ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 13 березня 2012 року

Колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі головуючого Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ) справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (далі - Інститут) до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення, встановила:

У жовтні 2008 року Інститут звернувся до суду з позовом до ДПІ, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2008 року N 0003292309/0, яким Інституту визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 10282326 грн., у тому числі 5141163 грн. основного платежу та 5141163 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На обґрунтування позову Інститут послався на те, що він будь-яких порушень правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ не допустив і виконав вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 та підпункту "а" пункту 6.5 статті 6 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168/97-ВР).

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 9 березня 2010 року, позов задовольнив.

У скарзі про перегляд Верховним Судом України судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 11, 159 КАС, просить скасувати вищезазначені рішення та направити справу на новий розгляд.

На обґрунтування скарги додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2010 року у справі N К-10218/07 про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України ухвалою від 12 травня 2010 року скаргу ДПІ допустила до провадження за винятковими обставинами.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що пунктом "в" пункту 6.5 статті 6 Закону N 168/97-ВР передбачено, що при наданні послуг агентами, посередниками чи іншими учасниками ринку нерухомого майна (нерухомості), іншими особами, відповідальними за підготовку, координацію, нагляд та здійснення робіт із будівництва та оздоблення (оснащення) нерухомості (включаючи послуги архітекторів та дизайнерів), інших подібних послуг, пов'язаних з продажем або будівництвом нерухомості, місцем поставки послуг вважається місце, де така нерухомість розташована або буде розташована. Оскільки об'єкти нерухомості розташовані за межами митної території України, то і операції з надання послуг вважаються наданими за межами митної території України та, відповідно, не підлягають оподаткуванню ПДВ, а отже, винесене ДПІ податкове повідомлення-рішення є незаконним.

У справі, на рішення в якій ДПІ посилається на підтвердження неоднакового правозастосування, касаційний суд вказав, що суди попередніх інстанцій не виконали вимоги статті 159 КАС щодо обов'язку суду при ухваленні рішення перевіряти обставини, що мають значення для справи, а у разі недостатності доказів, поданих сторонами для встановлення обставин справи, відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 11 КАС запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2010 року, на яку посилається ДПІ, обґрунтовуючи скаргу, винесена за інших фактичних обставин справи, встановлених судами, що не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, абзацом четвертим пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

В задоволенні скарги державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. В. Кривенда

 

О. А. Коротких

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали