ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 30 травня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Панталієнка П. В., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шаповалової О. А., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" (далі - ВАТ) до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії за заявою ВАТ про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2011 року (Ухвала N К-20426/10), встановив:

У січні 2009 року ВАТ звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати вимогу управління ПФУ від 5 січня 2009 року N Ю-336 про сплату боргу та зобов'язати відповідача скасувати перерозподіл грошових коштів, указаний у повідомленні управління ПФУ від 9 січня 2009 року N 4.

Позивач зазначив, що діяв згідно з вимогами частини шостої статті 20 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) і не має заборгованості зі сплати страхових внесків, оскільки здійснював виплату заробітної плати, одночасно сплачуючи платежі у вигляді сум страхових внесків на такі фактичні виплати.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2011 року (Ухвала N К-20426/10) рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ВАТ звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування положень статті 20 Закону N 1058-IV у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування норм матеріального права.

У справі, на рішення в якій посилається заявник як на підтвердження неоднакового правозастосування, касаційний суд, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову, виходив із того, що виконання страхувальником обов'язку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці.

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки рішення касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні ним норм матеріального права та відповідає практиці Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено статтею 20 Закону N 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 (далі - Інструкція).

Абзацом першим частини шостої статті 20 Закону N 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Підпунктами 5.1.4, 5.1.6 пункту 5.1 Інструкції передбачено, що страхові внески сплачуються платниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

За таких обставин правильним є висновок касаційного суду про те, що несплачені суми страхових внесків, нараховані за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок ПФУ до 20 числа місяця, наступного за звітним, а одночасно із виплатою заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платником сплачуються авансові платежі у пропорційних розмірах. При цьому фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 квітня 2009 року (справа N 21-64во09).

Оскільки ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2011 року (Ухвала N К-20426/10) постановлена з дотриманням норм матеріального права, то у задоволенні заяви ВАТ слід відмовити.

Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

П. В. Панталієнко

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Д. Д. Луспеник

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

О. А. Шаповалова

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали