ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 31 жовтня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Маринченка В. Л., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Редьки А. І., Сеніна Ю. Л., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мале виробничо-комерційне підприємство "ТЕД" (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ) та Державної податкової адміністрації в Чернігівській області (далі - ДПА) про скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:

У березні 2010 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 25 лютого 2010 року N 0000272320/1 та N 0000262320/1 про донарахування йому податкових зобов'язань із податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток підприємств.

Такі рішення прийняті ДПІ на підставі акта від 29 грудня 2009 року N 55/35-014/14220076, складеного ДПА за результатами невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2007 року по 31 жовтня 2008 року, у ході якої виявлено порушення останнім пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, пункту 10.1 статті 10 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334/94-ВР) та підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 168/97-ВР), що призвело до заниження податкових зобов'язань із податку на прибуток підприємств та ПДВ.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 15 квітня 2010 року позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 липня 2011 року постанову апеляційного суду скасував та залишив у силі постанову суду першої інстанції.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, пункту 10.1 статті 10 Закону N 334/94-ВР та підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2011 року та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2011 року (N К-8831/09) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс" до державної податкової інспекції у м. Ужгороді про скасування податкових повідомлень-рішень, у якій, на думку заявника, згадані норми закону у подібних правовідносинах застосовані по-іншому та правильно.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

У справі, що переглядається, касаційний суд, посилаючись на встановлення судом першої інстанції реального виконання контрагентом Товариства на його користь робіт та поставок, за якими останній у період, що перевірявся ДПА, формував валові витрати та податковий кредит, погодився з висновком цього суду про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ.

Судове рішення, на яке посилається ДПІ, обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2011 року, ухвалене цим судом за інших обставин справи, встановлених судами, що не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у м. Чернігові відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. Л. Маринченко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали