ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24.03.2011 р.

N К-18851/10


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді-доповідача Усенко Є. А., суддів: Ланченко Л. В., Маринчак Н. Є., Костенко М. І., Степашка О. І., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профліга" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 у справі N 3/181 господарського суду Львівської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профліга" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:

Постановою господарського суду Львівської області від 17.09.2008 позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 11.04.2008 N 8973/10/23-2/6 та N 8974/10/23-2/6 про визначення ТОВ "Профліга" податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 66138,53 грн., в тому числі 44092,35 грн. основний платіж та 22046,18 грн. штрафні (фінансові) санкції, та з податку на додану вартість у сумі 2117868,60 грн., в тому числі 1411912,40 грн. основний платіж та 705956,20 грн. штрафні (фінансові) санкції, відповідно.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що податковий кредит, задекларований ТОВ "Профліга" за жовтень грудень 2006 року, травень 2007 року в загальній сумі 1411912,40 грн., підтверджена податковими накладними (Наказ N 1379), виписаними постачальниками ТОВ "СЕБ "Фінансові послуги" та ТОВ "Юкна-2005", що відповідає вимогам підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон N 168/97-ВР) щодо підстав включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту; суми кредиторської заборгованості, за висновком суду, не створюють для платника податку на прибуток доходу, у зв'язку з чим контролюючий орган безпідставно донарахував позивачу податкові зобов'язання з цього податку за 2006 рік (IV квартал) та I квартал 2007 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 постанова суду першої інстанції скасована, в позові відмовлено з посиланням на встановлений постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2007 факт фіктивного підприємництва з боку засновника фіктивність господарських зобов'язань цього підприємства, відсутність операцій з поставки ним позивачу товарів та послуг. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у позивача обов'язку збільшити валовий доход на суми кредиторської заборгованості перед ПП "Техномережі" (71334,03 грн.) та перед ТОВ "Сонерс Трейд" (105035,41 грн.), які не можуть бути сплачені постачальникам з огляду на їх ліквідацію в процедурах банкрутства та визнання недійсними статутних документів як підстави для припинення юридичної особи.

В касаційній скарзі ТОВ "Профліга" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, доводячи, що апеляційний суд порушив норми матеріального і процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ у Франківському районі м. Львова просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичною підставою для визначення ТОВ "Профліга" податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість згідно с податковими повідомленнями - рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, що є предметом судового розгляду у даній справі, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 04.04.2008 N 1110/23-2/31730132, про заниження підприємством валового доходу за 2006 рік (IV квартал) на 105035,41 грн. та за I квартал 2007 року на 71334,03 грн., що складає суми кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ "Сонерс Трейд" та ПП "Тепломережа" відповідно, які станом на 01.10.2007 обліковувались позивачем на рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.09.2006 у справі N 2-64-08/06 установчі документи ТОВ "Сонерс Трейд" визнані недійсними, а ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2005 ПП "Тепломережа" визнане банкрутом з подальшим скасуванням 05.01.2007 державної реєстрації цього підприємства, що виключає можливість розрахунків позивача з вказаними постачальниками.

Підставою для виключення із задекларованих позивачем за жовтень грудень 2006 року сум податкового кредиту податку на додану вартість в загальній сумі 1409436,73 грн. та за травень 2007 року в сумі 2475,67 грн. контролюючий орган вказав факт скасування постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2007 у справі N 2-А-407 установчих документів ТОВ "СЕБ "Фінансові послуги" з дати державної реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого цьому підприємству, з дати внесення в Реєстр платників податку на додану вартість, та анулювання свідоцтва платника цього податку, виданого ТОВ "Юкна-2005", актом про анулювання від 13.12.2006.

Відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон N 334/94-ВР) валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так ї за їх межами.

Валовий доход включає доходи, у тому числі, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" (абзац другий підпункту 4.1.6 цього пункту).

За визначенням абзацу четвертого підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст. 1 Закону N 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

За змістом цієї норми сума заборгованості платника податку перед іншою особою (кредиторська заборгованість) включається до валового доходу платника податку, якщо відпали передбачені законом підстави для стягнення кредитором цієї заборгованості, з огляду на що товари (роботи, послуги), у зв'язку з придбанням яких у платника податку виникла кредиторська заборгованість, фактично отримані ним безоплатно. Це має місце в усіх випадках, коли стягнення кредиторської заборгованості з платника податку виключається, зокрема у випадку припинення юридичної особи кредитора. При цьому у платника податку виникає обов'язок збільшити валовий доход на суму такої кредиторської заборгованості в податковому звітному періоді, на який припадає дата припинення юридичної особи кредитора (за умови, що до цього часу не закінчився строк позовної давності для стягнення суми заборгованості). Це випливає із норми частини четвертої ст. 91 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з частиною другою ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності" (Закон N 755-IV) юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи.

Це стосується як припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи (стаття 38 Закону N 755-IV), так і припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом (стаття 39 цього Закону).

Зробивши правильний висновок, що кредиторська заборгованість, стосовно якої виключена можливість стягнення, підлягає включенню до валового доходу платника податку, суд апеляційної інстанції, разом з тим, не з'ясував, чи є такою кредиторська заборгованість позивач перед ТОВ "Сонерс Трейд"та ПП "Тепломережа", оскільки факт припинення цих юридичних осіб в судовому процесі не був встановлений, докази такої обставини у справі відсутні. Крім того, апеляційний суд не перевірив доводи позивача, що кредиторська заборгованість у сумі 71334,03 грн., яка виникла на підставі накладної від 01.09.2006 N ПН-9-01031 перед ПП "Тепломережа", останнім була передана ТОВ "Формат" згідно договору уступки вимоги від 20.09.2006. Копія цього договору залучена до справи (а. с. 70), однак, цей доказ не отримав будь-якої оцінки в постанові суду апеляційної інстанції. Оцінка ж цього доказу судом першої інстанції зроблена без з'ясування обставин щодо наявності в облікових регістрах позивача відомостей щодо нового кредитора на суму 71334,03 грн. на час проведення перевірки контролюючим органом та підстав внесення таких відомостей, а тому не може бути визнана такою, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Суд апеляційної інстанції правильно не погодився з висновком суду першої інстанції, що сама лише наявність податкової накладної (Наказ N 1379) є достатньою підставою для включення платником податку на додану вартість сум цього податку до податкового кредиту.

Визначення законодавцем податкової накладної (Наказ N 1379) як звітного і одночасно розрахункового документа (абзац третій підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР) та як підстави для нарахування податкового кредиту (абзац перший підпункту 7.2.6 цього пункту) не означає нівелювання факту придбання або виготовлення платником податку товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, придбання (будівництва, спорудження) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності як юридичного факту, що разом із податковою накладною входить до юридичного складу, з наявністю якого у платника податку виникає право на податковий кредит.

Доказами факту придбання платником податку товарів (послуг) в оподатковуваних операціях відповідно до частини першої ст. 69 КАС України можуть бути будь-які фактичні дані, які б підтверджували, зокрема обставини щодо поставки (доставки, передачі тощо) покупцю товарів (надання послуг), оплати покупцем товарів (послуг), їх зберігання чи використання у власній господарській діяльності тощо. Скасування установчих документів, припинення юридичної особи постачальника судовим рішенням з підстав державної реєстрації з порушенням закону саме по собі не виключає можливість здійснення цією юридичною особою господарських операцій до дати її припинення та не у всіх випадках позбавляє її контрагента в господарських відносинах на відтворення в податковому обліку результатів цих операцій. Згідно з частиною другою ст. 18 Закону N 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Отже, висновок суду про відсутність операцій з поставки товарів (послуг), на які виписані податкові накладні (Наказ N 1379), може вважатися таким, що відповідає фактичним обставинам справи, якщо він обґрунтований відповідними доказами, що підтверджують факт безтоварності операції, а отже і факт обізнаності платника податку покупця з фіктивністю підприємницької діяльності постачальника, припиненого судовим рішенням з підстав державної реєстрації з порушенням вимог закону.

Обставини щодо поставки ТОВ "СЕБ "Фінансові послуги" позивачу послуг і товарів в жовтні - грудні 2006 року не були встановлені як судом першої, так і судом апеляційної інстанції. В судовому процесі не була встановлена також і обставина щодо наявності у ТОВ "Юкна-2005" статусу платника податку на додану вартість станом на 20.05.2007 дату виписування податкової накладної (Наказ N 1379) N 2159, на підставі якої позивач включив до податкового кредиту в податковій декларації за травень 2007 року податок в сумі 2475,67 грн.

Відповідно до пункту 9.8 ст. 9 Закону N 168/97-ВР реєстрація особи як платника податку діє до дати її анулювання. Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних (Наказ N 1379) надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відсутність з особи статусу платника податку позбавляє видану такою особою податкову накладну юридичного значення підстави для включення суми податку до податкового кредиту.

Не встановлення в судовому процесі вище зазначених обставин як таких, що мають суттєве значення у справі з огляду на неможливість правильно вирішити спір без їх з'ясування, відповідно до частини другої ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у зв'язку з їх не відповідністю вимогам частин 4 та 5 ст. 11, частині 1 ст. 138 та ст. 159 цього Кодексу з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, вжити всі передбачені процесуальним законом засоби для всебічного та повного з'ясування обставин справи і в залежності від встановленого та у відповідності з нормами матеріального права вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профліга" задовольнити частково, скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009, постанову господарського суду Львівської області від 17.09.2008, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 

Головуючий

Є. А. Усенко

Судді:

Л. В. Ланченко

 

Н. Є. Маринчак

 

М. І. Костенко

 

О. І. Степашко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали