ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15.06.2011 р.

Справа N 2-а-5524/10/2170

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого - судді Романішина В. Л., суддів - Бойка А. В., Яковлєва О. В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2010 р. N 7107291701/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок з доходів з фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в сумі 3317,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посадові особи ДПІ у м.Херсоні неправомірно визначили йому податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на підставі того, що він 28.03.2009 р. реалізував автомобіль ЗАЗ Daewoo Т13110 вартістю 22125,29 грн. Зазначає, що 18.02.2009 р. між позивачем та ЗАТ "Догмат Україна" була укладена біржова угода, згідно якої ним було придбано автомобіль ЗАЗ Daewoo Т13110. Однак, 28.03.2009 р. за посередництвом Української товарної біржі позивач реалізував зазначене майно за меншою вартістю, ніж купував його. Вважає, що податок з доходів з фізичних осіб від продажу рухомого майна сплачувати він не зобов'язаний, оскільки в силу Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", від реалізації автомобіля ним не отримано доходу, а понесено збитки. Також позивач зазначив, що при укладанні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю - фізичній особі, податковим агентом такого платника - фізичної особи - стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа. У зв'язку з цим, позивач не погоджується з вимогами податкової інспекції здійснити сплату 3317,29 грн. податку з доходів фізичних осіб, який розрахований виходячи з експертної оцінки автомобіля.

ДПІ у м. Херсоні проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною невиїзною перевіркою встановлено, що 28.03.2009 р. ОСОБА_1 зняв з обліку для реалізації транспортний засіб ЗАЗ Daewoo Т13110, який за посередництвом Української товарної біржі продав гр-ну ОСОБА_2. Згідно звіту про незалежну експертну оцінку автомобіля його вартість складає 22125,29 грн., однак, в порушення п. 12.1 ст. 12, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податок в розмірі 15 % від вказаної вартості проданого автомобіля (що становить 3317,29 грн.) позивачем сплачено не було. Вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними та необґрунтованими, в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 28.09.2010 р. N 7107291701/0.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м. Херсоні подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 31.08.2010 р. по 01.09.2010 р. ДПІ у м. Херсоні було проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складено акт від 24.09.2010 р. N 1059/17-1, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 12.1 ст. 12, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2010 р. N 7107291701/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем - податок з доходів з фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в сумі 3317,29 грн.

При вирішенні спору суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про неправомірність вказаного податкового повідомлення-рішення та про відсутність у діях позивача порушень податкового законодавства.

При визначенні суми податкового зобов'язання ДПІ виходила з того, що позивачем отримано дохід від реалізації транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Т13110 експертною вартістю 22125,29 грн., однак до Державного бюджету не було сплачено податок з вказаного доходу і, як наслідок, донараховано 3317,29 грн. грн. податку з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком ДПІ у м. Херсоні.

Судом встановлено, що 18.02.2009 р. між ЗАТ "Догмат Україна" та Брокерською конторою N 10, що діяла від імені та в інтересах ОСОБА_1, було укладено біржовий договір (угоду), згідно якої позивач купив транспортний засіб ЗАЗ Daewoo Т13110, д/з НОМЕР_1, за 25000 грн.

28.03.2009 р. за посередництвом Української товарної біржі, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено біржовий договір (угоду) купівлі-продажу транспортного засобу (реєстраційний номер N 875060), згідно якого позивач продав ОСОБА_2 транспортний засіб ЗАЗ Daewoo Т13110, д/з НОМЕР_1, за договірною ціною 100 грн.

В акті перевірки зазначено, що виходячи з оціночної вартості автомобіля, ОСОБА_1 отримав дохід від продажу ОСОБА_2 транспортного засобу в сумі 22125,29 грн., що на думку ДПІ у м. Херсоні підтверджується сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3 % від суми вартості легкового автомобіля (квитанція N 159 від 28.03.2009 р. на суму 663,43 грн.).

Як правильно встановлено Херсонським окружним адміністративним судом, між сторонами виникли розбіжності при з'ясуванні питання про базу оподаткування податком з доходів фізичних осіб при продажу автомобіля на товарній біржі. Зокрема, на думку податківців, об'єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами, але не нижче експертної вартості автомобіля. Однак позивач вважає, він має право продавати автомобіль за договірною ціною, яка не має мінімальної межі і не залежить від експертної оцінки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" при проведенні біржової операції з купівлі-продажу рухомого майна одна зі сторін угоди (покупець) набуває права власності на рухоме майно, яке придбаває, а друга сторона угоди (продавець) одержує дохід від такого продажу тільки з моменту реєстрації угоди на біржі.

Вказаним Законом передбачено, що під час укладення будь-яких угод на біржі, сторонами цих угод застосовуються вільні ціни.

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Визначення ціни за договором є істотною умовою договору купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди.

З матеріалів справи вбачається, що договір продажу автомобіля, який укладений позивачем, не визнаний судом недійсним, він не є нікчемним.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у разі оподаткування майна згідно із законом.

Херсонський окружний адміністративний суд правильного визначив, що в даному Законі чи інших законах, які регулюють податкові відносини, не зазначено, що при оподаткуванні операцій з продажу рухомого майна потрібно керуватись саме оціночною вартістю. Закон про оцінку майна не є законом про оподаткування і не може змінювати норми Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в якому говориться лише про обов'язковість проведення оцінки, а не про обов'язковість її використання при визначенні бази оподаткування.

Пунктом 1.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід визначено як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Доходом фізичної особи від продажу об'єкта рухомого майна є сума коштів, отриманих продавцем у власність або нарахованих на його користь. Колегія суддів вважає, що в даному випадку необхідно враховувати суму, зафіксовану в договорі купівлі-продажу.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Закону, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

28.03.2009 р. позивачем був реалізований автомобіль за договірною вартістю 100 грн. ДПІ у м. Херсоні не заперечується сплата Українською товарною біржею, яка являється податковим агентом, податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15 % від суми договору, що становить 15 грн.

Херсонський окружний адміністративний суд правильно зазначив, що сплата покупцем автомобіля збору до Пенсійного фонду України розмірі 3 % від експертної оцінки транспортного засобу не є доказом отримання позивачем доходу у розмірі, що не нижче цієї оцінки.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення від 28.09.2010 р. N 7107291701/0 на суму 3317,29 грн.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 199 ч. 1 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

 

Головуючий, суддя

В. Л. Романішин

Судді:

А. В. Бойко

О. В. Яковлєв

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали