ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 10 жовтня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Гусака М. Б., суддів: Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Яреми А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (далі - управління ПФУ) до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону (далі - воєнізований загін) про стягнення боргу, встановив:

У червні 2009 року управління ПФУ звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з воєнізованого загону 394233 грн. 52 коп. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період із 1 листопада 2008 року по 31 березня 2009 року, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопад 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-XII).

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 16 липня 2009 року позов задовольнив.

На обґрунтування свого рішення суд першої інстанції послався на те, що порядок компенсації витрат на виплату та доставку пенсій не змінився у зв'язку з набранням Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) чинності з 1 січня 2004 року, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 24 грудня 2009 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

При цьому цей суд виходив із того, що за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Оскільки особи, яким виплачені пільгові пенсії та про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку яких звернулося управління ПФУ, були зайняті на роботах, зазначених в абзаці п'ятому підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV, відповідач не зобов'язаний відшкодовувати такі витрати.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 лютого 2011 року скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, касаційний суд послався на те, що апеляційний суд застосував до спірних відносин не ті норми права, які підлягали застосуванню.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, воєнізований загін просить скасувати рішення касаційного суду та залишити в силі рішення апеляційного суду.

Заява про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в доданих до заяви воєнізованого загону ухвалах Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2010 року та 27 січня 2011 року по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано пункт 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV та пункт "а" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII.

У справах, рішення касаційного суду в яких додано до заяви, цей суд визнав, що за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Ураховуючи те, що Шостий воєнізований гірничорятувальний загін за юридичним статусом та характером діяльності відноситься до воєнізованих гірничорятувальних частин, то виплата пенсій, призначених його працівникам відповідно до пункту "а" статті 13 Закону N 1788-XII, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

У справі ж, що розглядається, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що за змістом абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV воєнізований загін повинен відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону N 1788-XII.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що ним було неоднаково застосовано вказані норми права.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком N 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону N 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV у контексті положень статті 14 Закону N 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону N 1788-XII.

Оскільки суди встановили, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII (список N 1), то касаційний суд дійшов правильного висновку про обов'язок відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, правильно застосував норми матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України, постановив:

У задоволенні заяви Десятого воєнізованого гірничорятувального загону відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

М. Б. Гусак

Судді:

В. П. Барбара

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

А. А. Ємець

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

В. І. Косарєв

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. В. Онопенко

 

П. В. Панталієнко

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

О. О. Терлецький

 

І. Б. Шицький

 

І. С. Берднік

 

Т. В. Гошовська

 

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

Г. В. Канигіна

 

М. Є. Короткевич

 

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

А. М. Скотарь

 

Ю. Г. Тітов

 

А. Г. Ярема

 

* * *

Правова позиція

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV у контексті положень статті 14 Закону N 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону N 1788-XII.

Оскільки суди встановили, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII (список N 1), то касаційний суд дійшов правильного висновку про обов'язок відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали