ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16.01.2014 р.

N К/9991/51485/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача - Усенко Є. А., суддів: Рибченка А. О., Цвіркуна Ю. І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 у справі N 2а-0870/725/11 Запорізького окружного адміністративного суду за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мелавтотранс" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ від 18.01.2011 N 0000062301/1.

У касаційній скарзі Мелітопольська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову в позові.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.12.2010 N 1541/23/31897981, про порушення позивачем норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4, пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон N 334/94-ВР), а саме: занижено суму валового доходу за І квартал 2009 року на 3040543,00 грн., що складає суму безповоротної фінансової допомоги - кредиторської заборгованості перед ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI", яка залишилась не стягнутою на дату припинення кредитора як юридичної особи, у результаті чого занижено податок на прибуток за II квартал 2008 року на 1393982,00 грн.

За наслідками висновків акту перевірки та адміністративного оскарження ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.01.2011 N 0000062301/1 про донарахування податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 1742477,50 грн., у тому числі: 1393982,00 грн. - за основним платежем та 348495,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У судовому процесі встановлено, що станом на 01.01.2008 за позивачем рахувалась кредиторська заборгованість у загальній сумі 2478402,22 грн. перед ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI", яка була передана останньому за угодами про уступку права вимоги від ТОВ "Барелл-99" у сумі 241166,17 грн., від ТОВ "Ланос-Груп ЛТД" у сумі 112645,61 грн., від ТОВ "НВО "Віріас"" у сумі 191456,46 грн., від ТОВ "НВП "ІНФО-ТРЕЙД" " у сумі 1040962,40 грн., від ПП "Нобель ексклюзив брендс" у сумі 306003,32 грн., від ТОВ "Оргеліт" у сумі 586168,26 грн.

У подальшому ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI" здійснив уступку вказаної суми кредиторської заборгованості у сумі 2478402,22 грн. разом з кредиторською заборгованістю у сумі 562140,33 грн., яка виникла у позивача за наслідками поставки йому ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI" товарно-матеріальних цінностей, ПП "Антантида" за двома договорами про відступлення права вимоги (цесії) від 18.04.2008.

Постановою господарського суду м. Києва від 16.04.2008 у справі N 43/323, провадження у якій здійснювалось у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - банкрутство відсутнього боржника, ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Н. С. С. 17.06.2008 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про припинення ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI".

Доводячи правомірність донарахування позивачу податкових зобов'язань із податку на прибуток, ДПІ посилалась на фіктивний характер договорів про відступлення права вимоги (цесії) від 18.04.2008, укладених між ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI" та ПП "Антантида", з огляду на те, що керівником ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI" став ліквідатор, а особи, які від імені ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI" та ПП "Антантида" підписували договори - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно, згідно доданих до матеріалів справи пояснень заперечили факт підписання цих угод, а також на те, що при проведенні перевірки позивач надав ще також 2 договори відступлення права вимоги (цесії), укладених між ТОВ "СПЕЦАГРО-XXI" та ПП "Антантида", але датованих 01.05.2008 та 10.05.2008.

Безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася не стягнутою після закінчення строку позовної давності (абзац 4 підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст. 1 Закону N 334/94-ВР).

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Пунктом 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 ст. 516).

Згідно з частиною 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Встановивши факт подальшого відступлення ПП "Атлантида" права вимоги за договором від 18.09.2008 N 47 новому кредитору - ПП "Беркана Трейдінг", яке у подальшому за договорами про відступлення права вимоги N 1271, N 1272, N 1273, N 1274, N 1275 відступило право вимоги до позивача новим кредиторам (ТОВ "Будмонтажсервіс", ТОВ "Компанія "Строй-Ко", ТОВ "Горстройкомп", ТОВ "Маджестік" та ТОВ "Інфостар"), а також факт погашення позивачем зобов'язань перед вказаними кредиторами в загальній сумі 3040543,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями до прибуткових касових ордерів (а. с. 42-187, т. 1), суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені правові норми, зробивши висновок, що підтвердження фактичних витрат позивача за грошовими зобов'язаннями свідчить про відсутність отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги. Цей висновок відповідає і такій фактичній обставині у справі, як уступка права вимоги кредиторами позивача у межах строку позовної давності.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ухвалив:

Касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

Є. А. Усенко

Судді:

А. О. Рибченко

 

Ю. І. Цвіркун




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали