КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.04.2009 р.

Справа N 22а-14857/08

Ухвалу залишено без змін(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2011 року) (Ухвала N К-13316/09)

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Бєлової Л. В., суддів: Бараненко І. В., Коваль М. П., при секретарі Бондар С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 р. у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації України про визнання наказу N 599 таким, що не відповідає Указу Президента України N 727/98, скасування штрафної санкції по єдиному податку, відшкодування пені, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації України про визнання наказу N 599 таким, що не відповідає Указу Президента України N 727, скасування штрафної санкції по єдиному податку, відшкодування пені, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 р. та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Представником відповідача подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 р. - без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, зареєстрований Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією, як суб'єкт підприємницької діяльності, свідоцтво N НОМЕР_1 від 20.10.2005, взятий на облік ДПІ у Солом'янському районі 21.10.2005 р. за N 13620, система оподаткування - єдиний податок, види діяльності: дослідження ринку та вивчення суспільної думки, консультації з питання комерційної діяльності та управління, посередництво в торгівлі, ставка єдиного податку станом на 01.01.2006 р. - 200 грн. (згідно додатка до рішення сесії Солом'янської районної у м. Києві ради від 26.09.2002 року за N 46, із змінами та доповненнями).

Позивач зазначає, що сплата єдиного податку здійснювалась: за січень 2006 в грудні 2005 р. за лютий в лютому, за березень в березні, за квітень в квітні, за травень в травні, за червень в червні, за липень в липні, за серпень в серпні, за вересень в вересні, за жовтень в жовтні, за листопад в листопаді, за грудень в грудні 2006 р.

07.12.2005 р. СПД - фізична особа ОСОБА_1 подав заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування разом з копією платіжного доручення від 06.12.2005 р. Враховуючи норми п. 4 ст. 2 наказу N 599 наступна сплата повинна бути здійснена до 20 січня 2006 р. Позивач фактично сплатив 07.02.2006 р. Тому, станом на 21.01.2006 р. виник податковий борг в сумі 200 грн. 07.02.2006 р. сплачено 200,00 грн. з затримкою на 18 календарних днів. Сума нарахованих штрафних санкцій становить 20,00 грн. пені 0,95 грн.

Станом на 21.02.2006 р. виник податковий борг в сумі 200,00 грн. 09.03.2006 р. сплачено 200,00 грн.

В зв'язку з нарахуванням та розподілом пені фактично погашено 199,10 грн. податкового боргу. Сума нарахованих штрафних санкцій становить 19,91 грн. (затримка на 17 календарних днів) пені 0,94 грн., та податковий борг 0,95 грн. за рахунок несплаченої пені.

Станом на 15.12.2006 р. в особовій картці СПД ОСОБА_1 обліковувалось залишок несплаченої пені в сумі 0,08 грн. та штрафні санкції в сумі 245,68 грн.

15.12.2006 р. Позивач подав заяву за формою 8 ОПП про припинення підприємницької діяльності, в зв'язку з чим було складено акт перевірки дотримання платіжної дисципліни по сплаті єдиного податку за N 2 НОМЕР_2 від 07.02.2007 та винесені податкові повідомлення рішення форми "III" за N 0002321720/0, 0002331720/0, 0002341720/0, 0002351720/0, 0002361720/0, 0002371720/0, 0002381720/0, 0002391720/0, 0002401720/0, 0002411720/0, 0002421720/0, 0002431720/0. 0002441720/0, 0002231720/0, 0002241720/0, 0002251720/0, 0002261720/0, 0002271720/0, 0002281720/0, 0002291720/, 0002301720/0 від 09.02.2007 р. на загальну суму 245,68 грн.

Акт та повідомлення рішення надіслані поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Укрпоштою було повернуто корінець повідомлення з відміткою про вручення платнику податків особисто 02.03.2007 р.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що згідно зі ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. N 509 (із змінами та доповненнями), до функцій Державної податкової адміністрації України відноситься видання у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. N 509 (із змінами та доповненнями) Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

- здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Відповідно до п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. за N 727/98 (із змінами та доповненнями) (далі Указ Президента), форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.

На виконання п. 4 Указу Президента N 727/98 Державною податковою адміністрацією України наказом від 29.10.99 р. за N 599 (далі Наказ N 599) затверджено Свідоцтво про сплату єдиного податку та Порядок його видачі для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання. У разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку (п. 2 Наказу N 599).

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. за N 2181-III (зі змінами та доповненнями) (далі Закон N 2181-III), у разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати суми податкового зобов'язання. - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати суми податкового зобов'язання. - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятидесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону 2181-III після закінчення встановлених строків погашення податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону N 2181-III, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону N 2181-III, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Таким чином, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва правомірно прийнято податкові повідомлення рішення від 09.02.2007 р. про застосування штрафних санкцій по єдиному податку відносно суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

Визнання недійсним наказу ДПА України від 29.10.99 р. N 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі" вже було предметом судового розгляду. Ухвалами Вищого арбітражного суду України від 05.06.2000 р. по справі N 4/40, від 13.01.2001 р. по справі N 4/35 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2006 р. касаційні скарги суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку залишені без задоволення. Вказаними судовими рішеннями було підтверджено відповідність наказу N 599 Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірне застосування судом першої інстанції строку позовної давності встановленого ст. 99 КАС України та завдання позивачу моральної шкоди внаслідок протиправної та незаконної поведінки працівників Солом'янської ДПІ м. Києва, з таких підстав.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень. Особливістю відшкодування такої шкоди є те, що перелічені вище суб'єкти несуть відповідальність за шкоду, що завдана неправомірними діями зазначених органів та їх посадових і службових осіб. Неправомірними визнаються дії службової особи, що порушують порядок та умови і здійснення нею державно-владних функцій або виходять за межі наданих їй повноважень. Незаконними рішеннями в розумінні цієї норми цивільного законодавства є рішення, які прямо заборонені в законі, та ті, що вчинені без відповідних повноважень, з їх перевищенням чи зловживання ними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведення позивачем завдання йому моральної шкоди внаслідок поведінки чи діяльності відповідача.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду встановленого ст. 99 КАС України.

Позивачем сплачено єдиний податок за січень 2006 року 06.12.2005 р. за квитанцією N 33.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у грудні місяці 2005 року, коли здійснював сплату єдиного податку та перереєстрацію свідоцтва про сплату єдиного податку на 2006 рік, тобто, позивачем пропущено строк позовної давності, який закінчився 6 грудня 2006 року.

Позивач ні в позовній заяви, ні в додаткових обґрунтуваннях не вказує поважних причин пропущення строку позовної давності встановленого ст. 99 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ухвалив:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 р. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2008 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця після набрання ухвалою законної сили.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали