ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

17.05. 2011 р.

Справа N 2а/2470/965/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Григораша В. О., при секретарі судового засідання - Дячуку Д. А. (за участю: представника позивача - не з'явився; відповідача - Чмоли І. І.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Клас і К" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клас і К" (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2011 року N 0000050154.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 16.02.2011 року відповідачем проведена камеральна перевірка ТзОВ "Клас і К" з питань несвоєчасного подаяння податкової звітності. За результатами перевірки складено Акт N 552/15-2/30844214 від 11.03.2011 року в якому вказано про несвоєчасне подання платником податків податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року, граничний строк подання такої декларації було до 20.01.2011 року, а датою фактичного подання було 21.01.2011 року. Даний акт підписано головним бухгалтером із запереченнями, які направлялись у письмовому вигляді відповідачу. У своїх запереченнях від 15.03.2011 року N 15, позивач посилався на п. 7 підрозділу 10 XX розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Податковий кодекс України), якою передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення, натомість відповідач застосував штраф у розмірі 170 грн., на що у останнього не було законних підстав.

21.03.2011 року відповідачем було надано лист про розгляд заперечення N 3116/10/15-208 позивача від 15.03.2011 року N 15, яким було відхилено заперечення позивача.

В листі N 3116/10/15-208 від 21.03.2011 року відповідач зазначив, що починаючи з 01.01.2011 року платники податків несуть відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання податкової звітності, передбачену нормами Податкового кодексу України. Підприємством декларація за грудень 2010 року по строку 20.01.2011 року подана 21.01.2011 року, тобто за період дії Закону від 21.12.2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чим порушено пп. 4.1.4 п. 4.1 цього Закону.

Крім того, Листом ДПА України від 31.12.2010 року N 29429/7/10-1017/1590 передбачалося застосування штрафної санкції в розмірі 1 грн., однак, пізніше, листом ДПА України від 03.02.2011 р. N 2963/7/10-1/017/302 визначено, що штрафна санкція, передбачена п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкового зобов'язання за період з 1 січня 2011 року по 30 Червня 2011 року та відкликано попередній лист ДПА України. Отже, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання згідно п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

23.03.2011 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення N 0000050154 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 170 грн., яку він отримав 25.03.2011 року.

Позивач вказує на те, що листи ДПА не є нормативно-правовими актами та не може відмінити або обмежити дію норм Податкового кодексу України. Позивач вважає, що відповідач при винесення податкового повідомлення-рішення повинен був керуватись п. 7 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України в контексті листа-роз'яснення N 29429/7/10-1017/5190 від 31.12.2010 і застосувати до ТзОВ "Клас і К" штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

На підставі вище викладеного позивач підтримав позовні вимоги та просив задовільнити їх у повному обсязі.

Відповідач у спростування позовних вимог подав письмові заперечення в яких заперечує проти задоволення даного адміністративного позову. Свою позицію відповідач обґрунтовує наступним.

Відповідачем проведена камеральна перевірка з питань своєчасності подання податкової звітності з ПДВ за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено Акт N 552/15-2/30844214 від 11.03.2011 року, яким зафіксована несвоєчасність подання декларації за грудень 2010 року. Відповідач стверджує, що починаючи з 01.01.2011 року платники податків несуть відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання податкової звітності, передбачену нормами Податкового кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Клас і К" декларація за грудень 2010 року по строку 20.01.2011 року подана 21.01.2011 року, тобто подана за період дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181 від 21.12.2000 року.

Посилання позивача на пункт 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, яким передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства саме за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення є безпідставним, оскільки податкова звітність підприємства з податку на додану вартість, що подана до податкового органу за грудень 2010 року, тобто не за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Враховуючи вищезазначене, відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

16.02.2011 року відповідачем було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Клас і К". За підсумками проведеної перевірки складено Акт N 552/15-2/30844214 від 11.03.2011 року, яким зафіксовано порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" N 2181-III від 21.12.2000 року (далі - Закону України N 2181-III) та Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР від 03.04.97 року, а саме несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (а. с. 10 - 11).

На вказаний Акт позивач надав письмові заперечення, які були надіслані на адресу відповідача 15.03.2011 р. за вих. N 15. У запереченні позивач зазначив, що передбачену чинним законодавством звітність головний бухгалтер 20.01.2011 року намагався в електронному вигляді подати по електронній пошті на адресу ДПІ у м. Чернівці, але через, те що не були готові спеціальні електронні ключі товариства, в електронному вигляді подати звіт того дня не було можливим. У зв'язку із цим, головний бухгалтер поїхав в ДПІ, маючи звіт в електронному, для подачі звіту через вікно прийму звітності, але їй відмовили у зв'язку із тим, що ТзОВ "Клас і К" є платником податку середньої категорії і таку звітність слід подавати через електронну пошту. Лише наступного дня 21.01.2001 року, коли були виготовлені електронні ключі, звіт був поданий на електронну пошту ДПІ у м. Чернівці. Крім того в заперечення позивач просив врахувати, що відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з першого січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення (а. с. 12).

На вказані вище заперечення відповідач надіслав на адресу позивача лист про розгляд заперечення від 21.03.2011 року N 3116/10/15-208 в якому зазначає, що вказані доводи є необґрунтованими, а висновок зроблений в акті перевірки відповідає чинному законодавству (а. с. 13 - 14).

На підставі акта перевірки N 552/15-2/30844214 від 11.03.2011 року та згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.03.2011 року N 0000050154 на суму 170 грн. (а. с. 16). Дане податкове повідомлення-рішення повідомлення надіслано на адресу позивача супровідним листом від 23.03.2010 року N 3206/10/15-210 (а. с. 15).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України N 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Оскільки Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" станом на день закінчення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення втратив чинність, штрафна санкція з податку на додану вартість нараховувалася згідно Податкового кодексу України, відповідно до п. 120.1 ст. 120 (несвоєчасне подання платником податків податкової декларації).

Згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 109.1 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто неподання звітності можна трактувати як бездіяльність платників податків.

Згідно з п. 113.3 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункт 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Посилання відповідача на те, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість, що подана до податкового органу за грудень 2010 року, тобто не за період з 01 січня по 30 червня 2011 року є безпідставним, оскільки п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції в розмірі 1 гривня застосовуються за порушення податкового законодавства,що вчинено за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Як встановлено судом, що порушення податкового законодавства, щодо термінів подання декларації за грудень 2010 року по строку 20.01.2011 року, мало місце в період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, тобто період припадає на цей проміжок, то за відповідне порушення повинна бути нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1 гривня за кожне порушення.

Відповідно до  ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Листи ДПА України N 29429/7/10-1017/5190 від 31.12.2010 року, N 2963/7/10-1017/302 від 03.02.2011 року (Лист N 2963/7/10-1017/302), на які посилаються як позивач, так і відповідач, судом не беруться до уваги, оскільки вони не є нормативно - правовими актами, які мають обов'язковий характер.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

1. Адміністративний позов задовільнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернівці від 23.03.2011 року за N 0000050154.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 23 травня 2011 року (22 травня 2011 року - вихідний день).

 

Суддя

В. О. Григораш

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали