ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29.03.2011 р.

N К/9991/3271/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів - Горбатюка С. А., Мироненка О. В., Мороз Л. Л., Смоковича М. І., Чумаченко Т. А., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року у справі за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування вимоги, встановила:

Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство звернулося з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування вимоги.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство, на підставі ст. ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є страхувальником, зареєстрованим як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

На виконання зазначених вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем самостійно була нарахована сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягала сплаті в лютому 2010 р., і яка мала місце в звіті по сплаті страхових внесків одночасно із зазначенням суми доходу (заробітної плати) з якої нараховуються страхові внески.

Таким чином, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язує сплатити страхові внески не пізніш ніж через двадцять календарних днів після закінчення базового звітного періоду.

Обґрунтованим є висновок суду першої та апеляційної інстанції про те, що зазначена норма повинна тлумачитись системно в поєднанні з нормами, що містяться в ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає наступне: страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Таким чином, граничним терміном, коли повинні бути перераховані страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування за звітній місяць - до двадцятого числа наступного за звітнім, незалежно від того чи була фактично виплачена працівникам заробітна плата (інший дохід) за звітній місяць.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства відхилити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Суддя

Л. Л. Мороз

Судді:

 

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали