ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.06.2012 р.

N К/9991/72408/11


Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого - Голубєвої Г. К., суддів: Карася О. В., Рибченка А. О., при секретарі судових засідань: Навасардян М. Г., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2011 року по справі N 2а-2741/11/2670 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішення від 11.02.2011 року N 0000424120.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року, позов залишено без задоволення з огляду на правомірність нарахування штрафних фінансових санкцій позивачу.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної фактичної перевірки дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправної станції N 25-004, яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Гагаріна, 14-а та належить ВАТ "Укрнафта", складено акт N 0029/2665/41/00135390 від 07.02.2011 р., в якому зафіксовано порушення ст. 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: на території автозаправної станції біля паливно-розливних колонок в наявності є наочна інформація про заборону куріння у вигляді графічного знака про заборону куріння без тексту такого змісту "Куріння заборонено" та відсутні спеціально відведені місця для куріння на території автозаправної станції.

На підставі результатів вказаної перевірки 11.02.2011 року відповідачем прийняте рішення N 0000424120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн.

Залишаючи без задоволення позовну заяву, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності прийнятого рішення податковим органом, оскільки позивачем не заперечувався факт відсутності на території АЗС тексту "Куріння заборонено".

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно із преамбулою Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 152 цього Закону встановлено обмеження, зокрема, щодо споживання тютюнових виробів.

Так, у частині другій цієї статті наведено виключний перелік місць, в яких забороняється куріння тютюнових виробів, а саме: у ліфтах і таксофонах; у закладах охорони здоров'я; у навчальних та освітньо-виховних закладах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках; у під'їздах жилих будинків; у підземних переходах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

При цьому, відповідно до частини четвертої цієї ж статті Закону у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що поняття "місця та заклади, де куріння заборонено" використано у частині четвертій цієї норми у тому розумінні, в якому воно розкрито через перелік таких місць, наведений у частині другій, що виключає можливість поширювати вимоги, викладені у частині четвертій цієї статті, на об'єкти, не перелічені у вказаній статті.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про пожежну безпеку" власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду.

Відповідно до пп. 10.5.5 п. 10.5 Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.07.2005 N 343, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.10.2005 за N 1230/11510, забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території. У зв'язку з протипожежною безпекою на АЗС встановлюються знаки протипожежної безпеки "Заборонено курити", вид яких встановлено Національним стандартом України "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" ДСТУ ISO 6309:2007, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30.03.2007 N 71.

Оскільки встановлена пп. 10.5.5 п. 10.5 Правил заборона палити як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території є заходом у галузі пожежної безпеки, що перебуває поза межами сфери застосування Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про правомірність застосування штрафних санкцій до позивача, зокрема, із зазначених вище мотивів.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але дана їм невірна юридична оцінка, що відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2011 року по справі N 2а-2741/11/2670 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.

Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 11.02.2011 року N 0000424120.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" судові витрати в розмірі 26 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 08.06.2012 р.

 

Головуючий

Г. К. Голубєва

Судді:

О. В. Карась

 

А. О. Рибченко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали