ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.01.2008 р.

N К-15352/07


Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів: головуючого, судді Фадєєвої Н. М., суддів: Васильченко Н. В., Кравченко О. О., Леонтович К. Г., Матолича С. В., розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2007 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком" до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування рішення, встановила:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін N 62 від 25.05.2006 р.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 р. позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2007 р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 25.05.2006 р. Державною інспекцією з контролю за цінами у. м. Києві було прийняте рішення N 62 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, за яким було прийнято рішення про вилучення у відповідача в доход державного бюджету 450533,30 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 901066,60 грн. - штраф у двократній сумі необґрунтовано отриманого розміру виручки.

Рішення N 62 від 25.05.2006 р. було прийнято позивачем на підставі акта перевірки порядку застосування тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги Київської філії ТОВ "Оптіма-Телеком" від 07.04.2006 р. N 145. При проведені перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем у період з 09.03.2005 р. по 09.03.2006 р. необґрунтовано отримана виручка внаслідок завищення граничних тарифів на установлення телефонних апаратів для населення у розмірі 460533,30 грн., оскільки у цей період позивачем укладено 1288 договорів на встановлення телефонних ліній по тарифу 640,00 грн. за одну лінію, а наказом Держкомзв'язку "Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги" N 120 від 07.06.2002 р. встановлено, що тариф на встановлення телефонної лінії становить 240,00 грн.

У зв'язку з невизнанням позивачем висновків перевірки відповідачем була проведена повторна перевірка, про що був складений акт N 216 від 15.05.2006 р. За результатами даної перевірки відповідачем було встановлено, що сума необґрунтовано отриманої виручки становить 450533,30 грн., враховуючи фактичну оплату укладених до 10.01.2006 р. договорів.

Наказом Держкомзв'язку "Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги" N 120 від 07.06.2002 р. встановлені граничні тарифи на основні послуги електрозв'язку, зокрема 1 ст. 1 розділу I Граничних тарифів встановлено тариф на установлення основного телефонного апарата, підключеного до окремої лінії у розмірі 240,00 грн. з ПДВ.

Позивачем протягом з 09.03.2005 р. по 10.01.2006 р. укладалися з фізичними особами договори на надання послуг телефонного зв'язку, згідно з якими позивач зобов'язався за плату виконати роботи, що забезпечують підключення кінцевого пристрою абонента через абонентську телефонну лінію до телефонної мережі загального користування, з наступним наданням платних послуг телефонного зв'язку у відповідності до умов договору.

Пунктами 4.1.1 цих договорів було передбачено, що вартість послуг позивача (включаючи вартість установки) однієї телефонної лінії складає 640,00 грн. з ПДВ.

Як встановлено судом, умовами договорів не було встановлено вартості установлення основного телефонного апарата, підключеного до окремої лінії у розмірі 640,00 грн. з ПДВ, а зазначена вартість включає в себе, окрім вартості установки, ще і вартість інших послуг, які абонент відповідно до умов договору має право отримати без додаткової оплати на їх активацію та які не є регульованими.

Перевіряючими у акті перевірки від 15.05.2006 р. зазначено, що вартість додаткових послуг визначена наказом директора ТОВ "Оптіма-Телеком" від 23.09.2003 р. N 69, а саме: конференц-зв'язок - 5,00 грн. на місяць, передача виклику - 2,50 за місяць, переадресація - 4,50 - 5,00 грн. за місяць, будильник - 2,50 грн. за місяць. Також перевіряючі посилаються на те, що право передати телефонну лінію іншим особам передбачено розділом I ст. 4 "Переоформлення договору на користування телефоном" Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку України від 07.06.2002 р. N 120 "Про затвердження Граничних тарифів на основі послуги електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги", вартість яких встановлена в розмірі від 7,50 грн. до 240,00 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами суду про необґрунтованість доводів відповідача про те, що на вище перелічені послуги позивачем встановлена щомісячна плата згідно наказу N 63 від 23.09.2003 р., оскільки вказаний наказ передбачає безкоштовне включення і відключення від даних послуг, а щомісячна вартість цих послуг входить до абонентської плати, тобто не сплачується додатково.

Також розділом I ст. 4 Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги встановлена вартість переоформлення договору на користування телефоном, а не вартість отримання права передавати (відчужувати) телефонну лінію третім особам, тобто набуття права власності на телефонну лінію.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуально права при вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2007 р. у справі N А25/298-06 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Судді:

 





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали