ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29.09.2011 р.

N К/9991/16303/11


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: суддів - Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Сіроша М. В., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 2 липня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі N 2-а-2209/09 за позовом ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області про визнання протиправним рішення та скасування постанови про адміністративне правопорушення, встановила:

У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області, в якому просила визнати протиправними дії заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області Мартинюка Сергія Павловича по винесенню постанови N 384 від 6 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення; скасувати постанову N 384 від 6 березня 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 96 КУпАП; накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 85 грн.

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 2 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.03.2009 р. заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області стосовно позивача була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн. Постанова прийнята за наслідками проведеної перевірки від 25.02.2009 р., якою було виявлено збудовану вбиральню без дозволу на виконання будівельних робіт про що складений протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 КУпАП проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ч. 3 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт надається серед іншого на підставі рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Отже, позивачем були порушені вимоги ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій".

Суди дійшли вірного висновку, що будівництво вбиральні проводилося позивачем без передбаченого законом дозволу.

Посилання на рішення виконавчого комітету Богдашівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області N 88 від 21 червня 2007 року є безпідставним, оскільки наявність такого рішення не виключає необхідності отримання дозволу відповідача на проведення будівельних робіт.

Статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" зазначається, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірно висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області Мартинюка Сергія Павловича по винесенню постанови N 384 від 6 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення; скасування постанову N 384 від 6 березня 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 96 КУпАП; накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 85 грн.

Згідно ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 2 липня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

К. Г. Леонтович





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали