ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17.11.2011 р.

Справа N 60/134-09


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - С. Могил, суддів: Є. Борденюк, І. Кондратової, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" на постанову від 30.07.2010 Харківського апеляційного господарського суду у справі N 60/134-09 за позовом державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" до іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради) про витребування майна та за зустрічним позовом іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" до державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватна фірма "Орнатус"; іноземне підприємство "Калісто") про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії.

В судове засідання прибули представники сторін: ДП "Харківський завод шампанських вин" ОСОБА_4 (дов. від 31.03.2011).

Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України встановив:

ДП "Харківський завод шампанських вин" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням уточнення позовних вимог), в якій просить зобов'язати Іноземне підприємство "Торговий дім "ХЗШВ" повернути лікеро-горілчані вироби на загальну суму 8110343,50 грн.

25.03.2010 Іноземне підприємство "Торговий дім "ХЗШВ" звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір комісії та зобов'язати ДП "Харківський завод шампанських вин" забрати продукцію. 27.04.2010 Іноземне підприємство "Торговий дім "ХЗШВ" подало заяву про відмову від зустрічного позову і ця відмова була прийнята судом

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2010 (суддя - Ю. Светлічний), яке залишене без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2010 (колегія суддів: В. Фоміна, Т. Кравець, О. Пуль), в задоволенні первісного позову відмовлено повністю та задоволено заяву відповідача про відмову від зустрічного позову, провадження за зустрічною позовною заявою припинене.

Судові рішення мотивовані наступним.

13.12.2007 між позивачем та відповідачем укладений договір комісії N 52/12/07, за умовами якого відповідач за дорученням позивача за винагороду зобов'язався укласти одну або декілька угод від свого імені і за рахунок позивача з метою реалізації товару останнього.

Строк дії договору встановлений додатковою угодою N 1 від 30.12.3008 до 31 грудня 2009 року.

Відповідно до п. 5.3 договору комітент вправі в будь-який час відмінити дане ним комісіонеру доручення в цілому або частково, попередивши останнього за два тижні до дати відміни.

Керуючись п. 5.3 договору, позивач листом N 179 від 06.05.2009 повідомив відповідача про скасування свого доручення на реалізацію продукції, що була передана комісіонеру 6, 7, 9, 13, 15 квітня 2009 року на загальну суму 108826,32 грн. та залишків нереалізованої продукції станом на 1 квітня 2009 року на суму 11385198,79 грн. Зазначену продукцію позивач просив не реалізовувати.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву, державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" посилається на звіт відповідача про залишки товару на 01.05.2009 за договором комісії на реалізацію перед комітентом ДП ХЗШВ. Відповідно до даного звіту відповідачем не реалізований та не повернутий позивачу товар (лікеро-горілчані вироби) на суму 8110343,50 грн. Також позивач посилається на товарно-транспортні накладні за лютий-квітень 2009 року та довіреності, видані ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортна накладна є первинним бухгалтерським документом, який містить відомості про господарську операцію. Згідно зі статтею 9 цього ж Закону для надання юридичної сили первинним документам, вони мають бути складені у відповідності до вимог законодавства та містити обов'язкові реквізити. Згідно з п. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року (із змінами, внесеними згідно з наказами Мінтрансу N 90 від 23.03.98; N 763 від 05.11.2001 та наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 493 від 22.05.2006) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 10.8 цих же Правил у товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж.

Пункт 11.7 Правил передбачає, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Згідно з п. 8.26 Правил вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять доказів на підтвердження отримання відповідачем товару за ними, а саме у даних документах відсутні підписи особи, що отримала товар.

Дослідивши товарно-транспортні накладні, суд встановив, що в них відсутні посилання на поставку того товару, який витребовує в позовній заяві позивач, а саме за наданими накладними не поставлялось: "Вино Приморське розове", "Портвейн Таврида красне", "Шампанське Усмішка дитяче", "Шампанське Старий Харків", "Портвейн Алушта розове".

Що ж до посилання позивача на довіреності, видані ІП "ТД "ХЗШВ", як на доказ отримання продукції відповідачем, то суд зазначив таке.

Згідно з положеннями наказу Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, законодавством встановлені обов'язкові вимоги щодо документів, якими можуть бути підтверджені повноваження особи на отримання матеріальних цінностей та які є підставою для відпуску товарних цінностей.

При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати за нею (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

Згідно з п. 15 Інструкції відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.

З урахуванням приписів даної Інструкції надані до матеріалів справи довіреності не є доказом отримання продукції за договором комісії N 52/12/07 від 03.12.2007, оскільки не містять посилання на спірний договір, а також на конкретні товарно-транспортні накладні, які позивачем надані до справи в підтвердження факту поставки саме спірної продукції.

Окрім того, кількість цінностей, зазначена у довіреностях, не відповідає кількості продукції, яка зазначена у товарно-транспортних накладних, на які посилається позивач як на доказ поставки продукції відповідачу, які не мають підпису вантажоодержувача.

Таким чином, довіреності на отримання цінностей N 001559 від 02.02.2009, N 001561 від 13.02.2009, N 001566 від 24.02.2009, N 001575 від 06.04.2009, N 001568 від 02.03.2009 не є підтвердженням того, що товар був поставлений за договором комісії N 52/12/07.

Необґрунтованим є і посилання позивача на звіт відповідача про залишки товару на 01.05.2009 за договором комісії на реалізацію перед комітентом ДП ХЗШВ, оскільки з даного звіту не вбачається, що поставка проводилась саме за спірним договором комісії, оскільки відсутні посилання на дату та номер договору, а також не зазначено ким саме здійснена поставку продукції, яка зазначена в звіті.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" посилається на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень обставин справи та неправильне застосування норм права; заявник касаційної скарги просить рішення та постанову у справі скасувати, задовольнивши позовні вимоги, посилаючись при цьому на таке.

Товарно-транспортні накладні, за якими продукція передана відповідачу, містять посилання як на договір комісії, так і на довіреності уповноважених осіб. Відсутність посилання в довіреностях на договір комісії, не спростовує виконання якраз договору комісії, оскільки інші правовідносини між сторонами відсутні. Зазначена обставина також підтверджує подання відповідачем звіту комісіонера без зазначення дати та номеру договору.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовна вимога комітента про повернення комісіонером продукції, переданої на комісію і не реалізованої комісіонером, обґрунтовується припиненням договору комісії, звітом комісіонера про залишки нереалізованої продукції, передачею продукції за товарно-транспортними накладними і одержання її представниками комісіонера за довіреностями.

Відсутність відомостей у звіті комісіонера про стан виконання договору комісії щодо договору на який посилається позивач, не може бути обставиною заперечення проти позовних вимог, оскільки тягар доказування про ймовірність існування інших правовідносин комісії (за іншим договором) лежить на зобов'язаній стороні, якою є відповідач. Викладене вище спростовує і позицію господарських судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем одержання представником відповідача продукції за довіреностями за договором комісії, на який посилається позивач.

Відповідно до положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, в їх сукупності.

Заявлення комісіонером зустрічної вимоги про розірвання договору комісії, на який посилається і комітент, та зобов'язання останнього забрати продукцію, незалежно від того, що у подальшому комісіонер відмовився від зустрічної позовної заяви, останній визнає укладення договору комісії та його виконання сторонами.

Виходячи з наведеного, рішення та постанову слід скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2010 у справі N 60/134-09 скасувати.

Справу N 60/134-09 передати на новий розгляд.

 

Судді:

С. Могил

 

Є. Борденюк

 

І. Кондратова





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали