ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 25 травня 2011 року

Колегія суддів Верховного Суду України в складі: головуючого - Яреми А. Г., суддів - Балюка М. І., Григор'євої Л. І., Охрімчук Л. І., Сеніна Ю. Л., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області про скасування договору оренди, скасування розпоряджень, зобов'язання виконати певні дії, встановила:

У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду із зазначеним позовом і просила скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 28 березня 2007 року N 543 про внесення змін до розпорядження від 5 жовтня 2006 року N 1686, яким відведено ОСОБА_7 земельну ділянку для розміщення офісно-складського комплексу на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області; скасувати договір оренди землі від 15 травня 2008 року, укладений між Харківською районною державною адміністрацією й ОСОБА_7, а також зобов'язати відповідача привести земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 20 жовтня 1992 року користується земельними ділянками, які були виділені їй та її матері на підставі протоколу N 18 засідання профспілкового комітету дослідного господарства "Українка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, і тому за набувальною давністю вона має право на продовження права користування ними. Крім того, рішенням сьомої сесії 24 скликання Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 26 грудня 2003 року їй надано земельну ділянку площею 0,15 га з фонду земель Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області у сел. Кулиничі за їдальнею строком на п'ять років на умовах оренди для ведення індивідуального городництва. Між нею й Кулиничівською селищною радою Харківського району Харківської області укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована на вул. Тваринників у с. Кулиничі Харківського району Харківської області. Протоколом засідання комісії щодо врегулювання земельних відносин на території Харківського району від 24 травня 2007 року їй надано згоду на виділення земельної ділянки в розмірі 0,20 га. Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 31 липня 2007 року N 1584 їй надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок категорії сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, що розташовані за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області. Вона замовила проект землеустрою, згідно з яким площа земельної ділянки склала 0,2204 га. У травні 2008 року їй стало відомо про те, що відповідно до висновку відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації N 423 від 14 травня 2008 року на відведену їй земельну ділянку накладається земельна ділянка, яка надана ОСОБА_7. Вважаючи, що відведенням земельної ділянки ОСОБА_7 порушуються її права на користування цією земельною ділянкою, позивачка просила задовольнити її позов.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року в позові ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2010 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково: визнано недійсними розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 5 жовтня 2006 року N 1686 та від 28 березня 2007 року N 543; визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_7 15 травня 2008 року, і скасовано його реєстрацію; зобов'язано ОСОБА_7 привести земельну ділянку площею 1,89 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та залишити в силі помилково скасоване рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що на підставі рішення сьомої сесії 24 скликання Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області позивачці виділено земельну ділянку площею 0,15 га з фонду земель Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області в сел. Кулиничі Харківського району Харківської області строком на п'ять років на умовах оренди для ведення індивідуального городництва; договір оренди укладено 19 квітня 2004 року на п'ять років. Хоча державна реєстрація договору оренди не проводилось, але, починаючи з 1992 року, ОСОБА_6 постійно користувалася цією землею, тому за набувальною давністю вона має право на продовження оренди цієї земельної ділянки. Крім того, 31 липня 2007 року розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області N 1584 позивачка отримала дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Кулиничівська селищна рада Харківського району Харківської області винесла рішення про присвоєння земельній ділянці, якою користується ОСОБА_6, адреси - АДРЕСА_1. Тому згідно із Земельним кодексом України (у редакції 2001 року) вона, як така, що не оформила право приватної власності на земельну ділянку та продовжує користуватися нею, має право на безоплатне одержання земельної ділянки, якою вона користувалась, у приватну власність.

Із цими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції 2001 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції 2001 року) приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що ОСОБА_6 набула права власності або оренди на спірну земельну ділянку.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при винесенні розпоряджень та укладенні договору оренди між ОСОБА_7 та Харківською районною державною адміністрацією Харківської області не було порушено норм земельного законодавства, оскільки ст. 12 Земельного кодексу України визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, а не за їх межами.

Оскільки апеляційний суд помилково скасував судове рішення, ухвалене згідно із законом, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючисьст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2010 року скасувати. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

А. Г. Ярема

Судді:

М. І. Балюк

Л. І. Григор'єва

Л. І. Охрімчук

Ю. Л. Сенін





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали