ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31.05.2017 р.

N К/800/20958/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Шипуліної Т. М., суддів: Нечитайла О. М., Юрченко В. П., за участю: секретаря - Шевчук П. О., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - М. П. В., розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 у справі N 804/16096/15 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про скасування податкової консультації.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т. М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія встановила:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 31.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016, позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про скасування податкової консультації задовольнив. Визнав недійсною та скасував податкову консультацію Державної фіскальної служби України, що викладена в листі N 10061/Г/99-99-1702-02-14 від 28.10.2015.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України 28.07.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.10.2016 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 22, 129 Конституції України, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, пункту 1.37 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, безвідносно висновків, з яких виходили суди попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до Державної фіскальної служби України із листом N 06/10-1 від 06.10.2015, в якому просила надати відповідь та роз'яснити питання щодо обліку доходів та витрат фізичної особи - підприємця.

В обґрунтування необхідності отримання роз'яснень, було вказано, що Позивач перебуває на загальній системі оподаткування, основний вид діяльності - оптова торгівля продуктами харчування. Зі своїми контрагентами-покупцями у Позивача укладені договори постачання товару з відстрочкою платежу від 30 - 60 днів (по різним договорам різна кількість днів відстрочки). Постачальникам же необхідно сплачувати вартість поставленого товару в день постачання, чи з 7-денною відстрочкою платежу. У зв'язку з чим виникає необхідність у залученні кредитних коштів, тобто оформлювати кредит у банках. Відсотки за користування кредитом складають значну суму витрат. У зв'язку з чим, необхідно встановити, чи може фізична особа - підприємець включати до складу витрат, при річному декларуванні доходів та визначенні оподатковуваного доходу, при складанні податкової декларації про майновий стан і доходи, витрати по сплаті відсотків та комісій банку при укладенні кредитних договорів з банками для потреб фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця в умовах отримання фізичною особою - підприємцем кредитів виключно для фінансування потреб фінансово-господарської діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідач листом N 10061/Г/99-99-1702-02-14 від 28.10.2015 про розгляд звернення надав податкову консультацію, згідно якої для фізичної особи підприємця на загальній системі оподаткування не передбачено включення до складу витрат суму сплачених відсотків, які нараховані платнику податків за користування кредитними коштами, незалежно від того, що кредит отримувався для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно з пунктом 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Таким чином, при підготовці податкової консультації контролюючий орган має не лише проаналізувати усі норми, що регулюють спірні правовідносини, та норми на які посилається заявник у своєму зверненні з урахуванням тих чи інших обставин, але й дослідити додані до звернення документи, у тому числі із можливим витребуванням додаткових документів в рамках строку розгляду такого виду звернення.

Надана відповідачем податкова консультація, викладена у листі N 10061/Г/99-99-1702-02-14 від 28.10.2015, вищезазначених вимог не виконує.

Відповідачем не проведено аналізу норм, що регулюють спірні правовідносини, виходячи з викладених заявником обставин необхідності укладення кредитних договорів для поповнення обігових коштів, що пов'язане з господарською діяльністю платника, та оплати послуг банку у вигляді відсотків за користування кредитом.

Відповідно до абзацу другого пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

За встановлених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування постановлених у справі рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 у справі N 804/16096/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Т. М. Шипуліна

Судді:

О. М. Нечитайло

 

В. П. Юрченко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали