ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 травня 2012 року

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Колесника П. І., суддів - Берднік І. С., Гуля В. С., Ємця А. А., Потильчака О. І., Шицького І. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року у справі N 11/446 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тітал" до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про стягнення 2992500 грн. основного боргу, 50421,57 грн. - 3 % річних, 218452,50 грн. інфляційних втрат, 1680,69 грн. пені та 117650,34 грн. штрафу, встановила:

У листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тітал" (далі - ТОВ "Компанія "Тітал") звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС) про стягнення 2992500 грн. основного боргу, 50421,57 грн. 3 % річних, 218452,50 грн. інфляційних втрат, 1680,69 грн. пені та 117650,34 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що, порушуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем договору N 21-6/48 на поставку продукції спеціального призначення - пожежно-рятувальних автомобілів АРА-м (2705)-510, на шасі ГАЗ-2705 від 17 грудня 2009 року (далі-Договір), відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати за поставлений товар.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на п. 2.2 Договору, статтю 51 Бюджетного кодексу України та відсутність бюджетного фінансування на погашення зазначеної заборгованості. Нарахування і стягнення позивачем штрафних санкцій не передбачено договором і не відповідає вимогам закону.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15 листопада 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 липня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з МНС на користь ТОВ "Компанія "Тітал" основний борг у розмірі 2992500 грн., 3 % річних - 50421 грн. 57 коп., інфляційні втрати - 218452 грн. 50 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором N 21-6/48 у частині оплати поставленої продукції.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року Генеральний прокурор України посилається на неоднакове застосування Вищим господарським судом України статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого господарського суду України у справі N 7/484 від 26 липня 2011 року.

Ухвалою від 6 березня 2012 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу N 11/446 для перегляду Верховним Судом України оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, дослідивши доводи заявника, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).

Згідно з вимогами частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України (далі - БК), чинної на час виникнення спірних правовідносин, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Договір укладено під бюджетну програму видатків на придбання спеціальної аварійно-рятувальної пожежної техніки та обладнання, в тому числі авіаційної техніки, передбачену у додатку N 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік".

Пунктом 2.2 договору сторони встановили, що розрахунок за продукцію спеціального призначення здійснюється при наявності коштів на реєстраційному рахунку Замовника протягом 10 банківських днів з моменту поставки частини продукції за поставлену частину або з моменту поставки продукції у повному обсязі на підставі акта приймання-передавання, накладної та рахунка-фактури постачальника.

Частиною першою статті 530 ЦК передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до акта N 196/1540/0-П та видаткової накладної N РН-044 від 28 грудня 2009 року ТОВ "Компанія "Тітал" зобов'язання за договором виконала, пожежно-рятувальні автомобілі передала МНС, яке розрахунки за поставлену техніку не здійснило.

У зв'язку із закінченням 31 грудня 2009 року бюджетного року на вимогу статей 22 і 35 БК МНС, як головний розпорядник бюджетних коштів, зобов'язане було розробити бюджетні запити до Міністерства фінансів України щодо включення до видатків Державного бюджету України на 2010 рік заборгованості МНС за програмою Державного бюджету України за 2009 рік з кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3201540.

Матеріали справи таких доказів не містять і в Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року зазначені видатки не передбачено.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Касаційний суд обґрунтовано відхилив заперечення МНС щодо неоплати продукції за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України на 2009 рік не виправдовує бездіяльність МНС і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин відсутні підстави для скасування законної постанови Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року у справі N 11/446 та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, тому в задоволенні заяви Генерального прокурора України слід відмовити.

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:

відмовити у задоволенні заяви Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року у справі N 11/446.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

 

Головуючий

П. І. Колесник

Судді:

І. С. Берднік

 

В. С. Гуль

 

А. А. Ємець

 

О. І. Потильчак

 

І. Б. Шицький





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали