ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24.04.2017 р.

Справа N 800/83/17

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого, судді - Калашнікової О. В., суддів Мороз В. Ф. Черпіцька Л. Т., Єрьомін А. В., Донець О. Є., секретаря судового засідання - Бондарчук О. М., за участю: представника позивача - ОСОБА_4, представника відповідача - М. О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Президента України про скасування Розпорядження Президента України від 23 січня 2017 року N 6/2017-рп "Про відставку голови Макарівської районної державної адміністрації Луганської області" (Розпорядження N 6/2017-рп), встановив:

У березня 2017 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом про скасування Розпорядження Президента України від 23 січня 2017 року N 6/2017-рп "Про відставку голови Макарівської районної державної адміністрації Луганської області" (Розпорядження N 6/2017-рп).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного розпорядження не було враховано, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, яка набрала законної сили 6.12.2016 року було зупинено дію рішення пленарного засідання дев'ятої (позачергової) сесії Марківської районної ради сьомого скликання від 01.10.2016 року "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_6".

В судовому засіданні ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази у справі, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що Розпорядженням Президента України від 04.04.2014 року N 464/2014-рп (Розпорядження N 464/2014-рп) ОСОБА_6 призначений на посаду голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області.

Розпорядженням Президента України від 04.02.2015 N 109/2015-рп (Розпорядження N 109/2015-рп) позивач перепризначений на цю посаду.

06.02.2015 року ОСОБА_6 приступив до виконання обов'язків голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області.

10.10.2016 року відбулося засідання дев'ятої (позачергової) сесії Марківської районної ради Луганської області сьомого скликання, на якій прийнято рішення "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_6".

13.10.2016 року позивач подав позов до Луганського окружного адміністративного суду про скасування рішення Марківської районної ради від 01.10.2016 року "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_6" і клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, яка набрала законної сили 6.12.2016 року було зупинено дію рішення пленарного засідання дев'ятої (позачергової) сесії Марківської районної ради сьомого скликання від 01.10.2016 року "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_6".

Проте, 23 січня 2017 року Президент на підставі ст. 108 Конституції України своїм Розпорядженням N 6/2017-рп (Розпорядження N 6/2017-рп) прийняв відставку голови Макарівської районної державної адміністрації Луганської області.

Не погоджуючись з таким розпорядженням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду з позовом про скасування даного Розпорядження (Розпорядження N 6/2017-рп).

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні повноваження Президента України визначені статтею 106 Конституції України, відповідно до якої Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, що є обов'язковими до виконання на території України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до вимог частини третьої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба в органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон "Про державну службу" N 3723-XII.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій (далі - держадміністрація) визначає Закон України від 9 квітня 1999 року N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" (далі - Закон N 586-XIV).

Частиною четвертою статті 118 Конституції України встановлено, що голови місцевих держадміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням КМУ.

Це правило закріплено також у статтях 8, 9 Закону N 586-XIV та підпункті 4 пункту 2 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою КМУ від 11 квітня 2012 року N 298 (далі - Порядок N 298).

Так, статтею 9 Закону N 586-XIV встановлено, що повноваження голів місцевих держадміністрацій припиняються Президентом України, зокрема, у разі порушення ними Конституції України і законів України.

Повноваження голів місцевих держадміністрацій, крім іншого, можуть бути припинені Президентом України у разі: подання Прем'єр-міністра України з підстав, передбачених законодавством про державну службу; з інших підстав, передбачених цим та іншими законами України; з ініціативи Президента України.

Підпунктом 5 пункту 1 Порядку N 298 встановлено, що даний порядок визначає процедуру розгляду подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади голів місцевих держадміністрацій.

Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Порядку N 298 подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади або погодження призначення на посаду (звільнення з посади) стосовно голови місцевої держадміністрації вноситься Президентові України КМУ.

Пропозиції КМУ щодо кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади голів, зокрема, районних держадміністрацій вносять голови обласних держадміністрацій.

Згідно з пунктом 10 цього Порядку у передбачених законодавством випадках посадова особа, яка вносить подання про призначення на посаду осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, може звертатися з пропозицією щодо звільнення з посади таких осіб.

У пропозиції щодо звільнення з посади обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються завізований керівником відповідного органу проект рішення про звільнення з посади із зазначенням причини, біографічна довідка з фотокарткою, що засвідчується підписом керівника кадрової служби і скріплюється печаткою, заява особи про звільнення, пояснення особи, що звільняється за порушення трудової дисципліни, у разі потреби - матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.

Як встановлено судом, 10.10.2016 року Марківською районною радою Луганської області прийнято рішення "Про недовіру голові Марківської районної державної адміністрації ОСОБА_6".

На підставі даного рішення та, керуючись підпункту 4 пункту 7 Порядку N 298, 17.10.2016 року головою Луганської обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації подано пропозицію до КМУ про внесення подання Президенту України про звільнення ОСОБА_6 з посади голови Марківської районної державної адміністрації.

В свою чергу 1.11.2016 року Кабінетом Міністрів України внесено пропозицію Президенту України про прийняття відставки ОСОБА_6 з посади голови Марківської районної державної адміністрації на підставі ч. 10 ст. 118 Конституції України.

На підставі вищезазначеної пропозиції Президентом України 23.01.2017 року прийнято оскаржуване Розпорядження N 6/2017-рп (Розпорядження N 6/2017-рп), яким відповідно до ст. 118 Конституції України прийнято відставку позивача з посади голови Марківської районної державної адміністрації.

Разом з тим, як встановлено судом, на час надходження відповідних матеріалів на розгляд Президентові України та видання оскаржуваного Розпорядження (Розпорядження N 6/2017-рп), рішення Марківської районної ради Луганської області від 10.10.2016 року було чинним та не скасоване в судовому порядку.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 117 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя та встановлення для них заборони вчиняти певні дії

Відповідно, враховуючи, що на час прийняття оскаржуваного Розпорядження рішення районної ради від 10.10.2016 року було чинним, а зупинення його дії ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року в силу приписів п. 1 ч. 5 ст. 117 КАС України не може бути забороною для вчинення Президентом України відповідних дій, колегія суддів приходить до висновку, що Розпорядження Президента України від 23.01.2017 року N 6/2017-рп (Розпорядження N 6/2017-рп) є таким, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 7 - 12, 159, 160 - 163, 1711, 221 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив:

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову до Президента України про скасування Розпорядження Президента України від 23 січня 2017 року N 6/2017-рп "Про відставку голови Макарівської районної державної адміністрації Луганської області" (Розпорядження N 6/2017-рп).

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали