ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 березня 2012 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Терлецького О. О., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Тітова Ю. Г., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:

У листопаді 2009 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 1 вересня 2009 року N 0003052302/0 та від 19 жовтня 2009 року N 0003052302/1.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач провів планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 1 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, про що склав акт від 19 серпня 2009 року N 4981/23-506/31440281, у якому вказав на порушення позивачемпідпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 168/97-ВР), а саме: неправомірне включення до складу податкового кредиту 8718605 грн. на підставі податкових накладних за 2005 - 2008 роки.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 1 вересня 2009 року N 0003052302/0, яким визначила суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 13077908 грн., з яких основний платіж становить 8718605 грн. та штрафні санкції - 4359303 грн. За результатами оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ від 19 жовтня 2009 року N 0003052302/1.

Позивач вважає вищезазначені повідомлення-рішення ДПІ безпідставними та необґрунтованими, оскільки податковий кредит у період, що перевірявся, він сформував із дотриманням вимог чинного законодавства, а висновки, викладені в акті, на підставі якого йому донараховано податкові зобов'язання, не відповідають дійсності, оскільки податкові накладні минулих років включені ним у період, коли він фактично їх отримав від контрагентів.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 29 березня 2010 року позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Ухвалою від 26 жовтня 2010 року Харківський апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 червня 2011 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2011 року та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2007 року у справі N К-541/07 та від 29 жовтня 2008 року у справі N К-28047/06 (Ухвала N К-28047/06), в яких, на думку ДПІ, по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано норми матеріального права.

Ухвалою від 27 липня 2011 року Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Вухвалі від 29 жовтня 2008 року (Ухвала N К-28047/06) Вищий адміністративний суд України (справа N К-28047/06) погодився із висновками судів попередніх інстанцій про порушення товариством правил податкового обліку внаслідок включення до податкового кредиту в декларації за липень 2004 року сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних постачальником у червні 2004 року. Зазначив, що відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР своєчасно подана платником податку заява до податкового органу є підставою для включення до податкового кредиту суми податку, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

В ухвалі від 25 липня 2007 року (справа N К-541/07) Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про порушення товариством правил податкового обліку внаслідок включення до податкового кредиту в декларації за січень 2006 року сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних постачальником у грудні 2005 року. Зазначив, що Закон N 168/97-ВР містить пряму заборону на включення до податкового кредиту витрат, пов'язаних зі сплатою ПДВ, які не підтверджені податковими накладними чи іншими документами, перерахованими в підпункті 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону. Якщо платник податку не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною. Тобто, на думку суду, якщо податкова накладна отримана із запізненням, то сума ПДВ включається до податкової декларації у тому звітному періоді, в якому така накладна була отримана.

В ухвалі від 7 червня 2011 року, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України, застосовуючи підпункт 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, дійшов протилежного висновку і зазначив, що цим Законом встановлено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. У разі коли платник податку отримує оформлену належним чином податкову накладну із запізненням, він має право включити до податкового кредиту того звітного періоду, в якому отримана податкова накладна, зазначену в цій податковій накладній суму податку в межах строку давності, встановленого статтею 15 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Такий висновок касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 тастаттею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У разі коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, у яких фактично відбулися господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, оскаржувана ухвала Вищого адміністративного суду України є законною та відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії, висловленій, зокрема, у постанові від 5 грудня 2011 року (Постанова N 21-245а11) (N 21-245а11).

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

О. О. Терлецький

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

Л. Ф. Глос

 

В. Л. Маринченко

 

Т. В. Гошовська

 

В. В. Онопенко

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

Г. В. Канигіна

 

О. Б. Прокопенко

 

М. Р. Кліменко

 

А. І. Редька

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

Ю. Г. Тітов

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали