ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 травня 2012 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Прокопенка О. Б., Тітова Ю. Г., Терлецького О. О., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства в інтересах відокремленого підрозділу - заводу з технічного обслуговування та ремонту авіаційної техніки "Тора" (далі - Підприємство) до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про скасування вимоги про сплату боргу, встановила:

У листопаді 2009 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати вимогу управління ПФУ від 5 жовтня 2009 року N Ю-427 про сплату заборгованості зі страхових внесків за серпень 2009 року у сумі 2637846 грн. 46 коп. (у тому числі новостворений борг - 113023 грн. 17 коп.), яка не перерахована позивачем у строк, встановлений частиною шостою статті 20 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058 -IV).

На обґрунтування позову Підприємство послалося на те, що зазначеною статтею Закону визначено порядок перерахування страхових внесків, за яким такі внески сплачуються страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці (виплату доходів). Проте відповідач при визначенні зазначеної суми як недоїмки та при винесенні оскаржуваної вимоги про її сплату не перевірив факт одержання Підприємством цих коштів.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 17 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 січня 2012 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Підприємство просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2012 року, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права.

На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року (справа N К-26169/09) (Ухвала N К-26169/09) та 16 червня 2011 року (справа N К-31123/09) (Ухвала N К-31123/09).

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що у цьому випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 20 Закону N 1058-IV, за якого суди по-різному вирішують питання щодо правомірності вимог органів ПФУ про сплату страхових внесків у встановлений частиною шостою цієї статті строк незалежно від одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплату доходів), на які ці внески нараховані.

Так, у справі, що розглядається, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог Підприємства, оскільки обов'язок останнього щодо сплати страхових внесків у встановлений Законом N 1058-IV строк не залежить від того, чи були зазначені суми одержані ним після їх нарахування для оплати праці (виплати доходів).

Водночас у доданих до заяви ухвалах Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року (справа N К-26169/09) (Ухвала N К-26169/09) та 16 червня 2011 року (справа N К-31123/09) (Ухвала N К-31123/09) касаційний суд дійшов висновку, що у страхувальника не виникає обов'язок щодо сплати страхових внесків до моменту одержання коштів на оплату праці (виплату доходів), оскільки неодержання цих коштів унеможливлює дотримання страхувальником порядку сплати страхових внесків, встановленого частиною шостою статті 20 Закону N 1058-IV.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначається статтею 20 Закону N 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до частини другої статті 17 Закону N 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

За правилами абзацу першого частини шостої статті 20 Закону N 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Таке правило узгоджується з положеннями статті 19 Закону N 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відповідно до частини шостої якої внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Наведені норми права не дають підстав вважати, що положення абзацу шостого частини шостої статті 20 Закону N 1058-IV, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходів), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів.

Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про правомірність вимоги управління ПФУ від 5 жовтня 2009 року N Ю-427 про сплату страхових внесків, які не перераховані позивачем у термін, встановлений частиною шостою статті 20 Закону N 1058-IV, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий:

В. В. Кривенко

Судді:

М. Б. Гусак

 

О. А. Коротких

 

О. В. Кривенда

 

В. Л. Маринченко

 

П. В. Панталієнко

 

О. Б. Прокопенко

 

Ю. Г. Тітов

 

О. О. Терлецький





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали