ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24.11.2015 р.

N К/800/16049/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Кошіля В. В., суддів: Вербицької О. В., Моторного О. А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2014 у справі N 805/503/14 за позовом Державного підприємства "Артемвугілля" до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення встановив:

Державне підприємство "Артемвугілля" звернулося до суду з позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, про скасування податкового повідомлення-рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області N 0006691500 від 23.12.2013.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014, позов задоволено, скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на прийняття оскаржуваних судових рішень у відповідності до норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань позивача до бюджету від 10.12.2013 N 968/05-71-15-32270533, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 N 0006691500, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % за несвоєчасну сплату сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 780352 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з зазначеного вище податку, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Правовою підставою застосування штрафу визначено ст. 126 Податкового кодексу України.

Також судами встановлено, що у зв'язку з несплаченими узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток та частини чистого прибутку, постановами Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 у справі N 2а-8707/10/0570 було стягнуто з ДП "Артемвугілля" суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 8555927,25 грн., від 28.12.2010 у справі N 2а-26782/10/0570 стягнуто з позивача борг у розмірах 13354667 грн. та 2098498 грн., від 19.03.2012 у справі N 2а/0570/2631/2012 було стягнуто з позивача податковий борг у розмірі 7673821,03 грн.

Згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2010 у справі N 2а-26782/10/0570 розстрочено виконання постанови суду від 28.12.2010 у вказаній справі на 60 місяців з січня 2011 року по грудень 2015 року зі сплатою щомісячно по 222578 грн. згідно графіку.

Згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2010 у справі N 2а-8707/10/0570 розстрочено виконання постанови суду від 29.04.2010 у вказаній справі на 60 місяців з 20.11.2011 по 20.11.2015 зі сплатою щомісячно по 142598 грн. згідно графіку.

Згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2013 у справі N 2а/0570/2631/2012 розстрочено виконання постанови суду від 19.03.2012 у вказаній справі з червня 2013 року по квітень 2014 року зі сплатою щомісячно по 50000 грн. до 30 числа місяця.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вказана норма Податкового кодексу України стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що податковий орган необґрунтовано розповсюджує дію положення пункту 57.1 ст. 57 ПК України на правовідносини, які ним не регулюються та відповідачем не враховано, що рішеннями суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, Податковий кодексу України встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені постановами і ухвалами суду.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що податковий орган неправомірно ототожнив порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків із порядком виконання судових рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 255 цього ж Кодексу постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (ч. ч. 1, 2 ст. 257 КАС України).

Так, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справам N 2а-8707/10/0570 від 29.04.2010, N 2а-26782/10/0570 від 28.12.2010, N 2а/0570/2631/2012 від 19.03.2012 мають виконуватись ДП "Апртемвугілля", з урахуванням способу та порядку виконання, встановленого у вказаних судових рішеннях.

Пунктом 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Таким чином, визначення строків сплати податкового боргу має проводитись податковим органом з урахуванням їх перенесення, про яке йдеться в умовах розстрочення.

Оскільки, податковим органом застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, сплату яких було розстрочено судовими рішеннями, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як таке що прийняте не у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кошіль

Судді:

О. В. Вербицька

 

О. А. Моторний




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали