ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 3 жовтня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Гусака М. Б., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства "Малоріченське" (далі - Підприємство) до державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення, встановив:

У травні 2007 року Підприємство звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 3 травня 2007 року N 0006812301/0, яким йому визначено суму зобов'язання зі сплати частини прибутку (доходу) до Державного бюджету України - 283650 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 69630 грн.

Господарський суд Автономної Республіки Крим постановою від 20 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2007 року, позов задовольнив.

На обґрунтування своїх рішень ці суди послалися на те, що дивіденди, які повинні сплачуватися до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами входять до складу податку на прибуток. Оскільки платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують цей податок у складі фіксованого сільськогосподарського податку, то вони не зобов'язані ще й окремо сплачувати одну зі складових податку на прибуток - дивіденди. Крім того, преамбулою Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 334/94-ВР) дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку з питань оподаткування, за винятком пунктів 7.7,7.8 статті 7 і пунктів 13.1, 13.2, 13.6, 13.7, 13.8 статті 13, а закони про державний бюджет на 2005, 2006 роки не є законами про оподаткування та не можуть змінювати податкові ставки та механізм справляння податків і зборів.

Вищий адміністративний суд України постановою від 1 червня 2011 року скасував рішення судів попередніх інстанцій, у задоволенні позову відмовив.

При цьому касаційний суд виходив із того, що оскільки частину прибутку (доходу) відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону N 334/94-ВР прирівняно до дивідендів, які є обов'язковим платежем згідно з пунктом 3 статті 14 Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування" (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон N 1251-XII), платники фіксованого сільськогосподарського податку на виконання вимог законів України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (далі - Закон N 2285-IV) та від 20 грудня 2005 року N 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (далі - Закон N 3235-IV) повинні сплачувати частину прибутку (доходу) у строки, передбачені для сплати податку на прибуток.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Підприємство просить скасувати постанову касаційного суду та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.

Заява про перегляд оскаржуваної постанови Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданих до заяви Підприємства постанові Вищого господарського суду України від 16 вересня 2004 року та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2006 року по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано частину третю статті 1 та частину другу статті 7 Закону N 1251-XII.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України визнав правомірним визначення контролюючим органом державному підприємству зобов'язання зі сплати частини прибутку (доходу) до Державного бюджету України відповідно до статті 65 Закону N 2285-IV та статті 67 Закону N 3235-IV.

У справах, рішення касаційних судів в яких додано до заяви позивача, ці суди визнали, що ставки, механізм справляння дивідендів державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами визначено Законом N 334/94-ВР, який є законом про оподаткування, а закони про державний бюджет на відповідні роки не можуть збільшувати розмір податку на прибуток, у тому числі дивідендів.

Аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції дає підстави вважати, що ними було неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Судами встановлено, що Підприємство засноване на державній формі власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

За змістом статті 65 Закону N 2285-IV та статті 67 Закону N 3235-IV державні підприємства, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу). Порядок і норматив такого відрахування встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що на порушення зазначених норм позивач за результатами фінансово-господарської діяльності за період із 1 квітня 2005 року по 31 грудня 2006 року не задекларував та відповідно не сплатив до бюджету належні суми відрахувань чистого прибутку.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, касаційний суд визнав помилковими висновки цих судів про неможливість застосування положень законів про державний бюджет на 2005, 2006 роки до спірних відносин та про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На думку Верховного Суду України, цей висновок є наслідком правильного застосування норм права: перевагу було надано положенням Законів N 2285-IV і N 3235-IV, а не положенням Закону N 1251-XII та Бюджетного кодексу України (чинних на час виникнення спірних відносин), які щодо спірних відносин є загальними, крім того, прийнятими раніше в часі, ніж закони про державний бюджет на 2005, 2006 роки, що теж надає їм перевагу при вирішенні судами питання, нормою якого закону слід керуватися під час розгляду справи.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, правильно застосував норми матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви державного підприємства "Малоріченське" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

М. Б. Гусак

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

А. Г. Ярема

 

* * *

Правова позиція

Вищий адміністративний суд України обґрунтовано визнав правомірним визначення контролюючим органом державному підприємству зобов'язання зі сплати частини прибутку (доходу) до Державного бюджету України відповідно до статті 65 Закону N 2285-IV та статті 67 Закону N 3235-IV.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали