'язання до вчинення дій.

Головуючий - суддя

Курдельчук І. Д. 

Суддя

Спичак О. М. 

Суддя

Котков О. В.

Представники учасників судового процесу:

 

Прокурор 

Громадський С. О., посв. N 42, 

Від позивача - 

ОСОБА_1, дов. N 387 від 09.11.2011,

Від відповідача-1

не з'явився, 

Від відповідача-2

не з'явився, 

Від відповідача-3

не з'явився, 

Від відповідача-4

не з'явився, 

Від третьої особи-1

ОСОБА_2, дов. N 010-04/7945 від 02.11.2009, 

Від третьої особи-2

ОСОБА_3, дов. N 9.1-22/1142 від 30.12.2011, 

Від третьої особи-3

не з'явився, 

Від третьої особи-4

ОСОБА_4, дов. N 20/1-6-134 від 23.03.2010, 

Від третьої особи-5

не з'явився, 

Від третьої особи-6

ОСОБА_5, дов. N 011.11-87 від 22.12.2011, ОСОБА_6, дов. N 011.11-88 від 22.12.2011.


В судовому засіданні 22.03.2012 відповідно до  оголошено вступну і резолютивну частини рішення ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ І СУТЬ СПОРУ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест", Компанії HOLDINGS LIMITED", Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна", в якому просить:

1) розірвати договір купівлі-продажу від 24.03.2006 р. пакета акцій ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (надалі - ВАТ "ЗАЛК") у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, укладений АКБСР "Укрсоцбанк", який діяв від імені ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест", з Компанією HOLDINGS LIMITED", погоджений Фондом державного майна України;

2) розірвати договір купівлі-продажу N КПП-307 від 08.02.2001 р. пакета акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, укладений між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест";

3) повернути пакет акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, державі Україна в особі Фонду державного майна України із застосуванням до покупців вказаного пакета вимог п. 133 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. N 1723-III;

4) зобов'язати зберігача Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна" списати з рахунку в цінних паперах Компанії HOLDINGS LIMITED" 423514923 простих іменних акцій ВАТ "ЗАлК" номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, що були предметом договорів купівлі-продажу від 08.02.2001 р. і 24.03.2006 р., та перерахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах Фонду державного майна України після чого надати Фонду державного майна України виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р. провадження в частині позовних вимог до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" припинено, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 р. (Постанова N 48/448) рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р. скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2011 р. (Постанова N 48/448(05-6-48/851(05-5-45/1432))) рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 р. (Постанова N 48/448) скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.09.2011 р. розгляд справи доручений колегії суддів у складі: головуючого - судді Курдельчук І. Д., суддів - Спичак О. М., Котков О. В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2011 р. справу N 48/448 прийнято до провадження, присвоєно їй номер 48/448-13/364, розгляд справи призначено на 12.10.2011 р., зобов'язано сторони надати письмові пояснення з урахуванням мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 30.08.2011 по справі N 48/448.

04.10.2011 р. через канцелярію суду ДП "Завод алюмінієвої фольги" надало пояснення по справі.

11.10.2011 р. через канцелярію суду ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" надало пояснення по справі.

12.10.2011 р. в судове засідання з'явились представники прокуратури, позивача та третіх осіб-1, 2, 4, 6.

Свої пояснення з урахуванням вимог ухвали суду від 13.09.2011 р. надали прокурор та позивач.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання ознайомлено з їх правами та обов'язками, відповідно до ст. ст. 20, 21, 22, 27, 29, 811 ГПК України.

Прокурор підтримав позовні вимоги і вказав, що державою Україна в особі Фонду державного майна України відчужено пакет акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, Закритому акціонерному товариству "АвтоВАЗ-Інвест" на підставі договору купівлі-продажу N КПП-307 від 08.02.2001 р., яким передбачений в т. ч. обов'язок покупця здійснити рефінансування зобов'язання ВАТ "ЗАлК" за кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р., укладеною з ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", яке діяло як фінансовий агент Кабінету Міністрів України із залучення та обслуговування іноземних кредитів. Зазначений обов'язок власника пакету акцій було збережено і в договорі купівлі-продажу від 24.03.2006, укладеному між АКБСР "Укрсоцбанк", який діяв від імені ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест", та Компанією HOLDINGS LIMITED", погодженому Фондом державного майна України. Обов'язок з рефінансування ні ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест", ні теперішнім власником Компанією HOLDINGS LIMITED" не виконано, а судовими рішеннями у справі N 2/241 розірвано Кредитну угоду N 14/02-145 від 28.05.97 р., що, на думку прокурора, свідчить про зміну істотних обставин та є підставою для розірвання договору із застосуванням наслідків у вигляді повернення приватизованого майна.

Прокурор просив позов задовольнити повністю.

Позивач підтримав позов та з тих же підстав просив його задовольнити.

Представники третіх осіб-1, 2, 4 підтримали позовні вимоги з підстав їх обґрунтованості.

Представник третьої особи-6 заперечив проти позову, зазначивши, що оплата Укрексімбанком кредитних коштів не була здійснена, доказів такої оплати в матеріали справи не представлено, оплата майна здійснена за рахунок інших коштів коштів держбюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, зобов'язання за кредитним договором припинені, зобов'язання по рефінансуванню відсутнє, майно, яке придбане для виробництва алюмінієвої продукції належить державі. Також вказував, що з вимогою про розірвання договору може звертатись до суду лише сторона договору, і посилався на необхідність припинення провадження у справі щодо вимог про розірвання договорів з підстав, зазначених у п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з ліквідацією сторони договорів ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест".

12.10.2011 р. ухвалою господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 19.10.2011 р., зобов'язано учасників судового процесу надати письмові пояснення з урахуванням мотивувальної частинипостанови Вищого господарського суду України від 30.08.2011 р. по справі N 48/448 та письмові пояснення на спростування доводів ВАТ "ЗАлК". Зобов'язано ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Міністерство фінансів України надати суду: докази погашення кредиту, отриманого від групи кредитних інститутів на чолі з Компанією "Ефібанк", Італія на підставі в т. ч. Другої зв'язаної кредитної угоди від 28.06.95 р.; докази надання кредиту згідно з п. 5.1 Кредитної угоди N 14/02-145 від 28.05.97 р., а саме оплати Укрексімбанком документів експортера (італійської фірми European Group s.r.l.", або іншої особи, яка здійснювала поставку обладнання).

19.10.2011 р. в судове засідання з'явились представники прокуратури, позивача та третіх осіб-1, 2, 6.

Представник прокуратури підтримав пояснення, надані в судовому засіданні 12.10.2011 р.

Представники позивача та третіх осіб-1, 2 надали письмові пояснення.

Витребувані ухвалою суду докази надані не були.

Керуючись ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи на 09.11.2011 р.

09.11.2011 р. в судове засідання з'явились представники прокуратури, позивача та третіх осіб. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились.

В судовому засіданні представники третіх осіб заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Відповідно до ст. 69 ГПК України судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Міністерство фінансів України надали суду документи, витребувані ухвалою суду.

Зважаючи на велику кількість документів, що потребують вивчення, нез'явлення відповідачів, неповне виконання вимог ухвали про призначення справи до розгляду та не подання витребуваних доказів, колегія суддів дійшла висновку про те, що розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 09.11.2011 р. розгляд справи відкладений на 24.11.2011 р.

24.11.2011 р. судове засідання не відбулось через хворобу судді.

Враховуючи необхідність належного повідомлення відповідачів-нерезидентів, суд призначив розгляд справи в межах піврічного терміну відповідно до приписів частини третьої статті 4 ГПК України, статті 3 Закону України "Про міжнародне приватне право"та рекомендацій Практичного керівництва по застосуванню Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів, розробленого Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права.

Ухвалою суду від 25.11.2011 р. розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 26.01.2012 р.

У зв'язку з перебуванням судді Курдельчука І. Д. у відпустці, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.01.2012 р. справу N 48/448-13/364 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий, суддя - Станік С. Р, суддя - Спичак О. М., суддя - Котков О. В.

Ухвалою суду від 26.01.2012 р. матеріали справи N 48/448-13/364 були прийняті колегією суддів у складі: головуючий, суддя - Станік С. Р, суддя - Спичак О. М., суддя - Котков О. В. до свого провадження.

У зв'язку з поверненням судді Курдельчука І. Д. з відпустки, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 02.02.2012 р. справу N 48/448-13/364 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий, суддя - Курдельчук І. Д., суддя - Спичак О. М., суддя - Котков О. В.

Ухвалою суду від 03.02.2012 р. матеріали справи N 48/448-13/364 були прийняті колегією суддів у складі: головуючий, суддя - Курдельчук І. Д., суддя - Спичак О. М., суддя - Котков О. В. до свого провадження.

26.01.2012 р. в судове засідання з'явилися представники прокуратури, позивача та третіх осіб. Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Ухвалою суду від 26.01.2012 р. року розгляд справи було відкладено на 07.02.2012 р. та зобов'язано учасників судового процесу надати докази та вчинити дії.

07.02.2012 р. в судове засідання з'явилися представники прокуратури, позивача та третіх осіб-1, 2, 3, 4, 6. Представники відповідачів та третьої особи-5 в судове засідання не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили.

До канцелярії суду від третьої особи-4 надійшло клопотання про заміну Міністерства промислової політики України його правонаступником Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном.

Згідно зі ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Судом розглянуто та задоволено клопотання третьої особи-4 про заміну його правонаступником.

23.02.2012 в судове засідання з'явились прокурор представники позивача та третіх осіб 1, 2, 4, 6. Прокурор, позивач та треті особи 1, 2, 4 підтримали позов просили його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та поясненнях, а представники третьої особи-6 заперечили проти позову, просили відмовити в його задоволенні з підстав відсутності правових підстав.

В судовому засіданні оголошувались перерви до 15.03.2012 - 22.03.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник третьої особи-6 заявив клопотання про витребування доказів, що витребовувалися ухвалами суду. Оскільки судом встановлено, що витребувані документи суду представлені і виконавці інші документи подати не можуть, заявлене клопотання відхилено.

Представник третьої особи-6 заявив клопотання про призначення і проведення судово-економічної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За відсутності у суду питань, що потребують додаткового роз'яснення та за відсутності необхідності у роз'ясненні питань, що потребують спеціальних знань, господарський суд відхилив клопотання.

В судовому засіданні 22.03.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив:

На підставі Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" N 210/93 від 15.06.93 р. та згідно із розпорядженням Запорізької обласної ради народних депутатів N 23-р від 22.08.94 р. Державне підприємство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" було реорганізовано шляхом корпоратизації у Відкрите акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі - ВАТ "ЗАлК"). Згідно з п. 4 розпорядження N 23-р від 22.08.94 р. з моменту державної реєстрації ВАТ "ЗАлК" активи та пасиви Державного підприємства "ЗАлК" переходять до ВАТ "ЗАлК", яке стає правонаступником прав та обов'язків корпоратизованого підприємства, що також зазначено і в статуті ВАТ "ЗАлК".

28.05.97 р. між Відкритим акціонерним товариством "ЗАлК"та Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк" (далі - ВАТ "Укрексімбанк"), яке діяло як фінансовий агент Кабінету Міністрів України із залучення та обслуговування іноземних кредитів на підставі агентської угоди від 28.05.97 р., було укладено Кредитну угоду N 14/02-145.

Відповідно до пункту 3 зазначеної Кредитної угоди ВАТ "Укрексімбанк" надає ВАТ"ЗАлК" кредит, який останнє зобов'язалося повернути разом з відсотками, додатковими платежами, страховою премією у розмірі 70 % від загальної суми кредиту на умовах, викладених у кредитній угоді.

За умовами зазначеної Кредитної угоди ВАТ "Укрексімбанк" надає кредит у сумі 60916000 доларів США для фінансування 85 % загальної вартості зовнішньоторговельного контракту від 27.07.93 р., укладеного між італійською фірмою "Фата Юропіан Груп С.Р.Л." та Державним підприємством "ЗАлК", щодо купівлі-продажу обладнання розливки, прокатки алюмінію для виготовлення упаковок для продуктів харчування.

Відповідно до пункту 6 Кредитної угоди погашення кредиту, відсотків, додаткових платежів та страхової премії передбачалось здійснювати до 2000 року за рахунок коштів Державного бюджету України, а після 2000 року за рахунок власних коштів ВАТ "ЗАлК".

За результатами проведення відкритих торгів з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "ЗАлК" на підставі рішень тендерної комісії, рішення Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. у справі N 4/10 та наказу Фонду державного майна України N 188 від 08.02.2001 р., Закрите акціонерне товариство "АвтоВАЗ-Інвест" (далі - ЗАТ"АвтоВАЗ-Інвест") було визнано переможцем відкритих торгів з продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК".

08.02.2001 р. між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" був укладений Договір купівлі-продажу N КПП-307, за яким ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" придбало 423514923 простих іменних акцій ВАТ "ЗАлК", номінальною вартістю 0,25 гривень кожна, що становить 68,01 % статутного фонду товариства (далі - "Договір N 1").

Згідно із пунктом 3.1 Договору N 1 ціна пакета акцій становить 380604000 грн. Вказана сума була повністю сплачена ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест", що підтверджується випискою з рахунку ГУ ДКУ від 15.02.2001 р.

Відповідно до пункту 3.3 та пункту 5.1.1 Договору N 1 ЗАТ"АвтоВАЗ-Інвест" взяло на себе зобов'язання здійснити інвестиції на суму, еквівалентну 200000000 (двомстам мільйонам) доларів США на користь ВАТ "ЗАлК", у порядку що визначений Додатком N 1 до Договору N 1, а також зобов'язання щодо здійснення рефінансування зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р., укладеною з ВАТ "Укрексімбанк", у сумі 76450000 доларів США у порядку, що визначений в Додатку N 2 до Договору N 1.

23.04.2002 р. між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" укладено Додаткову угоду N 447 до Договору N 1, якою були внесені наступні зміни:

викладено пункт 3.3 Договору N 1 в такій редакції: "Поряд зі сплатою ціни пакета акцій на користь продавця, покупець бере на себе зобов'язання (1) здійснити інвестиції на суму, еквівалентну 200000000 (двомстам мільйонів) доларів США у порядку, що визначений у Додатку N 1 до цього Договору впродовж 5-ти років з дати реєстрації; (2) здійснити рефінансування у сумі 76450000 доларів США у порядку, що визначений у Додатку N 2 до цього Договору упродовж 6-ти місяців з дати реєстрації. У випадку, якщо зобов'язання ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою будуть реструктуризовані, відстрочені, розстрочені, припинені або зупинені згідно з діючим законодавством України, то зобов'язання Покупця щодо здійснення рефінансування, передбачені пунктами 2.3, 3.3, 4.1, 5.1.1, 5.1.3, 8.1, 8.6.8.9, 14.3 та Додатком N 2, відповідно вважатимуться такими, що реструктуризовані, відстрочені, розстрочені, припинені або зупинені";

викладено пункт 1.2.8 Договору N 1 в такій редакції: "Інвестиції майно та кошти, що вносяться відповідно до п. 3.3 Договору та використовуються згідно з Додатком N 1 до цього Договору";

пункт 16.3 Договору N 1 змінено шляхом доповнення до переліку обставин непереборної сили актів судових органів;

пункт 16.1 Договору N 1 доповнено положенням стосовно продовження термінів виконання відповідних зобов'язань на строк дії обставин непереборної сили;

Додаток N 2 доповнено приміткою, згідно з якою за наявності судової заборони щодо рефінансування довгострокових зобов'язань товариства за Кредитною угодою, обчислення термінів рефінансування здійснюється з моменту припинення такої заборони.

05.10.2004 р. між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" укладено Додаткову угоду N 649 до Договору N 1, якою були змінені строки внесення інвестицій.

Відповідно до ст. 10 Договору N 1 сторони взяли на себе відповідальність за невиконання зобов'язань згідно з чинним законодавством України, за винятком випадків, встановлених договором.

Статтею 13 Договору N 1 передбачено, що у випадку відчуження пакета акцій права покупця обмежуватимуться пунктом 130 Державної програми і приватизації на 2000 - 2002 роки.

24.03.2006 р. між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), який діяв від імені ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" на підставі договору доручення N К-201/4273 від 21.03.2006 р. та довіреності від 21.03.2006 р., та Компанією HOLDINGS LIMITED" (далі - "Компанія") був укладений Договір купівлі-продажу, згідно з яким Компанія придбала пакет акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій (далі - "Договір N 2"). Вказаний договір у встановленому законом порядку був погоджений Фондом державного майна України.

Відповідно до Договору N 2 Компанія HOLDINGS LIMITED" стала правонаступником усіх прав і обов'язків ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" за приватизаційним договором. У зв'язку з цим, як визначено в розділі 6.3. Договору N 2, Компанія зобов'язалась здійснити рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. на суму, яка відповідає сумі невиконаних зобов'язань щодо рефінансування.

Умови Договору N 2 в частині зобов'язань Покупця повторюють зміст Договору N 1 з урахуванням додаткових угод.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2006 р. у справі N 2/241, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2006 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2006 р., було розірвано Кредитну угоду N 14/02-145 від 28.05.97 р., укладену між ВАТ "ЗАлК" та ВАТ "Укрексімбанк".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2007 р. у справі N 2/241 роз'яснено, що з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2006 р. у справі N 2/241 зобов'язання ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. є припиненими. ВАТ "ЗАлК" не є правонаступником Державного підприємства "ЗАлК" в частині виконання ним прав та обов'язків за Контрактом на поставку обладнання по розливу та прокату алюмінію для виготовлення упаковки для харчових продуктів, укладеним 27.07.93 р. між ДП "ЗАлК" та фірмою "Фата Юропіан Груп С.р.л.".

У період дії Договорів N 1 та N 2 Фондом державного майна України на виконання положень ст. ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" здійснювалися поточні перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК".

Відповідно до вказівок, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.08.2011 р., судам слід звернути увагу на акти поточної перевірки умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК". На виконання даної вказівки судом з'ясоване наступне.

Актом поточної перевірки від 18.06. - 21.06.2002 р. встановлено, що умови Договору N 1 та додаткових угод до нього станом на 21.06.2002 р. не виконані в частині внесення інвестицій, надання інвестиційних гарантій, виконання плану збереження робочих місць; несвоєчасно виконується пункт 9.2 колективного договору.

Актами поточної перевірки від 25.06. - 27.06.2003 р. та від 18.11. - 20.11.2003 р. встановлено, що умови Договору N 1 та додаткових угод до нього станом на 27.06.2003 р. та 20.11.2003 р. не виконані в частині внесення інвестицій та здійснення рефінансування.

Актом поточної перевірки від 30.03. - 02.04.2004 р. встановлено, що умови Договору N 1 та додаткових угод до нього станом на 02.04.2004 р. не виконані в частині здійснення рефінансування.

Актами поточної перевірки від 02.03. - 03.03.2005 р. та від 21.12. - 22.12.2005 р. встановлено, що умови Договору N 1 та додаткових угод до нього станом на 03.03.2005 р. та 22.12.2005 р. не виконані в частині внесення інвестицій та здійснення рефінансування.

Актом поточної перевірки від 20.03. - 22.03.2007 р. встановлено, що умови Договору N 1 та додаткових угод до нього станом на 22.03.2007 р. не виконані в частині внесення інвестицій та здійснення рефінансування дострокових зобов'язань товариства за кредитною угодою (згідно з додатком N 2 до Договору).

Актом поточної перевірки від 31.03 - 02.04.2009 р. встановлено, що умови договору купівлі-продажу акцій ВАТ "ЗАлК" виконуються. Аналогічні відомості зафіксовані в Акті поточної перевірки від 27 - 29.07.2010 р.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 30.08.2011 р. звернув також увагу на те, що судами не досліджувалось питання чи увійшло поставлене за зовнішньоторговельним контрактом від 27.07.93 р. обладнання до статутного фонду ВАТ "ЗАлК" чи воно є державною власністю. З означеного питання суд встановив наступне. Відповідно до спільного наказу ФДМУ та Мінпромполітики України від 11.10.2004 р. N 2129/514, наказу Мінпромполітики України від 12.10.2004 р. N 525, акта приймання-передачі від 17.11.2004 р. ВАТ "ЗАлК" передало, а Державне підприємство "Завод алюмінієвої фольги" прийняло на свій баланс технологічне обладнання для виробництва алюмінієвої фольги (оціночна вартість переданого обладнання становила 375972408,22 грн.). Крім цього, рішеннями судів у справі N 2/241 було встановлено, що ВАТ "ЗАлК" не є правонаступником ДП "ЗАлК" у частині виконання прав та обов'язків за зовнішньоторговельним контрактом від 27.07.93 р., укладеним з фірмою "Фата Юропіан Груп С.р.л.", а поставлене за вказаним контрактом обладнання не увійшло до статутного фонду ВАТ "ЗАлК" та залишилось у державній власності. Отже, матеріалами справи повністю підтверджується факт перебування обладнання у державній власності та не входження його до статутного фонду ВАТ "ЗАлК".

Позовні вимоги заступника Генерального прокурора України мотивовані тим, що: 1) Компанія не виконала зобов'язання по рефінансуванню довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р., 2) розірвання Кредитної угоди N 14/02-145 від 28.05.97 р. в судовому порядку свідчить про зміну суттєвих обставин, якими сторони керувалися при укладанні Договорів N 1 та N 2. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 651 ЦК України (розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням умов договору) та ст. 652 ЦК України (розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору), що, на думку прокурора, зумовлює настання правових підстав для повернення приватизованого майна у власність держави згідно з п. 133 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки.

Що стосується позовних вимог, заявлених до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" (відповідача-1), суд дійшов висновку щодо необхідності припинення провадження у цій частині позовних вимог, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" станом на момент розгляду справи ліквідовано. Відповідний запис N 2077757072710 внесений 25.06.2007 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації від 05.05.2010 р. N 71291В/2010, виданим Міжрайонною інспекцією Федеральної податкової служби N 46 у місті Москві.

Відповідно до ст. 12 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (від 07.10.2002 р.) документи, які на території однієї із договірних сторін розглядаються як офіційні, користуються на територіях інших договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

Згідно із ч. 8 ст. 63 Цивільного кодексу Російської Федерації ліквідація юридичної особи вважається завершеною, а юридична особа такою, що припинила існування після внесення про це запису в єдиний державний реєстр юридичних осіб.

Отже, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації від 05.05.2010 р. N 71291В/2010 є належним доказом підтвердження ліквідації ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест".

Суд також приймає до уваги, що Вищий господарський суд України, направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції у своїй постанові від 30.08.2011 р. відзначив, що "під час прийняття процесуальних документів у справі судами попередніх інстанцій не враховано те, що ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" станом на момент розгляду справи ліквідовано".

Згідно з пунктом 6 частини 1 ст. 80 ГПК України, пунктом 21 листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 та пунктом 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (Постанова N 18) ліквідація підприємства (організації), що є стороною у справі, є безумовною підставою припинення провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" підлягає припиненню згідно з п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Що стосується позовних вимог про розірвання Договору купівлі-продажу N КПП-307 від 08.02.2001 р. (Договору N 1) та Договору купівлі-продажу від 24.03.2006 р. (Договору N 2), то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, за результатами проведення відкритих торгів з продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК" на підставі рішень тендерної комісії, рішення Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. у справі N 4/10 та наказу Фонду державного майна України N 188 від 08.02.2001 р., ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" було визнано переможцем відкритих торгів з продажу пакета акцій ВАТ"ЗАлК".

08.02.2001 р. між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" був укладений Договір купівлі-продажу N КПП-307 (Договір N 1), за яким ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" придбало 423514923 простих іменних акцій ВАТ "ЗАлК", номінальною вартістю 0,25 гривень кожна, що становить 68,01 % статутного фонду товариства.

Відповідно до пункту 3.3 та пункту 5.1.1 Договору N 1 ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" взяло на себе зобов'язання здійснити інвестиції на суму, еквівалентну 200000000 (двомстам мільйонам) доларів США на користь ВАТ "ЗАлК", у порядку що визначений Додатком N 1 до Договору N 1, а також зобов'язання щодо здійснення рефінансування зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р., укладеною з ВАТ "Укрексімбанк", у сумі 76450000 доларів США у порядку, що визначений в Додатку N 2 до Договору N 1.

24.03.2006 р. між АКБСР "Укрсоцбанк", який діяв від імені ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест", та Компанією HOLDINGS LIMITED" був укладений Договір купівлі-продажу (Договір N 2), згідно з яким Компанія придбала пакет акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій. Вказаний договір у встановленому законом порядку був погоджений Фондом державного майна України.

Проаналізувавши укладені між сторонами Договори N 1 та N 2, колегія суддів дійшла висновку, що за своїм змістом та своєю правовою природою дані договори є приватизаційними угодами, які підпадають під правове регулювання норм Закону України "Про приватизацію державного майна" та статей 655 - 697 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо: здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій; здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності виробництва та технологічних циклів; збереження та раціонального використання робочих місць; виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції; збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес-плану; завершення будівництва жилих будинків; утримання об'єктів соціально-побутового призначення; виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища; внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів.

Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" також передбачено, що зазначені в цій частині зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань. Відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Відповідно до ч. 8 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" забороняється подальше відчуження окремих частин пакета акцій до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а також подальше відчуження приватизованого об'єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону, викупу. При подальшому відчуженні приватизованого об'єкта до нового власника переходять невиконані зобов'язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Отже, з наведених приписів законодавства України випливає, що подальший продаж об'єкта приватизації у будь-якому випадку має наслідком збереження для нового покупця об'єкта приватизації всіх зобов'язань попереднього покупця, які були передбачені первісним приватизаційним договором та умовами конкурсу, аукціону або викупу. Вказана обставина також свідчить про те, що безпосереднім учасником відносин як при первинному так і при повторному відчуженні об'єкта приватизації є та залишається Фонд державного майна України як орган, на який законодавством покладено функції зі здійснення контролю за виконанням сторонами зобов'язань, взятих за приватизаційною угодою.

З урахуванням наведених положень законодавства України, у преамбулі Договору N 2 зазначено, що Покупець (Компанія HOLDINGS LIMITED") поінформований про існування Невиконаних зобов'язань щодо Пакета Акцій і готовий взяти на себе повне і належне їх виконання.

У Додатку N 1 до Договору N 2 закріплено, що Невиконані зобов'язання означають зобов'язання ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" за Договором N 1 (з усіма змінами та доповненнями до нього), виконання у повному обсязі яких не підтверджено в Акті ФДМУ.

Відповідно до пункту 3.2. Договору N 2 Компанія зобов'язана належним чином виконати всі Невиконані зобов'язання, а також всі інші зобов'язання за цим Договором.

Згідно з підпунктом "b" пункту 1.1 Договору N 2 за результатами купівлі-продажу Пакета акцій Компанія HOLDINGS LIMITED" стає правонаступником ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" за Договором N 1, в тому числі правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест", передбачених Договором N 1.

У зв'язку з цим, як визначено в підпункті "пункту 6.3 Договору N 2, Компанія HOLDINGS LIMITED" зобов'язалась здійснити рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. на суму, яка відповідає сумі Невиконаних зобов'язань щодо рефінансування, визначеній в Акті ФДМУ, в порядку, встановленому в Додатку N 3 до цього Договору.

У Додатку N 3 до Договору N 2 встановлено, що сума невиконаних зобов'язань по рефінансуванню складає 76450000,00 доларів США. Отже, саме у такому обсязі Компанія HOLDINGS LIMITED" повинна була здійснити рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р.

Проаналізувавши наведені умови Договору N 2, судова колегія дійшла висновку, що оскільки у Покупця за Договором N 2 (Компанії HOLDINGS LIMITED") виникли зобов'язання не тільки перед Продавцем (ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест") щодо оплати пакета акцій, але й зобов'язання перед державою в особі Фонду державного майна України щодо виконання Невиконаних приватизаційних зобов'язань попереднього Покупця пакета акцій, то Фонд державного майна України як державний орган приватизації (суб'єкт приватизації) не позбавлений можливості ініціювати розірвання даного договору у разі невиконання або неналежного виконання Компанією взятих на себе зобов'язань. Судова колегія враховує, що по суті фактично відбулась заміна сторони (Покупця) у первісному приватизаційному договорі (Договорі N 1) з ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" на Компанію "VELBAY HOLDINGS LIMITED". Відповідно до пункту 130 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, та застосовувати до нього в разі їх невиконання санкції згідно із законом.

В підпункті "b" пункту 3.2 Договору N 2 закріплено, що після того, як Невиконані зобов'язання будуть виконані Компанією HOLDINGS LIMITED" в повному обсязі з урахуванням можливих змін, Компанія та Фонд державного майна України підпишуть Акт підсумкової перевірки. Невиконані зобов'язання вважаються виконаними з моменту їх повного і належного виконання.

Суд встановив, що в порушення вищезазначених умов Договору N 2, Компанія HOLDINGS LIMITED" не виконала взяті на себе зобов'язання, а саме не здійснила рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. у сумі 76450000,00 доларів США. Акт підсумкової перевірки, який за умовами Договору N 2 є належним доказом виконання Компанією Невиконаних зобов'язань, сторонами не складався та в матеріалах справи відсутній. Доказів перерахування коштів на користь ВАТ "Укрексімбанк" на виконання зобов'язань за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. Компанією HOLDINGS LIMITED" також пред'явлено не було.

В своїх запереченнях проти позову ВАТ "ЗАлК" посилається на те, що зобов'язання товариства за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. є припиненими, оскільки рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2006 р. у справі N 2/241, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2006 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2006 р., було розірвано Кредитну угоду N 14/02-145 від 28.05.97 р., укладену між ВАТ "ЗАлК" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк". Наведене, на думку ВАТ "ЗАлК", свідчить про те, що зобов'язання Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" щодо здійснення рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК"за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. також припинилися, отже відсутні будь-які порушення з боку Компанії умов Договору N 2. В обґрунтування даного висновку третя особа-6 посилається на Додаткову угоду N 447 від 23.04.2002 р., якою були внесені зміни до пункту 3.3 Договору N 1, відповідно до яких сторони передбачили можливість припинення зобов'язань покупця приватизованого пакета акцій ВАТ "ЗАлК" по рефінансуванню зобов'язань товариства за Кредитною угодою у разі, якщо зобов'язання ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою будуть припинені у встановленому законодавством України порядку.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями третьої особи-6, з огляду на наступне.

По-перше, суд звертає увагу на те, що в Договорі N 2 відсутнє положення, аналогічне положенню, закріпленому в пункті 3.3 Договору N 1, яке б передбачало можливість припинення зобов'язань Покупця пакета акцій щодо здійснення рефінансування зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. Так, у підпункті "b" пункту 6.3 Договору N 2 закріплено, що у випадку, якщо зобов'язання ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою будуть реструктуризовані, відстрочені, розстрочені, зупинені або призупинені згідно з чинним законодавством України, то зобов'язання Покупця (Компанії) щодо здійснення рефінансування, відповідно вважатимуться реструктуризованими, відстроченими, розстроченими, зупиненими або призупиненими. Отже, з наведеного положення Договору N 2 вбачається, що сторонами не була передбачена можливість припинення зобов'язань за Кредитною угодою (мова йде лише щодо можливості зупинення або призупинення таких зобов'язань, що зумовлює інші правові наслідки, оскільки терміни "зупинення"та "призупинення"означають лише можливість тимчасового невиконання обов'язку, а не остаточне звільнення від його виконання).

По-друге, суд враховує, що розірвання в судовому порядку Кредитної угоди N 14/02-145 від 28.05.97 р. та припинення зобов'язань сторін по цій угоді не означає, що позичальника було звільнено від виконання зобов'язань по погашенню кредитної заборгованості, яка виникла до розірвання зазначеної Кредитної угоди. Є хибним висновок ВАТ "ЗАлК", що відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України всі невиконані до моменту розірвання Кредитної угоди зобов'язання, передбачені такою угодою, вважаються припиненими. На думку колегії суду, розірвання у судовому порядку Кредитної угоди не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до моменту розірвання цієї угоди (наведеної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 19.12.2011 р. у справі N 3-136гс11 (Постанова N 3-136гс11)).

Як зазначено у листі Верховного Суду України "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин" (2009 - 2010 роки) від 07.10.2010 р. "зважаючи на характер правовідносин сторін, які регулюються параграфом 2 гл. 71 ЦК ("Кредит"), змісту нормстатей 598 - 599 та ст. 653 цього Кодексу, судам слід звертати увагу на те, що законодавець розрізняє поняття "розірвання договору" і "припинення зобов'язання/договору". Ці поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору слід розглядати як один з видів припинення договору. Таким чином, у силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору".

Крім цього, як вбачається з рішень судів по справі N 2/241, Кредитну угоду N 14/02-145 від 28.05.97 було розірвано судом на підставі ст. 652 ЦК України у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору. Відповідно доч. 3 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Будь-яких особливих наслідків розірвання Кредитної угоди N 14/02-145 від 28.05.97 р. у судових рішеннях по справі N 2/241 визначено не було. Таким чином, діє загальне положення щодо правових наслідків розірвання договору, передбаченеч. 3 ст. 653 ЦК України, відповідно до якого якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Отже, ні Договорами N 1 і N 2, ні чинним законодавством України не передбачено підстав для невиконання умов приватизаційного договору, а тому дії Компанії HOLDINGS LIMITED" щодо невиконання взятих зобов'язань по рефінансуванню довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. свідчать про порушення вимог ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд також приймає до уваги ту обставину, що при визначенні вартості пакета акцій під час укладення Договору N 1 та наданні згоди на укладення Договору N 2 Фондом державного майна України враховувались взяті ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" і Компанією HOLDINGS LIMITED" на себе зобов'язання по рефінансуванню Кредитної угоди N 14/02-145 від 28.05.97 р., що вплинуло, в свою чергу, на умови продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК", зокрема, на визначення ціни відчуження даного пакета акцій та визначення переможця відкритих торгів.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, одним з таких правових наслідків є розірвання договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Як вбачається з пункту 19 листа Вищого арбітражного суду України від 25.04.2001 р. N 01-8/500 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна" "угоди приватизації" (угоди, укладення яких передбачено ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна") є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію.

Враховуючи наведене, до спірних правовідносин, окрім положень Закону України "Про приватизацію державного майна", підлягають застосуванню і відповідні положення Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, однією з підстав розірвання договору за рішенням суду є істотне порушення договору його стороною. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд погоджується з доводами заступника Генерального прокурора, що невиконання ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" та Компанією HOLDINGS LIMITED" зобов'язань по рефінансуванню довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою N 14/02-145 від 28.05.97 р. значною мірою позбавило Фонд державного майна України того, на що він розраховував при укладенні Договору N 1 та наданні згоди на укладення Договору N 2, що свідчить про істотність порушення договірних зобов'язань з боку Компанії і як наслідок про наявність правових підстав для розірвання Договору N 2.

Судова колегія також дійшла висновку, що розірвання Договору N 1 та Договору N 2 зумовлює настання правових наслідків, передбачених приватизаційним законодавством. Зокрема, відповідно до пункту 133 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженоїЗаконом України від 18.05.2000 р. N 1723-III, у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність. Порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АР Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу заступника Генерального прокурора про повернення пакету акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, державі Україна в особі Фонду державного майна України.

Оскільки судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про розірвання Договору N 2 та повернення пакета акцій ВАТ "ЗАлК" державі Україна в особі Фонду державного майна України, то задоволенню підлягає також пов'язана з попередніми позовна вимога про зобов'язання зберігача Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна"списати з рахунку в цінних паперах Компанії HOLDINGS LIMITED" 423514923 простих іменних акцій ВАТ "ЗАлК" та перерахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах Фонду державного майна України після чого надати Фонду державного майна України виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всупереч названим нормам законодавства відповідачами та третьою особою-6 не подано суду жодного належного або допустимого доказу на які б спростовували зазначені вище обставини.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 29, 32 - 36, 43, 44, 49, 75, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" припинити.

2. Позов задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу від 24.03.2006 р. пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код 00194122) у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код 00194122), укладений Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 09039019), який діяв від імені Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест" (Російська Федерація, м. Москва, шосе Ентузіастів, 7-а), з компанією HOLDINGS LIMITED" (Кіпр, 1066, м. Нікосія, вул. Темистокли Дерви, будинок Еленіон 5, другий поверх Themistokli Devri Street, 5 Elenion Building, 2-nd floor, Nicosia, CY-1066, Cyprus), погоджений Фондом державного майна України (01033, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9 код 00032945).

Розірвати договір купівлі-продажу N КПП-307 від 08.02.2001 р. пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код 00194122) у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код 00194122), укладений між Фондом державного майна України (01033, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9 код 00032945) та Закритим акціонерним товариством "АвтоВАЗ-Інвест" (Російська Федерація, м. Москва, шосе Ентузіастів, 7-а).

Повернути пакет акцій Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код 00194122) у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код 00194122), державі Україна в особі Фонду державного майна України (01033, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9 код 00032945) із застосуванням до покупців вказаного пакета вимог пункту 133 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. N 1723-III.

Зобов'язати зберігача Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна"списати з рахунку в цінних паперах Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" (Кіпр, 1066, м. Нікосія, вул. Темистокли Дерви, будинок Еленіон 5, другий поверх Themistokli Devri Street, 5 Elenion Building, 2-nd floor, Nicosia, CY-1066, Cyprus) 423514923 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код 00194122) номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, код 00194122), що були предметом договорів купівлі-продажу від 08.02.2001 р. і 24.03.2006 р., та перерахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах Фонду державного майна України (01033, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9 код 00032945), після чого надати Фонду державного майна України (01033, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9 код 00032945) виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення 23.03.2012

 

Головуючий, суддя:

І. Д. Курдельчук

Суддя:

О. М. Спичак

Суддя:

О. В. Котков


 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали