ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 8 травня 2012 року

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі головуючого - Барбари В. П., суддів: Балюка М. І., Берднік І. С., Ємця А. А., Колесника П. І., Потильчака О. І., Шицького І. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву дочірнього підприємства "Аква-сервіс" приватного підприємства "Еліпс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 грудня 2011 року у справі N 5021/966/2011 за позовом прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Роменської міської ради та Головного управління міського господарства Роменської міської ради до дочірнього підприємства "Аква-сервіс" приватного підприємства "Еліпс", третя особа - виконавчий комітет Роменської міської ради, про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути орендоване майно, стягнення 304716,71 грн. заборгованості з орендної плати та 16825,13 грн. пені, встановила:

У квітні 2011 року прокурор Сумської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Роменської міської ради (далі - Роменська міськрада) та Головного управління міського господарства Роменської міської ради (далі - ГУ міського господарства Роменської міськради) до дочірнього підприємства "Аква-сервіс" приватного підприємства "Еліпс" (далі - ДП "Аква-сервіс" ПП "Еліпс") про розірвання договору оренди основних засобів від 17 серпня 2006 року (далі - Договір оренди), укладеного між ГУ міського господарства Роменської міськради та ДП "Аква-сервіс" ПП "Еліпс", про зобов'язання передати за актом приймання-передавання ГУ міського господарства Роменської міськради основні засоби, які надавалися відповідачу в оренду на підставі цього Договору оренди та додаткових угод до нього, та про стягнення з ДП "Аква-сервіс" ПП "Еліпс" на користь міського бюджету м. Ромни заборгованості з орендної плати за договором оренди у розмірі 304716,71 грн. та 16825,13 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору оренди, зокрема щодо своєчасності перерахування орендної плати.

Рішенням господарського суду Сумської області від 7 вересня 2011 року позов задоволено. Розірвано укладений сторонами договір оренди та зобов'язано відповідача передати ГУ міського господарства Роменської міськради за актом приймання-передавання орендовані основні засоби; стягнуто з відповідача на користь міського бюджету м. Ромни 304716,71 грн. заборгованості з орендної плати та 16825,13 грн. пені за прострочення внесення орендної плати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 року рішення господарського суду Сумської області від 7 вересня 2011 року скасовано в частині стягнення з ДП "Аква-сервіс" ПП "Еліпс" пені у розмірі 16825,13 грн. та прийнято в цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. У решті рішення залишено без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 27 грудня 2011 року залишив без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 року.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27 грудня 2011 року з підстав, передбачених статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ДП "Аква-сервіс" ПП "Еліпс", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини третьої статті 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини другої статті 651, статей 782, 783 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини третьої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у подібних правовідносинах, просив скасувати цю постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

До поданої заяви ДП "Аква-сервіс" ПП "Еліпс" долучило копії постанов Вищого господарського суду України: від 19 квітня 2011 року у справі N 4/151-10, від 29 березня 2011 року у справі N 16/199, від 1 березня 2011 року у справі N 5002-23/3532-2010, - в яких, на його думку, по-іншому, ніж у постанові, що переглядається, застосовано судом касаційної інстанції одні й ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Ухвалою від 14 березня 2012 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу N 5021/966/2011 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 грудня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

У справі, що переглядається, встановлено, що 17 серпня 2006 року між ГУ міського господарства Роменської міськради та ДП "Аква-сервіс" ПП "Еліпс" було укладено договір оренди, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування основні засоби згідно з додатком до цього договору для використання виключно з метою здійснення виробничої та комерційної діяльності за призначенням. Строк дії договору оренди сторони встановили до 31 грудня 2020 року (пункт 10.1).

Додатковими угодами N 2 від 1 квітня 2009 року та N 3 від 21 травня 2009 року до договору оренди було внесено зміни, якими передано в оренду відповідачу додаткові основні засоби.

Пунктами 4.1 - 4.3 Договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить за перший місяць оренди 9489,18 грн., орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни вказаної Методики, змін централізованих цін та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Додатковими угодами до договору оренди сторони неодноразово узгоджували розмір орендної плати.

Пунктом 3.4.2 договору оренди встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Станом на 1 вересня 2011 року заборгованість відповідача з орендної плати становила 304716,71 грн.

За умовами договору оренди його чинність припиняється достроково за рішенням суду та в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 10.5).

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа N 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

У справі, що переглядається, залишаючи без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 року, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову в частині розірвання договору оренди комунального майна з урахуванням приписів частини третьої статті 291 ГК України, частини другої статті 651, статей 782, 783 ЦК України та частини третьої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

На думку Верховного Суду України, такий висновок Вищого господарського суду України ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки суд касаційної інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального права, то у задоволенні заяви ДП "Аква-Сервіс" ПП "Еліпс" слід відмовити.

Керуючись статтями 11116, 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви дочірнього підприємства "Аква-сервіс" приватного підприємства "Еліпс" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27 грудня 2011 року у справі N 5021/966/2011 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий

В. П. Барбара

Судді:

М. І. Балюк

 

І. С. Берднік

 

А. А. Ємець

 

П. І. Колесник

 

О. І. Потильчак

 

І. Б. Шицький





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали