ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12.11.2009 р.

N К-21992/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Гордійчук М. П., Васильченко Н. В., Кравченко О. О., Леонтович К. Г., Розваляєвої Т. С., розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Фермерського господарства "Хлібороб ЛТД" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року у справі за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства "Хлібороб ЛТД" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, встановила:

У вересні 2007 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" просило стягнути з відповідача 9666,66 грн. адміністративно-господарських санкцій, 449,50 грн. пені, нарахованої на суму штрафних санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року апеляційна скарга Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволена, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 6 грудня 2007 року скасована, ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Фермерське господарство "Хлібороб ЛТД" просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" встановлено що для підприємств (об'єднань), установ і організацій існують нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Так, для всіх підприємств, незалежно від форми власності та господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, якщо кількість працюючих від 15 до 25 чоловік - норматив у кількості одного робочого місця.

Частиною першою статті 18 названого Закону передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів (надалі - органи працевлаштування інвалідів).

Відповідно до п. 5 Положення про робочі місця інвалідів та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) від 3 травня 1995 року N 314, підприємства здійснюють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць.

Згідно з даними звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма N 10-ПІ) за 2006 рік, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", становить 3 особи.

У відповідача за даними звітів у 2006 році середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 2 особи.

Згідно з пунктом 14 Положення про робочі місця інвалідів та про порядок працевлаштування інвалідів підприємства в межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами працевлаштування інвалідів, визначеними у статті 18 Закону, лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом 2006 року не інформував органи працевлаштування про наявність у нього вільних робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, передбачені законом звіти форми N 3-ПН не надавав.

Таким чином, відповідачем не доведено атестування робочих місць інвалідів, що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць, встановленого підприємству на підставі ст. 19 Закону України N 875-XII, та не надано доказів звернення до відповідних органів з метою працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду першої інстанції про виконання відповідачем вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів з огляду на те, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування відповідних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону України N 875-XII свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що підприємство (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не вжито передбачених законодавством заходів по забезпеченню робочих місць для працевлаштування, а відтак щодо правомірності застосування позивачем штрафних санкцій відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в розмірі 9666,66 грн.

За несплату відповідачем суми штрафних санкцій у добровільному порядку у визначений законом строк, позивачем вірно нарахована пеня на суму штрафних санкцій у розмірі 449,50 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 2201, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Хлібороб ЛТД" відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

М. П. Гордійчук

 

М. П. Гордійчук

 

Н. В. Васильченко

 

О. О. Кравченко

 

К. Г. Леонтович

 

Т. С. Розваляєва

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали