ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01.09.2011 р.

N К/9991/34888/11


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді-доповідача Бим М. Є., суддів - Васильченко Н. В., Мойсюка М. І., Сіроша М. В., Харченка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі N 2а/1770/543/2011 за позовом Здолбунівської центральної районної лікарні до Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області про скасування вимоги, встановила:

У лютому 2011 року Здолбунівська районна центральна лікарня звернулася до суду з вказаним позовом. Просила визнати дії відповідача протиправними та скасувати вимогу N 17-04-17/442 від 25.01.2011 року.

В обґрунтування вимог, позивач посилався на те, що будь-яких відхилень від умов і тендерних пропозицій в договорі від 26 лютого 2009 року немає. Даний договір укладено у відповідності з умовами тендеру, зокрема, щодо ціни нафтопродуктів. В договір N 12 від 26 лютого 2009 року протягом строку його дії будь-які зміни (в тому числі - відносно ціни) не вносилися. Оплата вартості нафтопродуктів провадилася лікарнею згідно умов договору (п. 1.1), та по менших цінах, порівняно з тими, що склалися на ринку нафтопродуктів. Також, позивач зазначав, що будь-яких збитків центральній районній лікарні не завдано, а тому відсутні підстави для пред'явлення претензії про повернення коштів та притягнення до відповідальності службових осіб центральної райлікарні.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30 грудня 2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Рівненській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Здолбунівської центральної районної лікарні за період з 01.04.2008 року по 01.10.2010 року. За наслідками якої складено акт від 30.12.2010 року N 17-04-06/131 щодо фінансово-господарської діяльності Здолбунівської центральної районної лікарні за період з 01.04.2008 року по 01.10.2010 року.

В акті ревізії зафіксовано, що умови договору від 26.02.2009 року не відповідають тендерній документації та акцептованій тендерній пропозиції, в частині встановлення цін на продукти рідкі нафтоперероблення, оскільки передбачені тендерною пропозицією терміном 120 календарних днів, а не до 31.12.2009 року, як передбачено оголошенням про торги.

25.01.2011 року за результатами розгляду вищезазначеного акту, першим заступником начальника КРУ в Рівненській області прийнято вимогу N 17-04-17/442 про усунення виявлених порушень фінансової дисципліни, якою пропонувалося позивачу відповідно до законодавства провести претензійно-позовну роботу щодо повернення до районного бюджету зайво перераховані кошти приватному підприємству Юнісон на суму 50,76 тис. грн. В іншому випадку, стягнути з осіб, винних у зайво перерахованих грошових коштах, шкоду у порядку та розмірах, встановлених ст. ст. 130 - 136 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2009 року між Здолбунівською центральною районною лікарнею та ПП Юнісон укладено договір N 12 на обслуговування та зберігання нафтопродуктів на АЗС. Зазначений договір укладено на підставі проведеного тендеру.

Зі змісту тендерної пропозиції N 15 від 12.02.2009 року приватного підприємства Юнісон, яка акцептована 17.02.2009 року вбачається, що ПП Юнісон як учасник торгів на закупівлю світлих нафтопродуктів, погодилося виконати умови Замовника та Договору за наступними цінами: бензин А-76 - 68000 л по ціні 4,29 грн./л, бензин А-92 - 22000 л по ціні 4,80 грн./л бензин А-95 - 6000 л по ціні 5,09 грн./л, дизпаливо - 4000 л по ціні 4,69 грн./л, масло 450 л по ціні 7,51 грн./л.

Пунктом 2 Пропозиції обумовлено, що ПП Юнісон погоджується дотримуватися умов цієї пропозиції протягом 120-ти календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій.

За змістом п. 1.1 Договору N 12, ціни зазначені в тендерній пропозиції дійсні на протязі 120 календарних днів з моменту підписання даного договору при умові виконання Замовником п. 2.3 даного договору. По цим цінам Замовник отримує бензин А-76 в кількості не більше 22356 літрів, бензин А-92 в кількості не більше 7233 літрів, бензин А-95 в кількості не більше 1973 літрів, дизпа в кількості не більше 1315 літрів, автомастила в кількості не більше 148 літрів. Після цього Замовник отримує нафтопродукти по роздрібним цінам АЗС, дійсним на момент отримання нафтопродуктів.

В пункті 2.3 Договору сторони передбачили умови оплати, зокрема, Замовник зобов'язується оплатити вартість нафтопродуктів згідно виписаної накладної на протязі 10 календарних днів з моменту отримання нафтопродуктів. Ціна реалізації придбаних нафтопродуктів є фіксованою і не підлягає зміні протягом усього періоду вибірки ПММ.

З огляду на викладене, сторони домовилися про те, що відповідно до змісту п. 1.1 Договору фіксованою буде ціна на нафтопродукти протягом 120 календарних днів з моменту підписання даного договору, що узгоджується з п. 2 тендерної пропозиції.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до абз. 2 п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (в редакції, чинній на момент укладення правочину), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, істотні умови договору не змінювалися сторонами після його підписання, а порядок розрахунків та цінова пропозиція зазначена в договорі, а тому посилання КРУ в Рівненській області на те, що сторонами договору не дотриманий Порядок зміни істотних умов договору про закупівлю, затверджений наказом Мінекономіки України від 30.01.2009 року N 62, є безпідставними.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору, до 01.01.2010 року, будь-яких зауважень щодо оплати коштів за даним договором через органи Державного казначейства не виникало.

З огляду на викладене, апеляційний суд підставно скасував вимогу Головного контрольно-ревізійного управління в Рівненській області N 17-04-17/442 від 25 січня 2011 року "Про усунення виявлених порушень фінансової дисципліни".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

М. Є. Бим





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали