ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30.06.2011 р.

 N К/9991/348/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів - Гордійчук М. П., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Харківської митниці Державної митної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року у справі N 2-а-200/10/2070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія авангард торг" до Харківської митниці Державної Митної служби України, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області (за участю прокурора Київського району м. Харкова) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, встановила:

У січні 2010 року ТОВ "Компанія авангард торг" звернулося в суд з позовом до Харківської митниці Державної Митної служби України, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, за участю прокурора Київського району м. Харкова про скасування рішення N 800000017/2009/003078/1 від 12.10.0.2009 р. про визначення митної вартості товару та зобов'язання повернути надлишково сплачені до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в розмірі 8853,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу 12.10.2009 р. була подана вантажна митна декларація N 800000004/9/431787 з необхідним пакетом документів для проведення митного оформлення товару крохмалю картопляного натурального у кількості 21,5 т. з визначенням митної вартості товару за ціною зовнішньоекономічного договору та додатком до нього з Польською фірмою в розмірі 0,267 євро за одиницю. Після проведеної перевірки відповідачем з підстав заниженої собівартості товару була визначена митна вартість товару відповідно рішення N 800000017/2009/003078/1 від 12.10.0.2009 р. за другим методом - за ціною ідентичних товарів (0,280 євро). Позивачем 13.10.2009 р. до митниці для митного оформлення вказаного товару за даним договором та додатком до нього були подані ВМД N 800000004/9/431870, N 800000004/9/431871, N 800000004/9/431872, N 800000004/9/431873, N 800000004/9/431875, N 800000004/9/431876, N 800000004/9/431878 з відповідними документами, митне оформлення яких здійснювалося на підставі рішення N 800000017/2009/003078/1 від 12.10.2009 р., в зв'язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром на прохання позивача товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання. Рішення відповідача про визначення митної вартості товару позивач вважає незаконним, оскільки позивачем були надані необхідні документи, в тому числі і додатково затребувані, які підтверджували правильність визначеної митної вартості товару за умовами договору.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2010 року, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року, позовні вимоги задоволені. Скасоване рішення N 800000017/2009/003078/1 від 12.10.2009 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія авангард торг" суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 5358,5 грн. та державного мита у розмірі 3494,67 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Харківська митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що при подачі позивачем ВМД N 800000004/9/431787 з пакетом документів для проведення митного оформлення товару-крохмалю картопляного натурального у кількості 21,5 т. позивачем визначена митна вартість товару за ціною договору в розмірі 0,267 євро за одиницю. При здійсненні контролю митної вартості товарів з використанням інформаційної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ, митним органом було встановлено, що визначена позивачем митна вартість ввезеного позивачем товару нижча, ніж ціни на аналогічний товар, ввезений на митну територію України. У зв'язку із чим, позивачу запропоновано надати для підтвердження митної вартості додаткові документи, а саме: ВМД країни експорту, Договір перевезення N 10/06/09 від 10.06.2009, довідка про транспортні витрати N 112, рахунок за перевезення, калькуляцію собівартості від 22.09.2009, комерційну пропозицію від 21.09.2009, прайс-аркуш від 21.09.2009, платіжне доручення N 17 від 05.10.2009, акт митного огляду. Відповідний запис про надання додаткових документів був зроблений посадовою особою митниці у декларації, вказані документи були позивачем надані митниці.

Митним органом прийняте рішення N 800000017/2009/003078/1 від 12.10.2009 р. про визначення митної вартості товару за 2 методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів в розмірі 0,28 євро за одиницю. 13.10.2009 року позивачем були подані до Харківської митниці ВМД N 800000004/9/431878, N 800000004/9/431870, N 800000004/9/431871, N 1 N 800000004/9/431873, 800000004/9/431876, N 800000004/9/431878 на ввезення крохмалю картопляного натурального загальною вагою -150500 кг. за вказаним договором, митне оформлення яких здійснювалося на підставі рішення Харківської митниці про визначення митної вартості N 800000017/2009/003078/1 від 12.10.2009 р. В цей же день позивач звернувся до митниці з листом у якому просив під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів здійснити випуск товару у вільний обіг з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею, з подальшою можливістю підтвердити заявлену позивачем митну вартість, на що отримав дозвіл, оформивши товар за наведеними ВМД у вільний обіг під зобов'язання.

Суди першої і апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивачем по зовнішньоекономічній операції були надані відповідачу всі необхідні для розмитнення товару документи, в тому числі і додатково витребувані відповідачем, які підтверджували правильність визначеної декларантом митної вартості товару, Харківською митницею не наведені обґрунтування законності прийнятого спірного рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з наведеними висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо митної вартості крохмалю картопляного натурального. Позивач у ВМД визначив митну вартість за 1 методом - ціною Договору. Відповідач не погоджуючись із вказаною митною вартістю прийняв оскаржуване рішення з визначенням митної вартості товару за 2 методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, підставою визначення митної вартості товару відповідач зазначив у рішенні дані ЄАІС та надані документи.

Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів затверджено постановою КМУ від 09.04.2008 р. N 339.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару - крохмалю картопляного натурального митницею перевірені документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ від 20.12.2006 N 1766, та проаналізований рівень митної вартості ідентичних і подібних товарів згідно з ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснене.

За результатами проведеного контролю був виявлений той факт, що митна вартість ввезеного товару не відповідає рівню митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України, у зв'язку з чим та у відповідності з п. 11 постанови КМУ від 20.12.2006 N 1766 митницею були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Статтею 265 Митного кодексу України визначено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. N 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, яким визначено, що визначення митної вартості - сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень МК України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.

Для заявлення митної вартості товарів, визначеної із застосуванням одного з передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України методів визначення такої вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервного подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 2.

Згідно п. 7 Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Згідно ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Разом з тим, при митному оформленні товару у митного органу виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару. У митного органу були підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

Згідно ч. 2 ст. 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

При цьому, в рамках положень п. 11 Порядку N 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Термін подання додаткових документи становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

Позивач на вимогу митного органу надав всі додаткові документи, що були витребувані. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Згідно п. 4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97 р. N 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного пакету документів, в тому числі ненадання додаткових документів. Разом з тим відповідач без належного обґрунтування, за наявності поданих пакету документів, в тому числі і додаткових документів, які були затребувані, прийняв рішення про визначення митної вартості товару. Згідно обставин справи відповідач, визначаючи митну вартість товару, послався на занижену собівартість товару, при цьому в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведені обґрунтування застосування 2 методу, оскільки позивачем надані всі витребувані документи, в тому числі і бухгалтерські, документи продавця, які підтверджують митну вартість товару, визначену позивачем, зокрема, додатком до Договору, калькуляцією, складеною виробником, згідно яких відпускна ціна для позивача визначена саме - 250 євро, тобто нижча за собівартість. Надані позивачем документи підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару, водночас митниця не спростувала доводи позивача щодо митної вартості товару. Посилання митного органу на дані ЄАІС безпідставні, оскільки із наданих позивачем документів підтверджується визначена ним митна вартість товару за першим методом. Посилання відповідача на неправильність визначення транспортних послуг також документально не підтверджені митницею.

Судами першої та апеляційної інстанції ґрунтовно досліджені дії митниці щодо застосування 2 методу при визначенні митної вартості товару та об'єктивних причин правильності визначення позивачем митної вартості товару за першим методом.

За тих обставин, що позивачем заявлена митна вартість товару відповідає наданим митниці документам та умовам договору, відповідач, самостійно визначаючи митну вартість вказаного товару не довів правильність визначення ним другого методу при визначенні митної вартості товару із застосування даних бази ЄАІС без урахування наданих позивачем документів.

Суди попередніх інстанцій, надавши належну оцінку обставин справи, прийшли до вірних висновків про обґрунтованість застосування позивачем першого методу при визначенні митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведені обставини суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків про невідповідність прийнятого рішення Харківською митницею про визначення митної вартості товару за другим методом приписам нормативно-правових актів та встановленим обставинам справи щодо митної вартості товару.

За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Харківської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали