ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24.01.2012 р.

N К/9991/31936/11


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Загороднього А. Ф., суддів: Білуги С. В., Гаманка О. І., та секретаря Бруя О. Д., за участю: представників управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації - Стахової А. А., Лисака А. Р., розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, встановила:

У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2011 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації від 26.12.2008 N 418-к про звільнення позивача та наказ Управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації від 11.06.2010 N 148-к "Про виконання Ухвали Вищого адміністративного суду". Поновлено позивача на посаді провідного спеціаліста сектору вищих навчальних закладів, науки та інтелектуальної власності Управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації, з 01.01.2010 та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 01.01.2010 по день поновлення на роботі включно.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що наказом начальника Управління освіти і науки Вінницької ОДА від 19.12.2002 N 211-к, ОСОБА_4 була призначена на посаду провідного спеціаліста відділу науки та координації діяльності вищих навчальних закладів управління освіти і науки Вінницької ОДА. В день призначення, позивач прийняла Присягу державного службовця та ознайомлено її з правилами поведінки державного службовця. Наказом начальника управління від 11.09.2008 N 310-к "Про дозвіл на викладацьку роботу працівникам апарату Управління освіти і науки" позивачу дозволено протягом 2008 - 2009 навчального року виконувати викладацьку роботу в обсязі кількості годин, передбачених чинним законодавством. Згідно графіка здійснення викладацької роботи у 2008 - 2009 навчальному році, позивач повинна була здійснювати викладацьку діяльність у Технологічно-промисловому коледжі ВДАУ щоп'ятниці з 12 год. 40 хв. до 17 год. 05 хв.

2 грудня 2008 року, в робочий час на робочому місці, між завідуючою сектором вищих навчальних закладів, науки та інтелектуальної власності управління освіти і науки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відбувся інцидент (конфлікт). За результатами проведеного в Управлінні освіти і науки Вінницької ОДА службового розслідування в період з 03.12.2008 по 19.12.2008 встановлено, що інцидент (конфлікт), що відбулась між завідуючою сектором вищих навчальних закладів, науки та інтелектуальної власності управління освіти і науки ОСОБА_5 та позивачем, нездоровий морально-психологічний мікроклімат, що склався між працівниками сектору з часу призначення керівником ОСОБА_5, перевищення ОСОБА_4 своїх повноважень, систематичних порушень нею трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, що в результаті призвело до порушення етики поведінки державного службовця.

Наказом начальника управління освіти і науки Вінницької ОДА від 26 грудня 2008 року N 418-к на підставі пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу (Закон N 4050-VI)" позивача звільнено з посади за порушення Присяги державного службовця, 31 грудня 2008 року.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Загальними ознаками публічної служби є те, що це професійна діяльність осіб, які її обіймають, що здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань і функцій держави (органів державної влади), оплачується з державних коштів.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну службу" (Закон N 4050-VI), дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків. Згідно частини 2 статті 11 цього ж Закону (Закон N 4050-VI) конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" (Закон N 4050-VI) встановлено, що до службовців можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідальність; затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або в призначенні на посаду.

Порушенням трудової дисципліни згідно законодавства України є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Згідно вимог статті 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обрані виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Судом першої інстанції встановлено, що в оскаржуваному наказі про звільнення від 26.12.2008 N 418-К не конкретизовано, яке порушення трудової дисципліни, здійснила позивач та не зазначено, які конкретно із вищевказаних положень статті 17 Закону України "Про державну службу" (Закон N 4050-VI) були порушені позивачем.

Враховуючи те, що особа, яка приймає присягу, урочисто присягає дотримуватись встановлених правил поведінки, а тому порушення Присяги державного службовця та конкретні порушення трудової дисципліни знаходяться у різних площинах діяльності державного службовця, і відповідно, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням, а є додатковою підставою для припинення державної служби, визначеною Законом України "Про державну службу" (Закон N 4050-VI), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в оскаржуваному наказі від 26.12.2008 N 418-К відсутні відомості про невиконання позивачем конкретних завдань, передбачених колом його трудових обов'язків. А формулювання ж дисциплінарного проступку в такому змісті як "порушення Присяги державного службовця, передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу" (Закон N 4050-VI) носить загальний і розпливчатий характер, та не відповідає загальним вимогам про трудову дисципліну.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що прогул це невихід робітника на роботу без поважних причин, проте, причини неявки позивача на роботу в вказаний період відповідачем не з'ясовувались, від нього не було витребувано відповідного пояснення.

Згідно табеля виходу на роботу працівників апарату Управління освіти і науки Вінницької ОДА за грудень 2008 року, у позивача 1 грудня відмічено, як прогул.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновок відповідача щодо здійснення позивачкою прогулу 01.12.2008 є безпідставним, оскільки 01.12.2008 вона проводила викладацьку діяльність у Технологічно-промисловому коледжі ВДАУ, за погодженням з керівництвом управління, і відповідно, позивач відсутня на роботі в зазначений період з поважних причин.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення, яке зазначене в оскаржуваному наказі 26.12.2008 N 418-к та акті службового розслідування від 19.12.2008, є штучним та має суто суб'єктивні причини, такі, як неприязні особисті взаємовідносини та не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з тими діями позивача, які вчинюються (реалізуються) останнім у сфері трудових взаємовідносин, з огляду на те, що порушення Присяги державним службовцем є самостійною підставою для припинення державної служби, а тому суб'єкт владних повноважень повинен визначити в чому конкретно полягає порушення Присяги державним службовцем.

Отже, вказане порушення розцінюється, як порушення правил внутрішнього розпорядку, і не може розцінюватись, порушення присяги державного службовця.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо скасування оскаржуваних наказів та поновлення позивача на посаді, і відповідно, суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції та не спростував жодних доказів, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, а висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення з боку позивача Присяги державним службовцем, є помилковим, що згідно статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 скасувати, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

А. Ф. Загородній

Судді:

С. В. Білуга

 

О. І. Гаманко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали