ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29.07.2014 р.

N К/800/15869/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: суддів: Донця О. Є., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Луганської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі N 2а/0570/9144/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Луганської митниці, головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та стягнення з державного бюджету надмірно сплачених коштів, встановила:

У липні 2012 року ТОВ "Лемтранс" звернулося в суд з урахуванням уточнення позовних вимог, з позовом до Луганської митниці, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якому просило: визнати протиправними дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем по вантажних митних деклараціях: N 702190001/2012/000765 від 02.03.2012 р., N 702190001/2012/000855 від 07.03.2012 р., N 702190001/2012/000858 від 07.03.2012 р., N 702190001/2012/000958 від 14.03.2012 р., N 702190001/2012/000977 від 15.03.2012 р., N 702190001/2012/001117 від 22.03.2012 р. та N 702190001/2012/001226 від 27.03.2012 р.; скасувати рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товару: N 70219001/2012/000021/2 від 29.02.2012 р., N 702190001/2012/000029/2 від 06.03.2012 р., N 702190001/2012/000030/2 від 06.03.2012 р., N 702190001/2012/000032/2 від 12.03.2012 р., N 702190001/2012/000037/2 від 13.03.2012 р., N 702190001/2012/000047/2 від 21.03.2012 р., N 702190001/2012/000050/2 від 23.03.2012 р.; стягнути з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок ТОВ "Лемтранс" надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями: N 702190001/2012/000765 від 02.03.2012 р., N 702190001/2012/000855 від 07.03.2012 р., N 702190001/2012/000858 від 07.03.2012 р., N 702190001/2012/000958 від 14.03.2012 р., N 702190001/2012/000977 від 15.03.2012 р., N 702190001/2012/001117 від 22.03.2012 р., N 702190001/2012/001226 від 27.03.2012 р. суму податку на додану вартість в загальному розмірі 541550,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем надані необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару за зовнішньоекономічним контрактом, однак, відповідач необґрунтовано, в порушення законодавства, прийняв оскаржувані рішення про визначення митної вартості товару за резервним - шостим методом, що привело до надмірної сплати податку на додану вартість.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року вимоги у частині визнання протиправними дій Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: N 702190001/2012/000765 від 02.03.2012 р., N 702190001/2012/000855 від 07.03.2012 р., N 702190001/2012/000858 від 07.03.2012 р.; щодо скасування рішень Луганської митниці про визначення митної вартості товару: N 70219001/2012/000021/2 від 29.02.2012 р., N 702190001/2012/000029/2 від 06.03.2012 р., N 702190001/2012/000030/2 від 06.03.2012 р.; стягнення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок ТОВ "Лемтранс" надмірно сплачену суму податку на додану вартість за вантажними митними деклараціями: N 702190001/2012/000765 від 02.03.2012 р., N 702190001/2012/000855 від 07.03.2012 р., N 702190001/2012/000858 від 07.03.2012 р. в загальному розмірі 249628,99 грн. виділені в самостійне провадження.

Отже, в даній адміністративній справі судами переглядається законність прийнятих митними органами рішень N 702190001/2012/000032/2 від 12.03.2012 р., N 702190001/2012/000037/2 від 13.03.2012 р.,. N 702190001/2012/000047/2 від 21.03.2012 р., N 702190001/2012/000050/2 від 23.03.2012 р., а також стягнення за вказаними рішеннями надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, позов задоволений частково. Скасовані рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товару N 702190001/2012/000032/2 від 12.03.2012 р., N 702190001/2012/000037/2 від 13.03.2012 р., N 702190001/2012/000047/2 від 21.03.2012 р., N 702190001/2012/000050/2 від 23.03.2012 р... Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Лемтранс" суму податку на додану вартість надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями N 702190001/2012/000958 від 14.03.2012 р., N 702190001/2012/000977 від 15.03.2012 р., N 702190001/2012/001117 від 22.03.2012 р., N 702190001/2012/001226 від 27.03.2012 р. у загальному розмірі 291921,49 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Луганська митниця Міністерства доходів і зборів України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що між ВАТ "Виксунський металургійний завод" та ТОВ "Лемтранс" була підписана Угода від 23 грудня 2011 року на поставку залізничних коліс на перше півріччя 2012 року, відповідно якої ТОВ "Лемтранс" гарантує закупку залізничних коліс на ВАТ "ВМЗ" у кількості не менше 1106 штук (7 вагонів) щомісяця протягом першого півріччя 2012 року за ціною 615 доларів США за штуку. Згідно вказаної Угоди за умови збільшення обсягів поставок ціна протягом першого півріччя 2012 року на умовах DAP станція прикордонного переходу РФ - Україна змінюється відповідно до обсягів, які зазначені у таблиці. Зокрема, у разі якщо місячний обсяг товару складає від 4500 до 5500 штук, ціна за одиниці товару складає 595 доларів США за штуку.

Між ТОВ "Лемтранс" та ВАТ "Виксунський металургійний завод" 30 січня 2012 р. були укладені дві Специфікації до Контракту N 7К1/70-11 від 23.06.2011 р., а саме, N 14 та N 15, відповідно яких загальна кількість товару, що закуповується, за ними складає 4582 штук. З огляду на що, відповідно до Угоди про поставку залізничних коліс на перше півріччя 2012 року, ціна товару в Специфікаціях була погоджена сторонами на рівні 595 доларів США за штуку.

Товариством на користь продавця вартість товару була оплачена в 100 %-му розмірі шляхом внесення передоплати на підставі рахунку-проформи N 61 від 07.02.2012 р., за платіжним дорученням в іноземній валюті N 2 від 10.02.2012. При цьому передоплата відбувалася відразу за двома Специфікаціями від 30.01.2012 р. N 14 та N 15 (рахунок-проформа N 62 від 07.02.2012 р.) на загальну суму 2726290,00 дол. США.

Для реалізації умов зовнішньоекономічного контракту N 7К1/70-11 та Специфікації N 15 до нього ТОВ "Лемтранс" протягом лютого - березня 2012 року ввозився товар "колеса залізничні суцільнокатані" за ВМД: N 702190001/2012/000870 від 12.03.2012 р., N 702190001/2012/000951 від 13.03.2012 р., N 702190001/2012/001081 від 21.03.2012 р., N 702190001/2012/001149 від 23.03.2012 р. з визначенням митної вартості товару за першим методом за ціною угоди щодо імпортованого товару з наданням наступних документів: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактура (інвойс); банківські платіжні документи від 07.02.2012 р. Додатково до обов'язкових документів були надані: експертні декларації країни відправлення, паспорти якості, декларації митної вартості, транспортні (залізничні накладні) та дозвільні документи, угода про поставку коліс на перше півріччя 2012 року, лист від контрагента за договором, експертний звіт. Наведені обставини сторонами не заперечуються.

При здійсненні митного контролю виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару і митним на митних деклараціях здійснений запис про необхідність подання додаткових документів в підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: інформацію щодо факторів, які мали вплив на зниження ціни на товар згідно до пункту 4.2 контракту (по всіх ВМД); каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) фірми-виробника товару (за ВМД N 702190001/2012/001149); інформації зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару (за ВМД N 702190001/2012/000833, N 702190001/2012/000951, N 702190001/2012/001081, N 702190001/2012/001149); сертифікатів про походження товару (за ВМД N 702190001/2012/001149); цінової інформації на ідентичні/подібні товари в країні експортерів (за ВМД N 702190001/2012/000843, N 702190001/2012/000870); інших документів за бажанням декларанта (по всіх ВМД). Декларантом позивача на ДМВ був зроблений відповідний напис про неможливість подання додаткових документів та їх подальше надання у порядку, визначеному законодавством.

У зв'язку з ненаданням додаткових документів Луганська митниця самостійно розрахувала митну вартість з використанням 6-го (резервного) методу та видала рішення про визначення митної вартості: N 702190001/2012/000032/2 від 12.03.2012 р.; N 702190001/2012/000037/2 від 13.03.2012 р.; N 702190001/2012/000047/2 від 21.03.2012 р.; N 702190001/2012/000050/2 від 23.03.2012 р., при цьому відповідачем вказані підстави неможливості застосування попередніх методів. Митна оцінка товару здійснена за 6 методом на підставі інформації на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснене за ВМД від 25.02.2012 року N 702200001/2012/001593, від 07.03.2012 року N 807170000/2012/221225, від 14.03.2012 року N 807170000/2012/221377 із розрахунку 1,77 дол. США за кг.

На підставі винесених рішень про визначення митної вартості Луганською митницею були оформлені відповідні картки-відмови в подальшому митному оформленні N 702190001/2/00086 від 12.03.2012 р., N 702190001/2/00092 від 13.03.2012 р., N 702190001/2/00102 від 21.03.2012 р., N 702190001/2/00106 від 23.03.2012 р...

Позивачем відповідно під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податку на додану вартість згідно з митною вартістю, визначеною митним органом були оформлені вантажні митні декларації: N 702190001/2012/000958 від 14.03.2012 р.; N 702190001/2012/000977 від 15.03.2012 р.; N 702190001/2012/001117 від 22.03.2012 р.; N 702190001/2012/001226 від 27.03.2012 р...

ТОВ "Лемтранс" звернулося до митного органу із заявами від 05.03.2012 р., від 07.05.2012 р. та від 11.05.2012 р. про необхідність здійснення перевірки, визначеної митним органом митної вартості товару за вищезазначеними ВМД, та прийняття рішення про можливість застосування митної вартості заявленої декларантом. До заяв були додані наступні документи, а саме: лист ВАТ "ВМЗ" від 27.03.2012 р. щодо ціни на товар; лист від 17.11.2011 р., який містить інформацію щодо неможливості надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), калькуляцій фірми - виробника товару, у зв'язку з тим, що в умовах нестабільного ринку використання фіксованих цін є недоречним; сертифікат походження товару форми СТ-1 N RUUA 2005000082; угода про поставку залізничних коліс на перше півріччя 2012 року, яку відповідач не взяв до уваги, посилаючись на те, що вона не має посилання на контракт купівлі-продажу, а також суперечить п. 4.2 контракту у розрізі факторів впливу на ціну товару; специфікації до контракту N 7К1/70-11 від 30.01.2012 р. від 30.01.2012 р. N 14 та N 15.

Листами від 07.06.2012 р. N 2-15/5491, від 24.05.2012 р. N 2-15/4986, а також відповіддю на скаргу від 19.06.2012 р. N 2-15/5900 Луганська митниця відмовила у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом. Підставою для відмови відповідач зазначив наявність сумніву у поданому Звіті про оцінку вартості товару N 37 від 14.02.2012 р., а також неподання інформації щодо факторів, які мали вплив на зниження ціни на товар, згідно п. 4.2 Контракту.

Суди першої та апеляційної інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що відповідачем при визначенні митної вартості товару необґрунтовано застосований 6 - резервний метод визначення митної вартості товару, посилаючись на ті обставини, що визначення митної вартості товару на підставі вказаних у рішеннях про визначення митної вартості товару за раніше оформленими ВМД безпідставні, оскільки митна вартість за цими ВМД була визначена на підставі рішень відповідача про визначення митної вартості товару за 2 і 3 методами, які рішенням суду по адміністративній справі N 2а/0570/8383/2012 від 12.10.2012 року скасовані, рішення суду набуло законної сили.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновкам судів першої та апеляційної інстанції відносно скасування оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару, однак, не погоджується з висновками судів щодо наявності підстав для стягнення Державного бюджету України на користь ТОВ "Лемтранс" суму податку на додану вартість надмірно сплачену у загальному розмірі 291921,49 грн.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності дій відповідача та прийнятих ним рішень про визначення митної вартості товару за 6 методом. При цьому позивач посилається на обґрунтованість визначеної ним митної вартості товару за ціною угоди та наданням відповідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Відповідно ст. 264 МК України, діючого на час спірних правовідносин, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.

Пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" (надалі - ПКМУ N 1766), діючого на час спірних правовідносин, визначає перелік обов'язкових документів, які декларант зобов'язаний подати для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пункт 11 ПКМУ N 1766 передбачає, що окрім обов'язкових документів, декларантом на вимогу митного органу для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів також можуть бути подані й додаткові документи. Перелік основних і додаткових документів є вичерпним.

Відповідно до статті 266 МК України основним методом визначення митної вартості товару є ціна угоди, за якою вони імпортуються чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. При цьому кожний наступний метод визначення митної вартості, зазначений у статті 266 МК України, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно вимог вищенаведеної законодавчої норми митним органом була проведена процедура консультації з декларантом щодо неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару та здійснений обмін наявною інформацією, запропоновано визначити митну вартість на підставі митної вартості ідентичних/подібних товарів за 6 методом, за митною вартість 1,77 дол. США/кг, про що зазначено на зворотному боці вантажних митних декларацій.

Митні органи у відповідності до ст. 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно п. 4.2 контракту від 23.06.2011 року зі зміною цін на матеріальні ресурси та ставок залізничного тарифу ціна може змінюватися. Про зміну цін продавець шляхом факсимільного зв'язку чи телеграфом повідомляє покупця та встановлена відсутність підстав, вказаних у п. 4.2 контракту (зміни цін на матеріальні ресурси чи ставки залізничного тарифу), що давали б підстави для зміни ціни товару, що ціни є автентичними та узгодженими сторонами угоди без прив'язки до факторів зміни ціни, вказаним у п. 4.2 Контракту. Угода від 23.12.2011 року між ТОВ "Лемтранс" та ВАТ "ВМЗ" містить дві умови зменшення ціни однієї одиниці товару, а саме, як збільшення об'ємів поставок (тобто поставка більшої кількості товару) так і зменшення ціни у випадку збільшення місячного об'єму товару, що закупається. Відповідно до специфікацій N 14 та N 15 від 30.01.2012 року, рахунків-проформ N 61 та N 62 від 07.02.2012 року, платіжним дорученням в іноземній валюті N 2 від 10.02.2012 року позивачем була одразу сплачена вся вартість партії товару за вказаними специфікаціями в кількості 4582 штуки, тобто мало місце закупка за місяць. Обсяг товару відповідно до специфікацій N 14 та N 15 від 30.01.2012 року, що був оплачений, складав 4582 штуки, а обсяг поставленого продавцем товару протягом місяця був меншим вказаного обсягу, оскільки товар продавцем поставлявся рівними частинами по 158 штук протягом лютого та березня 2012 року та різним вантажоотримувачам.

Виходячи з наведеного та можливості неоднозначного трактування положень Контракту і Угоди щодо ціни одиниці товару, з огляду на відмінність обсягів оплаченого та поставленого товару, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що митний орган мав повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України, тому дії Луганської митниці щодо відмови в застосуванні митної вартості заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях: від 14.03.2012 р. N 702190001/2012/000958, від 15.03.2012 р. N 702190001/2012/000977, від 22.03.2012 р. N 702190001/2012/001117 та від 27.03.2012 р. N 702190001/2012/001226 були правомірними.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновкам судів попередніх інстанцій про неправомірність проведення митної оцінки товару за 6 методом на підставі інформації на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД від 07.03.2012 року N 807170000/2012/221225, від 14.03.2012 р. N 807170000/2012/221377 із розрахунку 1,77 дол. США за кг, оскільки наведені підстави визначення методу митної вартості товару не передбачені митним законодавством. Крім того, у спірних рішеннях, що є предметом розгляду даної справи, митний орган, як на одну з підстав визначення вартості товару, посилається на цінову інформацію на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено (ВМД від 07.03.2012 р. N 807170000/2012/221225 та ВМД від 14.03.2012 року N 807170000/2012/221377), однак за митною вартістю визначеною саме митним органом, при цьому митна вартість на аналогічний товар визначалася як за другим так і за третім методом, водночас митний орган за оскаржуваними рішеннями необґрунтовано застосував 6 - резервний метод. Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2012 року в справі N 2а/0570/8383/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товару N 807000003/2012/000595/2 від 02.03.2012 року, N 807000003/2012/000634/2 від 02.03.2012 року, N 807000003/2012/000770/2 від 07.03.2012 року, N 807000003/2012/000791/2 від 07.03.2012 року, N 807000003/2012/000882/2 від 13.03.2012 року, N 807000003/2012/000888/1 від 13.03.2012 року - на підставі яких були оформлені ВМД N 807170000/2012/221104 від 03.03.2012 року, N 807170000/2012/221105 від 03.03.2012 року, N 807170000/2012/221225 від 07.03.2012 року, N 807170000/2012/221221 від 07.03.2012 року, N 807170000/2012/221375 від 14.03.2012 року, N 807170000/2012/221377 від 14.03.2012 року - скасовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, цінова інформація на товари з подібними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено за ВМД N 807170000/2012/221225 та від 07.03.2012 N 807170000/2012/221375 від 14.03.2012 року протиправно використана відповідачем для визначення митної вартості товару та прийняття спірних рішень про визначення митної вартості товару від 12.03.2012 року N 702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012 року N 702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012 року N 702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012 року N 702190001/2012/000050/2.

Інших підстав для застосування 6 (резервного) методу при визначенні митної вартості товарів та, відповідно, винесення рішень, що є спірними у даній справі ніж наведені вище, митним органом не надано.

З урахуванням наведеного митним органом при визначенні методу митної вартості товару порушені норми митного законодавства, чинного на час спірних правовідносин, в тому числі порушена черговість застосування методів при визначенні митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає правильним висновки судів першої та апеляційної інстанції, що оскаржувані рішення Луганської митниці про визначення митної вартості від 12.03.2012 року N 702190001/2012/000032/2, від 13.03.2012 року N 702190001/2012/000037/2, від 21.03.2012 року N 702190001/2012/000047/2, від 23.03.2012 року N 702190001/2012/000050/2 про визначення митної вартості товару винесені з порушенням законодавства та підлягають скасуванню.

Разом з тим, щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій прийшли до помилкових висновків про задоволення позову в цій частині, оскільки вказані позовні вимоги заявлені передчасно.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. N 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за N 1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Виходячи з наведеного нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який позивачем не дотриманий, що не дає можливості стягнути спірні митні платежі.

Відповідно до п. 17.1.10 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з приписами п. 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України 2012 року ( N 4495-VI) повернення помилково або надміру сплачених до дня набрання чинності цим кодексом сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом ( N 4495-VI) та Податковим кодексом України.

За вимогами ч. 1 ст. 301 МК України 2012 р. ( N 4495-VI) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями.

Виходячи зі змісту наведених законодавчих норм встановлений відповідний порядок стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, позивачем не дотриманий Порядок стягнення з державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість.

З урахуванням наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до необґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з відмовою в позовних вимогах.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми процесуального права в частині задоволення позову щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Враховуючи наведене, відповідно п. 4 ст. 223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Лемтранс" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 291921,49 грн. з відмовою в задоволенні позову в цій частині. З урахуванням задоволення частини позовних вимог підлягає скасуванню стягнення з Державного бюджету України судового збору в сумі 1397 грн. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України постановила:

Касаційну скаргу Луганської митниці Міністерства доходів та зборів України задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 року змінити, скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Лемтранс" надміру сплаченого податку на додану вартість у розмірі 291921,49 грн. та 1397 грн. судового збору. В задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст. 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали