ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

26.04.2018 р.

Справа N 813/4559/16

 

Адміністративне провадження N К/9901/21609/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Бевзенка В. М., суддів: Данилевич Н. А., Шарапи В. М., розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу 813/4559/16 за позовом ОСОБА_2 до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління Державної виконавчої служби у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року (суддя - Хома О. П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року (головуючий суддя - Шинкар Т. І., судді Плішма М. А., Ільчишин Н. В.), встановив:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління Державної виконавчої служби у Львівській області в якому просила:

- визнати протиправними дії міського голови м. Винники К. В. Л. стосовно виданого розпорядження про очищення влади стосовно ОСОБА_2;

- скасувати розпорядження міського голови м. Винники К. В. Л., зачитаного в Львівському апеляційному адміністративному суді 21.09.2016 року, за який ОСОБА_2 не підписалась, "Про очищення влади" та звільнення з посади заступника мера з питань соціально-економічних в м. Винники;

- визнати протиправними дії міського голови виконкому Винниківської міської ради К. В. Л., який не виконав рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року, не провів розрахунок, не виплачував довготривалий термін податків з 26.04.2005 року по жовтень 2016 року, або день постановленого рішення суду, не оформив згідно закону трудову книжку, особову справу ОСОБА_2, не відновив на посаді належним чином;

- згідно статті 166 КАСУ винести окрему ухвалу суду на посадових осіб Винниківської міської ради до Міністерства України, ГПУ, Міністерства юстиції України за підробку документів;

- зобов'язати посадових осіб Винниківської міської ради провести повний розрахунок по вимушеному прогулу з 03.10.2010 року по жовтень 2016 року, або день рішення суду, виплату за відпускні кошти, сплату соціальних внесків з 26.04.2005 року по жовтень 2016 року, або день винесення судового рішення;

- зобов'язати видати належним чином оформлену трудову книжку ОСОБА_2 з повним стажем роботи посадових осіб ВМР;

- зобов'язати ВМР оформити належним чином особову справу ОСОБА_2 згідно з наказом 22.03.2016 року N 64;

- зобов'язати виконком Винниківської міської ради сплатити за моральну шкоду 100 тисяч гривень ОСОБА_2 за матеріальну шкоду згідно поданих квитанцій, за правову допомогу згідно поданих документів;

- визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС у Львівській області у зв'язку з невиконанням рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року, а також підлогом документів державних виконавців про повне виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_2 повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовна заява ОСОБА_2 в частині  1 - 8 позовних вимог, які стосуються Винниківської міської ради і Виконавчого комітету Винниківської міської ради, підлягають поверненню на підставі пункту 5 частини 3 статті 108 КАС України, а в частині позовних вимог, які стосуються оскарження дій Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС у Львівській області щодо не виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014, а також підлогом документів державних виконавців про повне виконання рішення Європейського суду з прав людини та стягнення з Управління ДВС у Львівській області 50000 грн. за невиконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014, підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 3 статті 108 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (Закон N 2147-VIII), що набув чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України ( N 2747-IV) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( N 2747-IV), передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року та направити справу для продовження розгляду або на новий розгляд.

Касаційна скарга позивача вмотивована тим, що суди попередніх інстанцій категорично відмовились надати правову оцінку протизаконним діям відповідачів.

Позивач вважає, що суди не визнали її прав та повністю проігнорували її вимоги.

Касаційна скарга залишається без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС у Львівській області у зв'язку з невиконанням рішення ЄСПЛ від 17.07.2014, а також підлогом документів державних виконавців про повне виконання рішення Європейського суду з прав людини є предметом оскарження у справі N 813/719/16, яка станом на дату звернення ОСОБА_2 з даним адміністративним позовом (26.12.2016) перебувала в провадженні Львівського окружного адміністративного суду (ухвала про відкриття провадження у справі від (23.12.2016 р.) та була призначена до судового розгляду на 25.01.2017.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 6 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Положеннями ч. 3 ст. 108 КАС України визначено підстави повернення позовної заяви, які є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Так відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, обов'язковою умовою для повернення позовної заяви є саме наявність справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (тотожна справа) у провадженні суду (судді), яке починається з відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що у позовній заяві (справа N 813/719/16) ОСОБА_2 визначено тих самих відповідачів, аналогічними є предмет і підстави позову, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позовна заява ОСОБА_2 в частині позовних вимог, які стосуються оскарження дій Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС у Львівській області щодо не виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014, підлягає поверненню на підставі пункту 5 частини 3 статті 108 КАС України.

Окрім того, згідно з п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Статтею 18 КАС України встановлено предметну підсудність адміністративних справ, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 N 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону N 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону N 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Як встановлено суддею суду першої інстанції згідно з даними КП ДСС ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 N 813/3473/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, позовну заяву ОСОБА_2 до Винниківської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу. При цьому 1 - 8 вимоги даної позовної заяви ідентичні позовним вимогам позовної заяви, повернутої ОСОБА_2 ухвалою від 13.10.2016 у справі N 813/3473/16.

Таким чином, оскільки Винниківська міська рада та Виконавчий комітет Винниківської міської ради є суб'єктами місцевого самоврядування, тоді як позовні вимоги в частині оскарження дій Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС у Львівській області підлягають поверненню відповідно до пункту 5 частини 3 статті 108 КАС України, а тому позовна заява в частині 1 - 8 позовних вимог, які стосуються Винниківської міської ради і Виконавчого комітету Винниківської міської ради, не підсудна окружному адміністративному суду та повинна розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним судом, з урахуванням вимог щодо територіальної підсудності адміністративних справ, встановлених статтею 19 КАС України.

Ураховуючи наведене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій та ту обставину, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, судом першої інстанції правомірно постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд не бере до уваги посилання позивача в касаційній скарзі на додану до скарги довідку з ТОВ "Епіцентр К", як на доказ роботи (перебування) позивача територіально в Дарницькому районі м. Києва, оскільки вказана довідка не була досліджена судами першої та апеляційної інстанцій.

Ті доводи, які наводяться позивачем не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень.

Приписами частини першої статті 341 КАС України ( N 2747-IV) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, частиною другою статті 341 КАС України ( N 2747-IV) встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України ( N 2747-IV) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 3 ( N 2747-IV), 341 ( N 2747-IV), 343 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 КАС України ( N 2747-IV), Суд постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

 

Суддя-доповідач

В. М. Бевзенко

Судді:

Н. А. Данилевич

 

В. М. Шарапа




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали