ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.05.2011 р.

N К-12618/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - Голубєвої Г. К., суддів - Карася О. В., Рибченка А. О., Федорова М. О., Шипуліної Т. М., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2009 року та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2008 року по справі N 2-27/3323-2008А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про скасування рішення, встановив:

У березні 2008 року ТОВ "Укрлідер" звернулось до суду з позовною заявою до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про скасування рішення про застосування фінансових санкцій N 0001002330 від 19.02.2008 року у розмірі 4025,00 грн. на підставі пунктів 1,2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2008 року у справі N 2-27/3323-08А частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та скасовано рішення N 0001002330 від 19.02.2008 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3425,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач та відповідач подали касаційні скарги, в яких просять їх скасувати та прийняти нове рішення, оскільки вважають, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.02.2008 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ "Укрлідер".

Так, в ході перевірки було виявлено, зокрема, порушення пунктів 1,2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, під час проведення перевірки, було встановлено факт надання послуг без проведення розрахункової операції через РРО на суму 120,00 грн., а також невідповідність на місці проведення розрахунків суми коштів, що вказана в денному звіті у розмірі 685,00 грн.

Як наслідок Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією було винесено рішення N 0001002330 від 19.02.2008 року, про застосування фінансових санкцій у розмірі 4025,00 грн., на підставі пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій при використанні гральних автоматів починається з 31.12.2006 року.

Отже, в силу закону, позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги з використанням гральних автоматів, повинен на час проведення перевірки використовувати РРО та проводити через нього усі розрахункові операції.

В пунктах 1, 2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами і доповненнями) передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

З представлених доказів в матеріалах справи вбачається, що штрафні санкції у розмірі 600,00 грн. застосовані відповідачем за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а штрафні санкції в розмірі 3425,00 грн. - за порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" надавало послуги, з частковим використанням застосування РРО.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що доказів щодо неправомірності рішення N 0001002330 від 19.02.2008 року, що винесено Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим, в частині застосування фінансових санкцій на підставі пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", позивач належним чином не надав.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення N 0001002330 від 19.02.2008 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3425,00 грн. підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно з поясненнями свідків (у тому числі й державних податкових ревізорів інспекторів, що проводили перевірку), невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, була встановлена перевіряючими наступним чином: в зв'язку з відмовою провести перерахунок грошових коштів, перевіряючи вирішили, що її невідповідність складає повну суму, роздрукованого денного звіту в розмірі - 685,00 грн. Тобто факт невідповідності виявлений не був.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що встановлення факту порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами і доповненнями) та нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій у розмірі 3425,00 грн. спірним рішенням здійснено правильно та правомірно, відповідачем не було надано.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційні скарги Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2009 року та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2008 року по справі N 2-27/3323-2008А залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали