Шановні партнери! Вимушені повідомити, що в зв'язку зі зміною собівартості, з 1 березня будуть підвищені ціни на ДСТУ та ДБН


Додаткова копія: Про схвалення концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 27 грудня 2018 р. N 1101-р

Київ

Про схвалення концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику

1. Схвалити концептуальні напрями реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, що додаються.

2. Міністерству фінансів разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, схвалених цим розпорядженням.

 

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 67

 

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2018 р. N 1101-р

КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАПРЯМИ
реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику

Загальні положення

Реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, є пріоритетним завданням, визначеним Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020", схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5 (Указ N 5/2015), реалізація якого також передбачена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою Постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 р. N 1099-VIII (Програма N 1099-VIII), середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. N 275 (План N 275-р), Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. N 142 (Розпорядження N 142-р) (Офіційний вісник України, 2017 р., N 23, ст. 659), Стратегією реформування державного управління України на 2016 - 2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. N 474 "Деякі питання реформування державного управління України" (План N 474-р) (Офіційний вісник України, 2016 р., N 55, ст. 1919).

Метою розвитку системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, є побудова на базі Державної податкової служби та Державної митної служби ефективної моделі здійснення заходів державної податкової та митної політики відповідно до плану, який передбачатиме впровадження в їх діяльність кращих світових практик з реалізації державної податкової та митної політики, удосконалення існуючих процедур, налагодження процесів інституціонального оновлення та розвитку функціональної спроможності виконання покладених завдань.

Реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, передбачається здійснювати за такими напрямами:

спільні напрями реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику:

- оптимізація організаційної та функціональної структури;

- удосконалення процедури адміністративного оскарження;

- управління інформаційними системами та технологіями;

- розвиток персоналу, реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи;

- прозорість та контрольованість реформи;

напрями реформування в частині реалізації державної податкової політики:

- стимулювання добровільної сплати податків, розвиток податкових сервісів;

- управління ризиками, податковий контроль та аудит;

- удосконалення роботи, спрямованої на погашення податкового боргу;

- протидія розмиванню податкової бази та посилення функції аналізу трансфертного ціноутворення;

напрями реформування в частині реалізації державної митної політики:

- сприяння безпеці та міжнародній торгівлі, включаючи спрощення та гармонізацію митних процедур;

- сприяння ефективному справлянню митних платежів;

- розвиток інфраструктури, електронних технологій та сервісів для міжнародної торгівлі;

- захист суспільства, громадського здоров'я і безпеки навколишнього природного середовища та боротьба з незаконним переміщенням наркотичних засобів та зброї;

- підвищення ефективності міжнародного митного співробітництва.

Спільні напрями реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику

Оптимізація організаційної та функціональної структури передбачає:

запровадження ефективної організаційної структури, що побудована за функціональним принципом, відновлення управлінської вертикалі Державної податкової служби та Державної митної служби, спрямоване на якісне та вчасне виконання такими органами покладених на них обов'язків;

забезпечення підвищення аналітичної спроможності Державної податкової служби та Державної митної служби шляхом налагодження ефективного та своєчасного обміну інформацією, розширення використання інформаційних рішень, методів аналізу та обробки масивів даних, системи аналізу та управління ризиками в процесі виконання своїх функцій;

мінімізацію впливу людського фактору та автоматизацію процесів під час виконання стандартизованих оперативних завдань, концентрацію ресурсів на інтелектуальних методах контролю і запобігання порушенням у сфері податкового та митного законодавства;

перегляд підходів до системи добору кадрів, розвитку вмінь та навичок співробітників, їх стимулювання і заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обов'язків, які ґрунтуються на найкращих світових практиках. Пріоритизація кадрової політики на долученні кваліфікованих фахівців, вихованні працівників у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій та співробітників, задіяних у розробленні та застосуванні інтелектуальних методів контролю і запобіганні порушенням у сфері податкового та митного законодавства;

систематизацію та аналіз функцій ДФС і виважений підхід під час їх перерозподілу;

розділення сервісної та правоохоронної функцій Державної податкової служби. Передача правоохоронної функції органу з розслідування фінансових злочинів - центральному органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування;

усунення дублювання функцій, пов'язаних з боротьбою із злочинами у сфері фінансів, органів, що реалізують державну податкову та митну політику, правоохоронних органів та органу з розслідування фінансових злочинів після утворення такого органу;

розвиток стратегічного управління в Державній митній службі та Державній податковій службі.

Удосконалення процедури адміністративного оскарження передбачає:

запровадження ефективного механізму розгляду скарг платників податків в адміністративному порядку;

впровадження системи моніторингу результативності розгляду судами податкових спорів, що пройшли процедуру адміністративного оскарження;

моніторинг і систематизацію результатів розгляду податкових спорів в адміністративному та судовому порядку і доведення їх до відома інших підрозділів Державної митної служби та Державної податкової служби з метою уніфікації підходів до адміністрування податків, зборів, платежів.

Управління інформаційними системами та технологіями передбачає:

забезпечення безперебійної роботи та спільного доступу до інформаційно-телекомунікаційних систем, баз даних та інших інформаційних ресурсів, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов'язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства новоутвореними Державною митною службою та Державною податковою службою;

запровадження політики управління інформаційно-телекомунікаційною системою, яка повинна передбачати прийняття середньострокової та довгострокової стратегії розвитку такої системи, державний нагляд за нею, забезпечення функціонування центрального та регіональних підрозділів інформаційно-телекомунікаційної системи, а також базуватися на результатах моніторингу потреб користувачів;

розвиток перспективної архітектури інформаційно-телекомунікаційної системи, визначення стандартів та документації інформаційно-телекомунікаційної системи, забезпечення інтеграції і сумісності всіх її компонентів і підсистем, у тому числі під час поділу ДФС на Державну митну службу та Державну податкову службу;

запровадження операційної політики інформаційно-телекомунікаційної системи, що повинна забезпечити створення такої системи, яка буде функціональною, зручною для використання, захищеною, передбачатиме інструкцію для користувачів та підлягатиме регулярному аудиту;

забезпечення функціонування автоматизованої системи митного оформлення та обмін електронними документами за міжнародними моделями даних (EU Customs Data Model);

забезпечення доступу Державної митної служби та Державної податкової служби до баз даних інших органів виконавчої влади (МВС, Держстат, органи державної виконавчої служби тощо) для більш оперативного та ефективного виконання своїх функцій;

забезпечення технічного та криптографічного захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, баз даних та інших інформаційних ресурсів із впровадженням комплексних систем захисту інформації та криптографічних засобів під час обміну інформацією та доступу до баз даних інших органів виконавчої влади, проведення контрольних процедур щодо дотримання законодавства із захисту інформації та моніторингу щодо протидії кіберзагрозам через центри реагування на кіберінциденти.

Розвиток персоналу, реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи передбачають:

аналіз та перегляд завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців Державної митної служби та Державної податкової служби, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", з урахуванням, зокрема, ключових показників ефективності, встановлених Мінфіном для податкових та митних органів, і планів розвитку організації та запровадження системи моніторингу їх виконання;

розроблення та запровадження комплексної системи заходів мотивації та заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обов'язків;

забезпечення комплексного оцінювання використання робочого часу, результатів службової діяльності та виконання ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців Державної митної служби та Державної податкової служби, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В";

реалізацію вимог Закону України "Про державну службу" щодо побудови системи оплати праці працівників Державної митної служби та Державної податкової служби з урахуванням результатів оцінювання службової діяльності державних службовців, а також особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;

проведення на постійній основі внутрішньої оцінки рівня задоволеності персоналу умовами праці;

визначення чітких прав, обов'язків та відповідальності працівників Державної митної служби та Державної податкової служби, в тому числі за шкоду, заподіяну своїми неправомірними діями платникам податків;

розроблення стратегії навчання та перепідготовки, що базуватиметься на законодавстві, національних та міжнародних стандартах; оцінку потреб у навчанні, підготовку планів, визначення цільових груп та методів навчання, підбір викладачів, технічного оснащення та баз для проведення навчання, функціонування навчального центру; запровадження контролю за обґрунтованістю формування навчальних груп, а також практичним використанням співробітниками, які пройшли навчання, отриманих знань і навичок;

координацію та спрямування підрозділів внутрішньої безпеки Державної митної служби та Державної податкової служби Мінфіном; перегляд підходів у роботі та оцінки ефективності роботи співробітників підрозділів внутрішньої безпеки Державної митної служби та Державної податкової служби в напрямі боротьби з корупцією та запобігання її проявам; включення до ключових показників результативності співробітників підрозділів внутрішньої безпеки оцінки ефективності налагодження та розвитку внутрішніх процесів Державної митної служби та Державної податкової служби в частині здійснення заходів із запобігання проявам корупції;

запровадження автоматизованих аналітичних платформ, що проводять збір інформації, її аналіз, виявлення корупційних ризиків; забезпечення можливості подання інформації про можливі порушення в діях співробітників Державної митної служби та Державної податкової служби з використанням усіх наявних засобів: особисто, засобами телефонного зв'язку, а також через Інтернет;

постійне оновлення та розміщення у відкритому доступі інформації про результати роботи підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції;

формування ефективної комунікації у сфері боротьби з корупцією серед співробітників та громадськості (включаючи інформацію про наслідки вчинення корупційних діянь);

організацію підвищення кваліфікації співробітників підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції з метою отримання знань про найкращі міжнародні практики у сфері протидії корупції;

розроблення комплексного плану дій із забезпечення доброчесності, який передбачатиме три ключові напрями:

- проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їх кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні, здійснення інших заходів мотивації;

- здійснення заходів з метою зменшення можливостей для корупції, виявлення корупційних дій та застосування належних санкцій;

- запровадження обов'язкового навчання для співробітників податкової та митної служб з питань запобігання корупції.

Прозорість та контрольованість реформи передбачає:

оперативний моніторинг за здійсненням заходів з реалізації реформи Державної митної служби та Державної податкової служби на основі ключових показників ефективності, встановлених Мінфіном; оприлюднення на офіційних веб-сайтах податкових та митних органів щомісячних звітів про виконання ключових показників ефективності;

створення уніфікованої системи вимірювання та оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податкових та митних органів; проведення щорічних досліджень та оприлюднення результатів;

підготовка комунікаційних стратегій, які передбачатимуть послідовне висвітлення процесу реформування та забезпечуватимуть єдину політику комунікацій Державної митної служби та Державної податкової служби та їх територіальних органів;

висвітлення своєчасної, доступної та повної інформації про законодавство і процедури, стратегічні цілі податкових та митних органів і звіти про ключові показники ефективності;

налагодження в територіальних органах Державної митної служби та Державної податкової служби вертикальних і горизонтальних комунікацій та розвиток внутрішніх інформаційно-довідкових мереж;

формування високої культури сплати податків, зборів та митних платежів у населення як однієї із складових комунікаційних стратегій податкових та митних органів;

використання зворотного зв'язку у формі незалежних опитувань платників податків щодо їх оцінки сприйняття рівня корупції у Державній митній службі та Державній податковій службі як інструменту для вдосконалення процедур та процесів діяльності служб.

Напрями реформування в частині реалізації державної податкової політики

Стимулювання добровільної сплати податків, розвиток податкових сервісів передбачає:

розроблення та впровадження стратегії стимулювання добровільного дотримання податкової дисципліни (добровільної сплати податків) з урахуванням специфіки груп та категорій платників податків;

розширення кількості сервісів, що надаються податковими органами в режимі реального часу;

розроблення та впровадження спеціалізованих програмних продуктів (мобільних додатків) для спрощення доступу платників до таких онлайн-сервісів;

підвищення якості індивідуальних податкових консультацій, зокрема шляхом удосконалення контролю всіх виданих індивідуальних податкових консультацій на рівні апарату Державної податкової служби;

розширення можливостей та підвищення якості надання послуг контакт-центром Державної податкової служби, який повинен стати основним каналом первинного консультування платників, що дасть змогу зменшити навантаження на центри обслуговування платників;

запровадження системи постійного збору відгуків та пропозицій платників щодо роботи онлайн-сервісів, контакт-центру, а також системи оцінки задоволеності платників якістю послуг, що надаються центрами обслуговування платників;

проведення інформаційних кампаній та роз'яснювальної роботи з метою стимулювання платників податків до переходу на нову модель сервісного обслуговування (онлайн-сервіси та послуги контакт-центру) шляхом проведення інформаційної та роз'яснювальної кампанії;

спрощення адміністрування податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Управління ризиками, податковий контроль та аудит передбачає:

централізацію функції управління ризиками;

запровадження методики оцінки податкових розривів ("tax gaps") щодо вимірювання розривів між сумами фактично сплачених податків та оцінкою потенційних надходжень згідно з податковим законодавством;

перегляд критеріїв ризику та внесення змін до порядку відбору платників до плану-графіка податкових перевірок, що забезпечать врахування галузевої специфіки, регіональної специфіки, результатів попередніх аудитів, судової практики та даних, які можуть бути отримані від державних органів ("відкритих джерел");

забезпечення використання системи аналізу ризиків для проведення доперевірочного аналізу та всіх видів перевірок;

поступове запровадження електронної документальної перевірки (електронного аудиту) спочатку великих платників податків, а в подальшому всіх платників.

Удосконалення роботи, спрямованої на погашення податкового боргу, передбачає:

розроблення моделі роботи, спрямованої на погашення податкового боргу, з урахуванням вартості її проведення та ймовірності стягнення податкового боргу, що дасть змогу зосередитися на платниках податків, які мають великі суми податкового боргу/щодо яких є висока ймовірність погашення таких сум, з метою підвищення ефективності стягнення податкового боргу;

розроблення контактної стратегії для кожного сегмента платників податків, які мають податковий борг (канали, частота контактування тощо).

Протидія розмиванню податкової бази та посилення функції аналізу трансфертного ціноутворення передбачає:

послідовну імплементацію плану дій з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting - BEPS), спрямованого на запобігання зловживанням міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування;

підписання міжнародної угоди MCAA CRS та MCAA CbC, багатосторонніх угод про співпрацю компетентних органів з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS та CbC, а також виконання всіх зобов'язань щодо налагодження та виконання автоматичного обміну фінансовою інформацією;

збільшення кількості працівників, що виконують функції контролю за трансфертним ціноутворенням, і забезпечення проведення їх навчання;

інституційне посилення та виокремлення підрозділів, що виконують функції контролю за трансфертним ціноутворенням;

надання працівникам податкових органів доступу до сучасних програмних комплексів та інформаційних баз.

Напрями реформування в частині реалізації державної митної політики

Сприяння безпеці та міжнародній торгівлі, включаючи спрощення та гармонізацію митних процедур, передбачає:

впровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) як елемента заохочення до добровільної та доброчесної сплати податків із збалансованою, прозорою та зрозумілою системою оцінки претендентів;

приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ та створення транзитної системи, яка підтримує ефективний митний контроль, використовує сучасні технології під час здійснення контролю за доставкою товарів;

перегляд та оптимізацію застосування систематичних, комплексних, гнучких та послідовних процедур митного контролю на основі аналізу ризиків;

подальшу автоматизацію митних формальностей;

впровадження подання попередньої інформації та обміну інформацією щодо безпеки поставок з метою аналізу ризиків, пов'язаних із надійністю та безпекою, на підставі кращих світових практик;

запровадження методики вимірювання середнього часу випуску товарів на основі кращих практик;

розвиток партнерських відносин між митницями та торговельною спільнотою для забезпечення врахування потреб законної торгівлі.

Сприяння ефективному справлянню митних платежів передбачає:

розроблення та реалізацію системи моніторингу результативності та ефективності контролю митної вартості, класифікації товарів, визначення країни походження, правомірності використання пільг та преференцій із сплати митних платежів;

модернізацію системи контролю за визначенням митної вартості та організацію центру цінової інформації з метою створення інтегрованої довідкової цінової бази даних;

визначення процедури надання митницею на запит підприємства обов'язкової тарифної інформації з урахуванням міжнародної практики (Binding Tariff Information (BTI);

створення зручних для користування бізнесом та митницею онлайн-сервісів для перегляду реєстру попередніх рішень про класифікацію товару, знеособленої інформації про класифікацію товару з оформлених митних декларацій (Наказ N 246) тощо;

створення передумов для здійснення контролю за обігом товарів на митній території України на кожному етапі їх постачання та реалізації;

запровадження постмитного контролю та підвищення ефективності здійснення митного аудиту, яке оцінюватиметься на підставі фактично сплачених податків до державного бюджету, результатів розгляду судових справ та їх подальших перспектив.

Розвиток інфраструктури, електронних технологій та сервісів для міжнародної торгівлі передбачає:

розвиток та розширення функціональних можливостей сервісу "Єдине вікно";

розроблення середньострокової та довгострокової стратегії розвитку і розбудови пунктів пропуску через державний кордон України з метою підвищення їх пропускної спроможності та забезпечення здійснення заходів митної безпеки на державному кордоні України; розширення використання інформаційно-телекомунікаційних технологій, автоматизованих засобів зчитування номерів, зважування, сканування, проставляння контрольних відміток, подання інформаційних повідомлень, заяв тощо;

розвиток єдиної автоматизованої інформаційної системи, розгортання нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS) та інтеграцію інформаційно-телекомунікаційних компонентів митниці;

удосконалення автоматизованої системи митного оформлення товарів, зокрема впровадження модулів прийняття автоматизованих рішень про виконання митних формальностей;

розвиток автоматизованої системи управління ризиками та розширення джерел інформації, які в ній використовуються.

Захист суспільства, громадського здоров'я і безпеки навколишнього природного середовища та боротьба з незаконним переміщенням наркотичних засобів та зброї передбачає:

розроблення політики, систем, процедур та правових інструментів для ефективного управління ризиками, що дасть змогу забезпечити баланс між сприянням торгівлі та функціями безпеки;

впровадження декларативного принципу щодо дотримання заходів нетарифного регулювання;

використання митницею комплексу сучасних оглядових технологій та обладнання в пунктах пропуску, на вантажних терміналах, в морських портах і в аеропортах (наприклад, зважування без зупинки транспортного засобу, сканування без відкриття вантажу, інтелектуальне відеоспостереження тощо);

підвищення інституційної спроможності у сфері правоохоронної діяльності митниці;

створення системи сприяння захисту прав інтелектуальної власності, що не перешкоджає законній торгівлі та забезпечує протидію потраплянню на територію України контрафактних товарів;

забезпечення митних лабораторій обладнанням і програмним забезпеченням та удосконалення процедур і методів роботи лабораторій.

Підвищення ефективності міжнародного митного співробітництва передбачає:

підписання угод із суміжними країнами та найбільшими торговельними партнерами України щодо обміну попередньою митною інформацією про товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України;

розвиток двосторонньої договірної бази про здійснення спільного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення;

активізацію використання інструментів міжнародної технічної допомоги та участі у проектах, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями;

ратифікацію необхідних міжнародних конвенцій і угод з метою забезпечення міжвідомчого співробітництва та обміну інформацією в країні та на міжнародному рівні, включаючи взаємну адміністративну підтримку;

співпрацю на керівному та операційному рівнях між митними адміністраціями суміжних країн для сприяння транскордонному двосторонньому митному співробітництву.




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали