ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29.01.2009 р.

N 3/126-08-2407


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Добролюбової Т. В., суддів: Гоголь Т. Г., Швеця В. О. розглянув матеріали касаційної скарги регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2008 у справі N 3/126-08-2407 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до: 1. Комунальної установи "Одеська міська студентська поліклініка N 21", 2. Комунальної установи "Одеська міська лікарня N 5", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Міністерство освіти і науки України, 2. Одеський національний політехнічний університет, про визнання дійсним договору, розірвання договору оренди, вилучення об'єкта оренди, виселення та стягнення 334526,92 грн.

 В судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Тетенко В. В. - за дов. N 6; від відповідача-1: Черниш В. І. - глав. врач; від відповідача-2: Черниш В. І. - за дов. від 27.01.2009; від третьої особи-1: Полтавченко С. В. - за дов. від 22.07.2008; від третьої особи-2: Полтавченко С. В. - посв. N 4.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області у червні 2008 року заявлений позов до Комунальної установи "Одеська міська студентська поліклініка N 21", Комунальної установи "Одеська міська лікарня N 5" про: 1) визнання дійсним договору від 25.06.2007 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2006, укладеного між позивачем та відповідачем-1; 2) стягнення з Комунальної установи "Одеська міська лікарня N 5" до Державного бюджету України 311895,12 грн. - заборгованості з орендної плати, 22631,8 грн. - пені; 3) розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2006; 4) вилучення у відповідача-1 та зобов'язання повернути балансоутримувачу - Одеському національному політехнічному університету об'єкт оренди, а саме: нежитлові приміщення частини першого і другого поверху, загальною площею 1365,7 кв. м, що розташовані в місті Одеса на вул. Семінарська, 7, з одночасним зобов'язанням відповідача-1 підписати Акт приймання-передачі (повернення) вказаного державного нерухомого майна; 5) виселення відповідача-1 шляхом звільнення спірних нежитлових приміщень та заборонити останньому користуватись цим майном. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 27.12.2006 між ним та відповідачем-1 був укладений договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Одеського національного політехнічного університету та розташоване в місті Одеса, вул. Семінарська,7. Відповідно до додаткової угоди до договору від 27.12.2006 перерахування орендної плати здійснює Комунальна установа "Міська лікарня N 5". При укладенні вказаного договору оренди було застосовано орендну ставку у розмірі 1 %, передбачену Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786. Через прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна" орендна ставка за використання нерухомого державного майна з метою розміщення закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги становить 5 %. З метою приведення договору оренди у відповідність з внесеними змінами щодо орендної ставки, між позивачем та відповідачем-1 25.06.2007 укладено договір про внесення змін до договору від 27.12.2006 та визначено розмір орендної плати за грудень місяць у розмірі 43074,66 грн. без урахування ПДВ. Позивач наголошував, що за умовами пунктів 3.4, 5.2 договору оренди, відповідач-1 зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з перерахуванням її до Державного бюджету України щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітнім, проте, відповідачем орендна плата не сплачувалась більше як 3 місяці, чим державі заподіяно збитків. Позивач вважав, що на підставі приписів статті 782 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пунктів 3.8, 9.3, 10.4 договору оренди, він має право вимагати розірвання договору, відшкодування збитків, стягнення пені та повернення орендованого майна. Позивач наголошував, що відповідач-1 відмовляється від сплати боргу з орендної плати посилаючись на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2007 у іншій справ N 16/309-07-866 договір про внесення змін до договору оренди від 27.12.2006 визнано недійсним, проте, на думку позивача, резолютивна частина цього рішення не містить посилань на визнання договору про внесення змін недійсним. З огляду на невизнання відповідачем-1 договору від 25.06.2007 позивач просить визнати його дійсним.

При цьому, позивач посилався на приписи статей 549, 550, 611, 625, 651, 762, 782 Цивільного кодексу України, статей 188, 284, частини 3 статті 285, частин 1, 4 статті 286, частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, статей 10, 18, 19, частини 3 статті 26, статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.09.2008, ухваленим суддею Д'яченко Т. Г., вимоги позивача про розірвання договору оренди залишені судом без задоволення з огляду на те, що на момент звернення з позовом істотні умови договору оренди нерухомого майна відповідачем-1 виконано у повному обсязі. Стосовно вимог про вилучення у відповідача-1 спірного майна судом також відмовлено через те, що вони є похідними від вимоги про розірвання договору та заявлені з тих же підстав. Місцевий суд вмотивовуючи рішення в частині відмови у визнанні договору оренди дійсним виходив з того, що укладення договору про внесення змін відбулось без волевиявлення відповідача-2 та балансоутримувача, крім того, суд визнав, що договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок перегляду договорів оренди нерухомого державного майна. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про недійсність договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна та відмовив у задоволенні вимог позивача. Судове рішення в цих частинах обґрунтоване приписами статей 203, 207, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Провадження у справі в частині стягнення з Комунальної установи "Одеська міська лікарня N 5" 225212,70 грн. - заборгованості та 14191,40 грн. - пені за період з грудня 2006 року до жовтня 2007 року припинено через те, що вказані вимоги були предметом розгляду у іншій справі N 16/309-07-8661 та частково задоволені шляхом стягнення з відповідача 49336,36 грн. Місцевий суд встановив, що в даному провадженні підлягають розгляду вимоги позивача про стягнення 86682,42 грн. - заборгованості та 8440,40 грн. - пені за період з листопада 2007 року до квітня 2008 року. При цьому, судом з'ясовано, що відповідачем на виконання рішення у справі N 16/309-07-8661 зайво сплачено 6030,03 грн., що становить поточну заборгованість установи за листопад та частину грудня 2007 року. Судом першої інстанції також установлено, що відповідачем-2 повністю погашена заборгованість за спірний період на суму 22002,67 грн. Водночас, суд дійшов висновку, що нарахування орендної плати і пені на підставі умов договору від 25.06.2007 є неправомірним.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі скасувати, а справу просить передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на хибність висновку суду про недійсність спірних умов договору, оскільки відповідно до статей 626, 759 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди за своїм змістом є двостороннім і укладається між двома сторонами, в даному випадку Фондом та відповідачем-2. На думку скаржника, судом не надано оцінку змісту спірних правовідносин та порушено статті 511, 527, 528, 626 Цивільного кодексу України, статтю 194 Господарського кодексу України, статтю 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Заявник наголошує, що з моменту підписання Додаткової угоди до договору оренди від 27.02.2007, відповідач-2 не набув статусу сторони за договором і відповідних обов'язків. Скаржник вважає, що додаткова угода також не порушила прав та інтересів балансоутримувача. Водночас, скаржник вказує, що судом невірно застосовано статтю 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", оскільки відповідач-1 не є бюджетною установою в розумінні статті 2 Бюджетного кодексу України та під час укладення договору оренди з проханням надати пільгові орендні ставки не звертався. Заявник наголошує на тому, що судом порушено приписи статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Від Комунальної установи "Одеська міська студентська поліклініка N 21" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Від Одеського національного політехнічного університету надійшов лист, в якому останній просить рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Від Комунальної установи "Одеська міська лікарня N 5", Міністерства освіти і науки України, відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т. В. та пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судом першої інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області - орендодавцем, Одеським національним політехнічним університетом - балансоутримувачем, та Комунальною установою "Одеська міська студентська поліклініка N 21" - орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Відповідно до умов пункту 1.1 цього договору орендодавець передає, а орендар - приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: приміщення першого та другого поверхів, загальною площею 1365,7 кв. м, що розташовані за адресою: місто Одеса, вул. Семінарська, 7. Згідно з пунктом 5.2 цього договору орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в повному обсязі і у встановлені строки. Пунктом 3.1 вказаного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 19.01.2000 N 75, і становить без ПДВ за базовий місяць 8538,09 грн. Відповідно до пункту 3.6 договору розмір орендної плати підлягає перерахунку на вимогу однієї із сторін у разі змін чинного законодавства, Методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України. Умовами пункту 3.4 вказаного договору визначено, що орендна плата перераховується Орендарем до Державного бюджету України та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % та 50 % щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем. Враховуючи розпорядження міського голови від 27.10.2003 N 1315-01р. перерахування орендної плати здійснюється Комунальною установою "Міська лікарня N 5". Строк дії договору, визначений сторонами до 25.12.2007, продовжувався на той самий термін. Разом з цим, судом установлено, що додатковою угодою від 27.02.2007 до договору оренди від 27.12.2006, укладеною між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, Одеським національним політехнічним університетом, Комунальною установою "Одеська міська студентська поліклініка N 21" та Комунальною установою "Міська лікарня N 5", до основного договору були внесені зміни в частині визначення платіжних реквізитів. Ця додаткова угода підписана Комунальною установою "Міська лікарня N 5", яка визначена платником за договором оренди від 27.12.2006. Судом також установлено, що 25.06.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Комунальною установою "Одеська міська студентська поліклініка N 21" укладено договір про внесення змін до договору від 27.12.2006. За умовами договору від 25.06.2007, він укладений на виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", у зв'язку з чим зазначеним договором внесені зміни до пунктів 1.3, 3.1, 3.2 та розділу 5 основного договору. За умовами цього договору, пункт 3.1 основного договору викладений у такій редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1846), і становить без ПДВ за місяць розрахунку грудень 43074,66 грн. Відповідно до нової редакції пункту 3.2 основного договору орендна плата за січень 2007 визначається шляхом коригування орендної плати за грудень 2006 на індекс інфляції за січень 2007 включно. Як установлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, предметом позову є вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Комунальної установи "Одеська міська студентська поліклініка N 21", Комунальної установи "Одеська міська лікарня N 5" про: 1) визнання дійсним договору від 25.06.2007 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2006, укладеного між позивачем та відповідачем-1; 2) стягнення з Комунальної установи "Одеська міська лікарня N 5" до Державного бюджету України 311895,12 грн. - заборгованості з орендної плати, 22631,8 грн. - пені; 3) розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2006; 4) вилучення у відповідача-1 та зобов'язання повернути балансоутримувачу - Одеському національному політехнічному університету об'єкт оренди, а саме: нежитлові приміщення частини першого і другого поверху, загальною площею 1365,7 кв. м, що розташовані в місті Одеса на вул. Семінарська, 7, з одночасним зобов'язанням відповідача-1 підписати Акт приймання-передачі (повернення) вказаного державного нерухомого майна; 5) виселення відповідача-1 шляхом звільнення спірних нежитлових приміщень та заборони останньому користуватись цим майном. Як на підставу, виникнення у відповідача зобов'язання сплатити спірні кошти, позивач посилався на Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" та договір від 25.06.2007 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, підписаний орендарем та орендодавцем. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що договір від 25.06.2007 є недійсним, оскільки укладений без волевиявлення платника і балансоутримувача, а нарахування позивачем орендної плати за його умовами, визнав неправомірним. Такий висновок колегія суддів визнає передчасним. Відносини щодо оренди державного майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. За змістом статей 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди є, зокрема, орендна плата (з урахуванням її індексації), яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Для об'єктів, що перебувають у державній власності така Методика визначається Кабінетом Міністрів України. Правила щодо зміни розмірів орендної плати встановлені статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Дані положення відображені і в пункті 3.6 основного договору оренди. З 01.01.2007 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", статтею 118 якого унормовано: "Установити, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Надати право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми". Таким чином, приписами цієї правової норми надано право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду та зобов'язано орендодавців у шестимісячний термін з моменту набрання даним законом чинності здійснити відповідно до даної правової норми перегляд договорів, що укладені до 01.01.2007. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" внесено зміни в зазначену Методику та визначено орендну ставку за використання об'єктів нерухомого державного майна, зокрема, закладами охорони здоров'я. Як установлено судом на виконання цих приписів, 25.06.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області - орендодавцем та Комунальною установою "Одеська міська студентська поліклініка N 21" - орендарем, укладено договір про внесення змін до договору від 27.12.2006 в частині визначення розміру орендної плати. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. За частиною 1 статті 626 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір спрямований на виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами, що його уклали. Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Отже, як вбачається з матеріалів справи, зміну розміру орендної плати, узгодили сторони за основним договором оренди. Крім того, відповідно до статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладене боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Отже, боржник може покласти виконання обов'язку, що лежить на ньому, на іншу особу, яка, проте, не стає стороною в зобов'язанні, оскільки щодо кредитора вона вчиняє лише фактичні дії, зокрема, сплачує грошові кошти. Стороною в зобов'язанні залишається боржник, який і відповідає за порушення зобов'язання іншою особою. Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 3 статті 285 та частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності. Таким чином, не підписання платником - Комунальною установою "Одеська міська лікарня N 5" та балансоутримувачем договору від 25.06.2007, не позбавляє обов'язку орендаря сплачувати орендну плату, з урахуванням змін внесених цим договором. Наведені приписи чинного законодавства залишилися поза увагою суду першої інстанції, що унеможливлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Викладене свідчить про те, що господарським судом не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, а тому рішення прийняте за неповно з'ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, доводи викладені в касаційній скарзі про порушення судом вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Одеської області. При цьому, не враховується довід сторони про її статус бюджетної, оскільки ця обставина судом не встановлена. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2008 у справі N 3/126-08-2407 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до господарського суду Одеської області.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задовольнити.

 

Головуючий

Т. Добролюбова

Судді:

Т. Гоголь

 

В. Швець





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали