ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

04.09.2018 р.

Справа N 826/27478/15

 

Адміністративне провадження N К/9901/35677/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В. В., суддів: Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 (суддя - Літвініа Н. М.) у справі N 826/27478/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати індивідуальну податкову консультацію Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 16.09.2015 N 21845/10/28-10-06-11 та зобов'язати відповідача надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.08.2016 (Постанова N 826/27478/15) адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на зазначене рішення суду першої інстанції.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції скаргу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби оскаржив його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що відповідальна особа, яка здійснювала супроводження даної адміністративної справи, по невстановленим причинам не оскаржила в межах процесуального строку рішення суду першої інстанції, що було виявлено за результатами інвентаризації справ, а в подальшому її було звільнено з займаної посади. У зв'язку з цим просить суд врахувати, що недоліки в роботі окремих працівників не повинні бути єдиною підставою для позбавлення відповідача права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.08.2016 (Постанова N 826/27478/15) судом першої інстанції отримано 04.10.2016.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та несплатою судового збору, ухвалою від 24.11.2016 продовжено строк для усунення недоліків, а ухвалою від 26.12.2016 відмовлено у відкритті, оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними.

10.01.2017 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повторно звернувся з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.08.2016 (Постанова N 826/27478/15), одночасно заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано звільненням із займаної посади головного державного інспектора, який повинен був супроводжувати судові справи юридичного управління.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк тридцять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків шляхом надання вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 отримано уповноваженим представником апелянта 25.01.2017.

Проте, в межах строку, наданого для усунення недоліків, вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 заявником апеляційної скарги не виконано.

Отже, враховуючи те, що великих платників податків Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не виконав вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 та не навів інших причин, які б об'єктивно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 341 ( N 2747-IV), 343 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд постановив:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

 

Судді Верховного Суду:

В. В. Хохуляк

 

Л. І. Бившева

 

Т. М. Шипуліна




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали