ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 13 березня 2012 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів - Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., при секретарі судового засідання - Бурнишевій О. Е. (за участю представника позивача - Солтиса Т. П.), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" (далі - ЗАТ) до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень, встановила:

У червні 2008 року ЗАТ звернулося до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ від 20 травня 2008 року: N 0001232301/0/11037, яким позивачу визначено 4021086 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ), а саме: 2680724 грн. основний платіж та 1340362 грн. штрафні (фінансові) санкції; N 0001242301/0/11036, яким йому зменшено на 474901 грн. суму бюджетного відшкодування з цього податку.

Господарський суд Хмельницької області постановою від 8 грудня 2008 року позов задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 1 березня 2010 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд Україниухвалою від 6 травня 2010 року рішення апеляційного суду скасував, рішення суду першої інстанції залишив у силі.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами рішення суду касаційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень чинного законодавства, просить скасувати рішення касаційного суду та залишити в силі рішення апеляційного суду.

Скарга про перегляд за винятковими обставинами оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі N К-8689/09 (про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), ухвала Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2010 року, в якій додана до скарги ДПІ, цей суд, скасовуючи рішення попередніх судів та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, виходив із того, що в Законі України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168/97-ВР) передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника належно оформленої податкової накладної. Сам факт визнання судом недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства та свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.

У справі, що розглядається, касаційний суд, скасовуючи рішення апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, виходив із того, що стосунки позивача з дочірнім підприємством "Случ-Молоко" (далі - ДП) мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, накладними на відвантаження продукції, копіями подорожніх листів, платіжними дорученнями про оплату отриманого молока, податковими накладними тощо. Договір на транспортне обслуговування, укладений 30 березня 2007 року між позивачем та ДП в установленому законом порядку, недійсним не визнаний. Також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем у цьому випадку своїх валових витрат. Підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючий орган не зазначив, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними. Таким чином, цей суд дійшов висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України, а отже, фактичні обставини свідчать про здійснення господарської діяльності між позивачем та ДП і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими у червні - листопаді 2007 року на виконання договірних умов між ними.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку, що ухвалення різних за змістом судових рішень зумовлено наявністю різних обставин, встановлених судами при розгляді зазначених справ.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні скарги державної податкової інспекції у м. Хмельницькому відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. Б. Прокопенко

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали