Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про скасування податкових повідомлень-рішень

lign =center>

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 червня 2010 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: Кривенка В. В. (головуючого), Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г. (суддів), при секретарі судового засідання М. Т., за участю представника ДПА України - С. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку провадження за винятковими обставинами за скаргою ДПІ у Болградському районі Одеської області (далі - ДПІ) справу за позовом ЗАТ "Болградський виноробний завод" (далі - Товариства) до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, встановила:

У червні 2006 р. Товариство звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на невідповідність вимогам чинного законодавства України, просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ: від 31 травня 2006 р. N 0000512301/0 щодо визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 4994058 грн., у тому числі за основним платежем - 3329372 грн. та 1664686 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 7 червня 2006 р. N 0000552301/0/2 щодо визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 3804655,5 грн., у тому числі за основним платежем - 2794411 грн. та 1010244,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Під час підготовчого провадження позивач уточнив вимоги і просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Одеської області від 7 серпня 2006 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2006 р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2009 р. зазначені судові рішення залишено без змін.

У скарзі до Верховного Суду України ДПІ, посилаючись на наявність підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, просить скасувати ухвалені судові рішення й направити справу на новий судовий розгляд. На обґрунтування скарги надано копії судових рішень від 14 травня та 16 грудня 2009 р. в інших справах, в яких, на думку скаржника, касаційним судом правильно, на відміну від справи, що розглядається, застосовано пункти 1.3, 1.8 ст. 1; підпункти 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. N 168/97-ВР (далі - Закон N 168/97-ВР); ст. 2, частини 4, 5 ст. 11, ст. 159 КАС України.

Заслухавши представника ДПА, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи та заперечення на них, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги.

Судами встановлено, що 21 січня 2005 р. між позивачем та ПП "Проекція" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого останнє зобов'язувалось поставити вугільну продукцію марки Аш об, а Товариство - прийняти продукцію й оплатити її вартість. Кількість продукції визначалася додатком до договору.

Згідно з актом перевірки ПП "Проекція" відвантажило Товариству 182997 тон вугілля на загальну суму 32099166 грн., у тому числі 5349861 грн. - ПДВ. У рахунок оплати за одержаний товар Товариство перерахувало продавцю 12430758,36 грн.

Під час здійснення перевірки, позивач, на підтвердження виконання умов договору, надав ДПІ податкові накладні, специфікації товару, що поставлявся, акти приймання-передачі товару, накладні, рахунки-фактури.

Вирішуючи спір, суди виходили з того, що ці документи у повній мірі підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Крім того, суди зазначили, що ДПІ не встановила порушень Товариством відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а порушення контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:  

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до ст. 7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункти 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2).

Таким чином, докази, на які послалися суди в обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак, і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини 4, 5).

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем ДПІ вказувала, що деякі накладні, виписані ПП "Проекція", не містять підписів та відтисків печатки Товариства. Крім того, 28 червня 2005 р. ПП "Проекція" виписало позивачу накладну N 311 на отримання партії вугілля та податкову накладну N 311, які засвідчують відвантаження та продаж вугілля позивачу в кількості 43197 тон, хоча цю партію вугілля у свого контрагента воно придбало пізніше - 30 червня 2005 р., про що свідчать накладна N 817 та податкова накладна N 817, виписані останнім.

Також ДПІ звертала увагу суду на те, що податкова накладна від 30 квітня 2005 р. N 196 підписана іншою посадовою особою, а не тією, прізвище якої в ній зазначено.

В акті перевірки та запереченнях на адміністративний позов ДПІ вказувала, що Товариство не надало доказів, що придбання вугілля пов'язано з подальшим його використанням у власній господарській діяльності. Незважаючи на це, вищезазначені доводи ДПІ, всупереч вимогам статей 11, 159 КАС України, судом не перевірялися, наданим на їх підтвердження доказам правової оцінки не надавалося, хоча вони піддають сумніву висновки суду щодо неправомірності доводів ДПІ.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Суд не звернув належної уваги й на доводи відповідача про те, що у позивача та його контрагента відсутні залізничні накладні - основний перевізний документ та інші документи, які відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 6 квітня 1998 р. N 457, та Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084, оформляються при перевезенні вантажів залізничним транспортом.

За змістом ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, а отже, вимоги цієї норми включають в себе обов'язок касаційного суду перевіряти повноту встановлення фактичних обставин.

Оскільки суди всіх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, то постановлені ними судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241 - 243 КАС України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу ДПІ задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2009 р., ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2006 р., постанову Господарського суду Одеської області від 7 серпня 2006 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС України.

 




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали