ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 25 січня 2012 року

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Юрченка В. В. (головуючого), Амєліна С. Є., Кобилянського М. Г. (суддів), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом З. до Головного управління юстиції у Миколаївській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, відділу Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, третя особа - Веселинівське районне управління юстиції Миколаївської області, про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди за касаційною скаргою З. на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2008 р., встановила:

В квітні 2007 р. З. звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 22 квітня 2003 р. працював в органах державної виконавчої служби, 15 травня 2006 р. його було призначено на посаду головного державного виконавця Державної виконавчої служби у Веселинівському районі Миколаївської області. Наказом голови комісії з ліквідації Державної виконавчої служби Миколаївської області від 27 березня 2007 р. N 316 З. було звільнено з обійманої посади за п. 1 ст. 40 КЗпПУ у зв'язку з ліквідацією органу. Вважає, що був звільнений незаконно, оскільки фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація органу державної виконавчої служби, відділ Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області є правонаступником Державної виконавчої служби у Веселинівському районі Миколаївської області, з десяти працівників ліквідованого органу державної виконавчої служби лише позивач був звільнений у зв'язку з ліквідацією, решта продовжують працювати у новоствореній структурі. Крім цього, 30 березня 2007 р., під час вручення трудової книжки, позивачу стало відомо, що наказом начальника Державної виконавчої служби Миколаївської області від 9 січня 2007 р. N 2-К до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. З. вважає зазначений наказ незаконним через те, що не порушував трудову дисципліну, та всупереч вимогам ч. 4 ст. 149 КЗпПУ наказ про оголошення позивачу стягнення під розписку не оголошувався, а також це стягнення стало підставою для позбавлення його премії в розмірі 500 грн.

Просив скасувати наказ Державної виконавчої служби Миколаївської області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності З." від 9 січня 2007 р. N 2-К; стягнути з відповідача незаконно утриману премію у розмірі 500 грн.; поновити його на посаді головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10012 грн. за період з 27 березня 2007 р. по 15 листопада 2007 р.; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн.; стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 350 грн.

Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2007 р. позов З. задоволено частково. Визнано незаконним наказ начальника Державної виконавчої служби Миколаївської області М. від 9 січня 2007 р. N 2-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності З. шляхом оголошення догани. Стягнуто з Головного управління юстиції у Миколаївській області на користь З. утримані кошти з його заробітної плати в лютому 2007 р. у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення в розмірі 446 грн. 03 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 350 грн., всього - 796 грн. 03 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2008 р. апеляційну скаргу З. задоволено частково. Постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2007 р. змінено. Абзац 2 резолютивної частини постанови викладено в такій редакції: "Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної виконавчої служби Миколаївської області М. від 9 січня 2007 р. N 2-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності З. шляхом оголошення догани". В решті постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2007 р. залишено без змін.

Вказуючи на допущене, на думку З., судом апеляційної інстанції неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення цього спору, позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи по суті встановлено, що наказом начальника Державної виконавчої служби Миколаївської області від 15 травня 2006 р. N 777-л З. було призначено на посаду головного державного виконавця Державної виконавчої служби у Веселинівському районі Миколаївської області. Наказом начальника Державної виконавчої служби Миколаївської області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності З." від 9 січня 2007 р. N 2-К позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за те, що він проігнорував неодноразові вказівки начальника Державної виконавчої служби, нагадування секретаря судового засідання та не з'явився 28 грудня 2006 р. в судове засідання з цивільної справи за скаргою Б. на неправомірні дії З., а також 29 грудня 2006 р. був відсутній на робочому місці більше трьох годин з невідомих причин, про що складено акт від 29 грудня 2006 р. Позивач дізнався про притягнення його до дисциплінарної відповідальності 30 березня 2007 р. при видачі йому трудової книжки, докази про ознайомлення позивача із зазначеним наказом під розписку відсутні. Відповідно до протоколів судових засідань від 21 та 23 листопада 2006 р. у справі N 2-10-2007 за скаргою Б. на неправомірні дії Державної виконавчої служби у Веселинівському районі Миколаївської області присутньою в судових засіданнях була начальник Державної виконавчої служби у Веселинівському районі Миколаївської області П., а не З. Докази надання начальником Державної виконавчої служби у Веселинівському районі Миколаївської області доручення З. на участь у справі 28 грудня 2006 р., а також повідомлення позивача в установленому законом порядку про явку в судове засідання на 28 грудня 2006 р. відсутні. Відповідно до акта від 29 грудня 2006 р. З. був відсутній на робочому місці 29 грудня 2006 р. о 14 год. 20 хв. з невідомих причин. Згідно з книгою обліку робочого часу працівників Державної виконавчої служби у Веселинівському районі Миколаївської області позивач у п'ятницю 29 грудня 2006 р. знаходився на роботі до 15 год. Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку Державної виконавчої служби у Веселинівському районі Миколаївської області робочий день у п'ятницю триває до 16 год. 45 хв., тому підстави вважати, що позивач був відсутній на робочому місці більше трьох годин відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування наказу начальника Державної виконавчої служби Миколаївської області від 9 січня 2007 р. N 2-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності З., оскільки оскаржуваний наказ суперечить вимогам статей 147, 1471, 149 КЗпПУ, строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбачений ст. 233 КЗпПУ, позивачем не пропущений.

Як установлено судами попередніх інстанцій при розгляді справи, постановою КМУ "Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби" від 16 листопада 2006 р. N 1622 передбачено ліквідувати Департамент державної виконавчої служби як урядовий орган державного управління та установлено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби. На виконання зазначеної постанови Міністерство юстиції України видало накази "Про утворення комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби" від 19 січня 2007 р. N 33/7 та "Про реформування органів юстиції" від 25 січня 2007 р. N 21/5, а Департамент державної виконавчої служби видав наказ "Про ліквідацію регіональних та територіальних органів державної виконавчої служби" від 19 січня 2007 р. N 2. Відповідно до наведених наказів було розпочато процедуру реформування органів юстиції та органів державної виконавчої служби шляхом ліквідації обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, державних виконавчих служб областей, міст Києва та Севастополя та утворення Головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які є правонаступниками відповідних державних виконавчих служб областей, міст Києва та Севастополя. Головне управління юстиції у Миколаївській області було зареєстровано 8 лютого 2007 р., відділ Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області - 29 березня 2007 р., що підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію юридичних осіб. Згідно з листом відділу статистики у Веселінівському районі Головного управління статистики у Миколаївській області від 12 червня 2007 р. N 22-346 Державну виконавчу службу у Веселинівському районі вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 18 квітня 2007 р., підстава - рішення вищого органу управління.

Відповідно до Положення про Департамент державної виконавчої служби, затвердженого постановою КМУ від 3 серпня 2005 р. N 711, ліквідований Департамент державної виконавчої служби був урядовим органом державного управління, який діяв у складі Міністерства юстиції України та підпорядковувався йому. До складу Департаменту входили державна виконавча служба АРК, областей, міст Києва і Севастополя, державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах. Департамент був юридичною особою, мав самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Постановою КМУ від 16 листопада 2006 р. N 1622 Департамент державної виконавчої служби, що діяв у складі Міністерства юстиції як урядовий орган державного управління, було ліквідовано. Цією ж постановою визначено, що Міністерство юстиції є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби.

Отже, відбулася ліквідація Департаменту державної виконавчої служби як урядового органу державного управління та його структурних підрозділів на місцях з переданням функцій Департаменту Міністерству юстиції України, тобто іншому органу державного управління, а тому підстав стверджувати про те, що мала місце лише зміна підпорядкованості установ державної виконавчої служби, а не їх ліквідація, немає.

Головне управління юстиції у Миколаївській області, відділ Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, відділ Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області та Веселинівське районне управління юстиції Миколаївської області не здійснювали жодних повноважень щодо ліквідації структури Державної виконавчої служби Веселинівського району та звільнення позивача з посади, а тому не можуть мати обов'язку щодо переведення позивача, за його згодою, на іншу роботу відповідно до положень ч. 2 ст. 40 КЗпПУ.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 КАСУ суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 224 КАСУ, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАСУ, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу З. залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2008 р. та змінену постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2007 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали