ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 5 березня 2009 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді - Леонтович К. Г., суддів: Фадєєвої Н. М., Васильченко Н. В., Гордійчук М. П., Шкляр Л. Т., при секретарі - Капустинському М. В. (за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" - Люсого В. Ю.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" на ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" до Виконавчого комітету Керченської міської ради Автономної Республіки Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Управління архітектури та містобудування Керченської міської ради, про спонукання до виконання певних дій, встановила:

У квітні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Практика" звернулося в суд з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, до Виконавчого комітету Керченської міської ради Автономної Республіки Крим про спонукання до виконання дій щодо прийняття рішення відносно розміщення зовнішньої реклами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство надало необхідні документи, передбаченими Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, для отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, однак, відповідач у встановлений законом термін відповіді не надав, ухиляючись від виконання відповідних дій, порушивши права позивача.

Під час судового розгляду до участі у справі судом було залучене Управління архітектури та містобудування Керченської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2007 року, провадження по справі закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України з тих підстав, що спір не являється публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Практика" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали суду першої інстанції і апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи ТОВ "Практика" звернулося до суду з адміністративним позовом на бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення відносно розміщення зовнішньої реклами за наявністю поданих відповідних документів, передбачених Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, для отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та спонукання до вчинення відповідних дій.

Суди першої та апеляційної інстанції, закриваючи провадження по справі, виходили з тих обставин, що даний спір не носить публічно-правового характеру і на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України провадження по справі було закрите.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється н спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Отже, відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування. являється суб'єктом владних повноважень, який діє у межах наданих повноважень. передбачених законодавством.

Виконавчий орган ради відповідно до п. 20 Типових правил розміщення зовнішньої реклами протягом п'яти робочих днів з дати отримання пропозицій робочого органу зобов'язаний прийняти рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами або про його відмову.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми відповідач, отримавши заяву позивача в залежності від обставин справи та в межах наданих повноважень зобов'язаний прийняти відповідне рішення. Згідно матеріалів справи виконавчий комітет після звернення Товариства з наданими документами для отримання дозволу на зовнішню рекламу ніяких рішень не приймав, не повідомляв позивача про результати розгляду його звернення. Враховуючи, що оскаржується бездіяльність суб'єкта владних повноважень, який не вчинив управлінських функцій, що випливають із його повноважень. передбачених законодавчими нормами, порушивши законні права та інтереси ТОВ "Практика", тому даний спір носить публічно-правовий характер і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про відсутність публічно-правових відносин.

Виходячи з наведеного судами першої та апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, які впливають на правильність вирішення спору.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст. ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої інстанції і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, так як судами позовні вимоги не розглядалися по суті.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2007 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

 

Суддя Вищого адміністративного суду України

К. Г. Леонтович





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали