КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

09.03.2011 р.

Справа N 2а-4368/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Пасічника Ю. П., при секретарі - Колтуновій А. Ю., за участю: позивач - ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2; відповідача - Король Д. М., Корченюк О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень N 0002101710/0 від 27.09.2010 року та N 0002101710/1 від 26.10.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено планову документальну невиїзну перевірку, про що складений акт N 102/1710/2027715876 від 16.09.20010 року. Було встановлено порушення податкового законодавства, а саме: пп. "ж" п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" N 889-IV від 22 травня 2003 року. На підставі акта перевірки та за наслідками процедури адміністративного оскарження податкового зобов'язання відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення позивачеві податкового зобов'язання за платежем - податок з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 1204,56 грн.

Вказаний висновок відповідача ґрунтується на тому, що згідно біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу від 21.01.2009 року за реєстраційним НОМЕР_4 Української товарної біржі м. Кіровограда, даний автомобіль продано позивачем ОСОБА_5 за 50.00 грн., з яких сплачено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 % в сумі 7,50 грн., але згідно звіту (акта) спеціаліста від 21.01.2009 N 000538 про визначення ринкової вартості (оцінку) транспортного засобу, складеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Кіровоградській області, ринкова вартість автомобіля марки (модель) ВАЗ 21063, кузов (шасі) НОМЕР_3, рік випуску 1986, державний номерний знак НОМЕР_2, складає 8080,38 грн., а тому розмір податку з доходів фізичних осіб має становити 1204,56 грн. (8080,38 грн. - 50,0 грн. = 8030,38 грн. х 15 %).

Позивач, не погоджуючись з вказаним нарахуванням податку з доходів фізичних осіб, зазначає, що він у 2002 році передав за довіреністю належний йому автомобіль ВАЗ 21063 кузов (шасі) N ХТА210630О14586, рік випуску - 1986 р., державний номерний знак НОМЕР_2, але біржового договору він не підписував та грошових коштів за вказаною угодою він не отримував, а тому визначення йому податкового зобов'язання є безпідставним та незаконним.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачем надано письмові заперечення на позов, якими вимоги позивача не визнаються в повному обсязі.

В судовому засіданні 02.03.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 07.03.2011 р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

21 серпня 2010 р. (а. с. 20) відповідачем на адресу позивача було направлено лист з пропозицією надати декларацію про майновий стан та доходи, отримані за 2009 рік, у зв'язку з виявленням факту реалізації автотранспортного засобу ВАЗ 21063, кузов (шасі) НОМЕР_3, рік випуску 1986, державний номерний знак НОМЕР_2, на підставі біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу від 21.01.2009 року за реєстраційним номером НОМЕР_4 (а. с. 21, 22), який належить позивачеві.

Позивачем декларацію не подано у зв'язку з чим відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку, про що складений акт N 102/1710/2027715876 від 16.09.20010 року.

В ході перевірки встановлено, що за даними управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області позивач 21 січня 2009 року продав транспортний засіб, а саме автомобіль марки (моделі) ВАЗ 21063, кузов (шасі) N ХТА210630С145864, рік випуску 1986, державний номерний знак НОМЕР_2. Зазначений автомобіль перереєстровано на покупця ОСОБА_5.

Відповідно до біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу від 21.01.2009 року за реєстраційним N 877716 Української товарної біржі м. Кіровограда, а саме: автомобіль, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1 продав ОСОБА_5 за 50,00 грн. з яких сплачено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 % в сумі 7,50 гривень.

Згідно звіту (акта) спеціаліста від 21.01.2009 N 000538 (а. с. 23, 24) про визначення ринкової вартості (оцінку) транспортного засобу, складеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Кіровоградській області, ринкова вартість автомобіля марки (моделі) ВАЗ 21063, кузов (шасі) номер НОМЕР_3, рік випуску 1986, державний номерний знак НОМЕР_2, складає 8080,38 гривень.

Вказані обставини свідчать про порушення позивачем положень:

- підпункту "ж" пункту 1.3 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" - в частині заниження доходу, який підлягає оподаткуванню, на 8030,38 грн.;

- підпункту "а" пункту 18.1 статті 18, підпункту "в" пункту 19.1 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями), підпункту 4.1.4 "г" пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині недодання декларації про отримані доходи та майновий стан за 2009 рік.

За наслідками перевірки та у зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення N 0002101710/0 від 27.09.2010 року (а. с. 7) та N 0002101710/1 від 26.10.2010 р. (а. с. 8), якими позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем - податок з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 1204,56 грн.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до підпункту "ж" пункту 1.3 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України від 22 травня 2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні (пункт 1.20 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями)).

Відповідно до підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.

Оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) рухомого майна, врегульовано статтею 12 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно з підпунктами 12.1 та 12.2 статті 12 Закону України від 22 травня 2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями), оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна: дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Як виняток із пункту 12.1 цієї статті, при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Факт реалізації транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_2, що продав ОСОБА_1, оформлено біржовим договором від 21.01.2009 р. відділом реєстрації N 7009 Української товарної біржі в м. Кіровограді, без сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Тому ставка податку для оподаткування доходу платника податку, отриманого від продажу об'єкта рухомого майна (автомобіля), протягом звітного податкового року становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, що визначено пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Згідно з підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" - платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу річного оподаткованого доходу та подати річну декларацію з цього податку.

На запит суду приватний нотаріус ОСОБА_6 надала примірник довіреності від 11.10.2002 р. (а. с. 36) згідно якої позивач передав право керування та розпорядження автомобілем  ОСОБА_7 та ОСОБА_8, також нотаріус повідомив, що податок з доходів фізичних осіб з позивача не утримувався.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, стосовно того, що він не отримував дохід від реалізації автотранспортного засобу, спростовуються свідченнями самого позивача, який в судовому засіданні підтвердив, що він дійсно під час оформлення довіреності отримав від повірених грошові кошти в розмірі 1000 дол. США як компенсацію вартості автомобіля, тобто позивач отримав дохід в розумінні підпункту "ж" пункту 1.3 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".

Крім того, в матеріалах справи міститься копія скарги позивача (а. с. 9) на податкове повідомлення-рішення, в якій він також зазначає про продаж належного йому автомобіля.

Доказів сплати податку з вартості автомобіля позивач суду не надав.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України дії відповідача, дійшов висновку, що вони вчиненні на підставі, що передбачена законом, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163 КАС України, суд постановив:

В задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 04.03.2011 р.

 

Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду

Ю. П. Пасічник

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали