ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06.04.2017 р.

Справа N 804/6513/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді - Божко Л. А., суддів: Кругового О. О., Лукманової О. М., за участю секретаря судового засідання - Сонник А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоряна" до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:

03.10.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоряна" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень, де посилаючись на те, що в період з 07.10.2013 р. по 25.10.2013 р. відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р. та за результатами даної перевірки складено акт N 504/221/25011453 від 15.11.2013 р.

На підставі акту прийнято податкові повідомлення - рішення від 19.12.2013 р. форми "Р" N 0003092201; 0003102201 та форми "С" N 0003082201, а також від 18.12.2013 р. форми "Р" N 0009331703.

Оскільки висновки, наведені в акті перевірки вважають хибними та безпідставними, просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.12.2013 р. форми "Р" N 0003092201; 0003102201 та форми "С" N 0003082201, а також від 18.12.2013 р. форми "Р" N 0009331703.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 р. адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 19.12.2013 р. форми "Р" N 0003092201; 0003102201 та форми "С" N 0003082201, а також від 18.12.2013 р. форми "Р" N 0009331703.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 р., прийняти нову постанову, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції особи, які приймають участь у справі, до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті N 504/221/25011453 від 15.11.2013 р. позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р.

За результатами документальної перевірки встановлено порушення:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, де підприємство не включило до складу податкових зобов'язань отриману передплату вищезазначених суб'єктів за с/х продукцію всього у сумі 899484,2 грн. в тому числі по податкових періодах:

Березень 2012 р. - 351721,29 грн. квітень 29012 р. - 309914,10 грн. вересень 2012 р. - 157466,40 грн. жовтень 2012 р. - 56270,9 грн. та грудень 2012 р. - 24111,5 грн.;

2. п. 2.11, п. 3.1, абзацу 3 п. 3.4, п. 7.39 та пункту 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.2004 р.;

3. п. 119.2 ст. 119, пп. 164.2.19, п. 164.1, п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 170.9.2 ст. 170, з урахуванням ст. 18 ПК України, внаслідок чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки з питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб бо бюджету в сумі 789778,39 грн. в т. по періодах:

Березень 2012 р. - 87315,36 грн. квітень 2012 р. - 34627,00 грн. травень 2012 р. - 93997,30 грн. червень 2012 р. - 3986,90 грн. липень 2012 р. 11496,36 грн. вересень 2012 р. - 460563,77 грн. жовтень 2012 р. - 39611,30 грн. листопад 2012 р. - 58180,40 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення:

Від 18.12.2013 р. форми "Р" N 0009331703, чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 987732,99 грн. де основний платіж 789778,39 грн. та штрафні (фінансові) санкції 197954,60 грн.;

Від 19.12.2013 р. форми "Р" N 0003092201, чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1124354,80 грн. де за основним платежем 899483,80 грн. та штрафні (фінансові) санкції 224871,00 грн.;

Від 19.12.2013 р. форми "Р" N 0003102201 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, чим збільшено суму грошового зобов'язання на 510,00 грн.;

Від 19.12.2013 р. форми "С" N 0003082201 за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 987732,99, за основним платежем 789778,39 грн. та штрафні (фінансові) санкції 197954,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з державного земельного кадастру (форма 6-ЗЕМ) та ф. 29сг за ТОВ АФ "Зоряна" станом на 01.01.2011 р. рахується 1111 га землі, де 84 договори оренди земельних ділянок, укладені з фізичними особами на 764,4 га та 346,6 га в постійному користуванні господарства, станом на 2012 р. - 923 га землі, де 79 договори оренди земельних ділянок укладені з фізичними особами на 576,4 га та 346,6 га в постійному користуванні господарства.

Також встановлено, що згідно форми N 4-сг "посівні площі сільськогосподарських культур в 2011 р., позивачем засіяно 311 га кукурудзи, де було зібрано 30268 цт зерна, де використано 12342 цт, продано 12145 цт та власні потреби 197 цт, залишок становить 19495 цт. В 2012 р. засіяно 300 га кукурудзи, та згідно актів списання внаслідок засухи посіви загинули, нічого не зібрано, використано 4045 цт, 1734 цт продано, 1661 цт на власні потреби використано та 600 цт на насіння. Залишок кукурудзи станови на 01.01.2013 р. склало 15450 цт.

Крім того, встановлено, що в 2011 р. позивачем на 1111 га землі засіяно соняшника 300 га, кукурудзи - 311 га, пшениці - 100 га та ячменю - 400 га, з чого зібрано соняшника 10767 цт, кукурудзи - 30268 цт, пшениці 1750 цт і ячменю - 4360 цт. На кінець року залишок зернових культур складає: кукурудзи 19495 цт, соняшника 9807 цт, реалізовано пшениці 5603 цт на суму 531000 грн. кукурудзи 12145 цт на суму 1012000 грн. ячменю 3948 цт на суму 395000 грн. та соняшника 3508 цт на суму 984000 грн.

Станом на 2012 р. на 923 га позивачем засіяно соняшника 498 га, кукурудзи 300 га, пшениці 400 га, ячменю 300 га гречки 3 га, де зібрано: соняшника 19180 цт та ячменю 1951 цт, списано кукурудзу, пшеницю, 80 га ячменя, 3 га гречки і залишок на кінець року склав: кукурудзи - 15450 га та соняшника 2446 цт, а реалізовано кукурудзи 1734 цт на суму 300585 грн. соняшника 26544 цт на суму 9345240 грн. та ячменя - 2023 цт на суму 332280 грн.

Відповідно авансових звітів розрахунки з постачальниками склали: ПП "Порада - СВ" за період з березня по липень 2012 р. - 1145442 грн. ТОВ "Ньоюмакс Україна" за період з вересня по листопад 2012 р. - 3456396,40 грн.

Лист N 241 від 11.12.2014 р. та довідка N 242 від 11.12.2014 р. Управління Агропромислового розвитку Магдалинівської районної державної адміністрації підтверджують, що середня врожайність кукурудзи на зерно та соняшника за 2011 та 2012 роки по агроформуванням району склали: в 2011 р. кукурудза на зерно - 53,2 цц/га, соняшника - 23.7, при чому врожайність вища чим у ТОВ АФ "Зоряна" була вища в 39 господарствах та в 12 - ти у двічі вища, а соняшника - вища врожайність в 6 господарствах. Р, а в 2012 р. - кукурудза на зерно - 16,7 ц/га та соняшника - 21,0 ц/га., при чому, вища врожайність соняшника була в 5-ти господарствах району.

Також встановлено, що в 2012 р. для вирощування соняшника затрачено 2876561 грн. ячменя - 1028437,00 грн. озимої пшениці - 1294910,00 грн. кукурудзи - 669742 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що з наданих суду копій договорів купівлі - продажу сільськогосподарських культур та добрив, свідоцтв та сертифікатів на насіння, у позивача була реальна можливість отримати вищу врожайність сільськогосподарських культур.

Також матеріалами справи підтверджено, що вирощену сільськогосподарську продукцію було перевезено орендованим автотранспортом, а саме:ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ФГ Гладкий, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП ОСОБА_13.

Згідно акту перевірки, відповідач зазначає, що факт відсутності у платника податків первинних документів є підставою для визнання нереальними операцій по вирощуванню врожаю.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач, роблячи такий висновок, не прийняв до уваги, що позивач не підпадає під сферу управління Міністерства аграрної політики, в зв'язку з чим позивачем не використовуються Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України, в зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для необхідності ведення актів на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю за формою N ПБАСГ-1 з полів врожаю 2010 - 2013 років.

Крім того, Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, що визначають порядок ведення Книг складського обліку (форма N ВЗСГ-10), що затверджені наказом Міністерства аграрної політики України N 929 від 21.12.2007 р. не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, в зв'язку з чим відсутні підстави у позивача для ведення Книги складського обліку.

Також суд зазначає, що відповідно Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1134 від 02.11.2011 р. (Постанова N 1134) та Нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 164 від 11.02.2010 р., складання планів - схем сівозмін полів є необхідним для формування та затвердження проекту землеустрою, в зв'язку з чим відсутність у позивача планів - схем сівозміни не є підставою для визнання відсутності виробництва, збирання, оприбуткування, зберігання продукції рослинництва власного виробництва.

Щодо Книги вагаря, суд зазначає, що відповідно Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики N 661 від 13.10.2008 р., у позивача відсутні підстави ведення такої книги, оскільки позивач не є підприємством, що займається прийманням та зберіганням зернових культур.

Що ж до відсутності ТТН, то товарно-транспортні накладні встановленого зразка на перевезення автомобільним транспортом сільськогосподарської продукції надані до матеріалів справи.

Статтею 209 ПК України передбачено, що "209.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. … 209.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку. 209.6. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. … 209.11. Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; …".

Окільки позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку відповідно ст. 209 ПК України, передплата, отримана від ПАТ "МЗВКК" та від ФОП "ОСОБА_1" - є передплатою за сільськогосподарську продукцію, вирощену на власних чи орендованих землях, в зв'язку з чим висновок відповідача про збільшення грошового зобов'язання є безпідставним.

В акті перевірки відповідач посилається на авансові звіти на придбання у ТОВ "Ньюмакс - Україна" дизельного палива, запасних частин та добрива на суму 3456396,40 грн. та ПП "Порада СВ" - культиваторів, сівалок, запасних частин, дизельного палива на суму 1145442 грн., але зазначає, що ТОВ "Ньоюмакс - Україна" з моменту реєстрації не звітувало, провести зустрічну перевірку не є можливим так як відсутнє підприємство за місцем реєстрації, а ПП "Порада - СВ" також відсутнє за місцезнаходженням, та остання звітність надана за 9 місяців 2011 року, в зв'язку з чим вважає не реальними господарські операції.

Однак, ТОВ "Ньюмакс - Україна" та ПП "Порада - СВ" на момент виконання господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з даними контрагентами.

Крім того, постановою Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області від 17.11.2014 р. про закриття кримінального провадження - кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 32014040370000002 від 19.02.2014 р, закрито в частині кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366 КК України в зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ АФ "Зоряна" складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 р. про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності кримінальне провадження N 32014040370000002 від 19.02.2014 р. відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України - закрито, звільнивши його від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та той факт, що відповідачем, всупереч ст. 71 ч. 2 КАС України, не доведено правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Разом з тим, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 110787,60 грн.

Керуючись статтями ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202, 205, 206 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 р. залишити без змін.

Стягнути з Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 110787,60 грн., здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; Код банку отримувача (МФО): 820019; Рахунок отримувача: 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

 

Головуючий

Л. А. Божко

Суддя

О. О. Круговий

Суддя

О. М. Лукманова




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали