ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.11.2011 р.

Справа N 5013/588/11

Вищий господарський суд України у складі: судді Селіваненко В. П. - головуючого, суддів - Бенедисюк І. М. і Львов Б. Ю., розглянувши касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Кіровоград) на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 зі справи N 5013/588/11 за позовом спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (далі - Товариство) (м. Світловодськ Кіровоградської області) до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) про скасування рішення (за участю представників сторін: позивача - Петрова А. О., відповідача - Дмитренка В. В., Петрачковича С. С.), встановив:

Товариство звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відповідача від 01.03.2011 N 19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2011 (суддя Болгар Н. В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 (колегія суддів у складі: Білецька Л. М. - головуючий суддя, судді Логвиненко А. О., Стрелець Т. Г.), позов задоволено частково: визнано недійсними пункти 2, 3, 4 Рішення АМК; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 1, 13, 59 Закону України від 11.01.2001 N 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон N 2210), статей 13, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статей 20, 24 Закону України "Про теплопостачання", статей 11, 626, 629, 654, 901, 903, 907 Цивільного кодексу України та пунктів 2, 8, 24, 25, 26, 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630, мотивовано тим, що: Товариство, дійсно, займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з централізованого опалення, у тому числі місць загального користування, багатоквартирних будинків у територіальних межах міста Світловодська; самовільне від'єднання споживачів від централізованого теплопостачання не свідчить про втрату Товариством права пред'являти цим мешканцям багатоквартирних будинків вимоги (рахунки) стосовно оплати послуг з централізованого теплопостачання; згадані вимоги щодо оплати послуг не свідчать про зловживання Товариством монопольним становищем на названому ринку.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить зазначену постанову апеляційного суду скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Товариство подало відзив (заперечення) на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило в задоволенні скарги відмовити.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що Рішенням АМК:

- Товариство визнано таким, що займало у 2007 - 2010 роках монопольне (домінуюче) становище на товарному ринку надання послуг з централізованого опалення, у тому числі місць загального користування, багатоквартирних будинків у територіальних межах міста Світловодська (в межах території, на якій розташовані діючі мережі) з часткою 100 відсотків; становище позивача на цьому ринку є сталим і не змінилося в 2011 році (пункт 1);

- дії Товариства, що полягають у нарахуванні плати за послуги з централізованого опалення в розмірі 100 % вартості споживачам, які від'єдналися від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і не отримували ці послуги в повному обсязі, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону N 2210 у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення, у тому числі місць загального користування, багатоквартирних будинків, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, і яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

- за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 7000 грн. (пункт 3);

- Товариство зобов'язано припинити зазначене порушення законодавства про захист економічної конкуренції та повідомити про це Відділення в двомісячний строк (пункт 4).

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону N 2210 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону N 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до статей 121, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України приймає рішення від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України; адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Згідно з частиною першою статті 59 Закону N 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на наведене попереднім судовим інстанціям належало, не перебираючи на себе повноваження Відділення стосовно визначення ринку, його меж, монопольного становища Товариства та кваліфікації його дій як зловживання монопольним становищем (шляхом переоцінки), вичерпно з'ясувати наявність чи відсутність передбачених статтею 59 Закону N 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним, зокрема, дослідивши зміст наявних у Товариства договорів зі споживачами його послуг, встановити: за що саме мали сплачувати споживачі; чи надавалися Товариством та які саме послуги споживачам у кожному з випадків, покладених Відділенням в основу прийнятого ним Рішення АМК; чи передбачають умови згаданих договорів відповідальність споживачів за самовільне від'єднання від мережі у вигляді відповідних штрафних санкцій або подальшої оплати (у розмірі 100 %) послуг, надання яких припинилося. Проте цього ними здійснено не було.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

1. Касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 зі справи N 5013/588/11 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

 

Суддя

В. Селіваненко

Суддя

І. Бенедисюк

Суддя

Б. Львов

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали