ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

16.10.2018 р.

Справа N 910/20398/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Пєсков В. Г., Погребняк В. Я., за участю секретаря судового засідання - Низенко В. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" на рішення господарського суду міста Києва у складі судді Маринченка Я. В. від 22.05.2018 та на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Чорної Л. В., Разіної Т. І., Тарасенко К. В., від 14.08.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" про стягнення 3000,00 грн. та повернення майна за участю представників: позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" про стягнення 3000,00 грн боргу за договором найму (оренди) транспортного засобу N 9126/12/14 від 31.12.2014 та зобов'язання повернути транспортний засіб - загальний вантажний сідловий тягач - E, RENAUT PREMIUM 430.19 T, 2012 року випуску, білого кольору номер шасі (кузова, рами) VF624GPA000065218, котрий має реєстраційний номер АА9126ОС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору найму (оренди) транспортного засобу N 9126/12/14 має заборгованість по орендній платі, припинення дії договору у зв'язку із заявою позивача, а тому наявні підстави для повернення орендованого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2018, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята частково, позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" транспортний засіб - загальний вантажний сідловий тягач - E, Renault Premium 430.19 Т, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) VF624GPA000065218, реєстраційний номер АА9126ОС. Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3200,00 грн. Провадження у справі N 910/20398/17 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 2333,33 грн. закрито.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що позивачем дотримано вимоги передбачені ст. 782 Цивільного кодексу України щодо відмови від договору, а право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму закріплене в ст. 785 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі N 910/20398/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі N 910/20398/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Матеріали справи N 910/20398/17 повернуто до місцевого господарського суду.

Дана постанова мотивована тим, що платіжним дорученням N 3291 від 26.12.2017 відповідач сплатив 3000,00 грн., на підставі чого позивач зменшив розмір позовних вимог до 2333,00 грн. боргу та 2860,18 неустойки. Платіжним дорученням N 3299 від 29.01.2018 відповідач сплатив 2333,33 грн., отже, оплата була здійснена після порушення провадження у справі, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, тому суд першої обґрунтовано закрив провадження у цій частині. Задовольняючи позовні вимоги в частині повернення орендованого майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України договір договором найму (оренди) транспортного засобу N 9126/12/14 від 31.12.2014 є розірваним з 03.08.2017 і у відповідача на підставі ст. 785 ЦК України виникло зобов'язання по поверненню позивачу автомобіля. Неотримання рахунків на оплату не є тією підставою, яка унеможливлює сплату орендних платежів, оскільки рахунок є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов'язку сплатити у визначений договором строк плату за користування найманим майном.

31.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" звернулося до Верховного Суду, через Київський апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою у якій просило рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі N 910/20398/17 скасувати. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що Господарськими судами порушено вимоги ст. ст. 526, 530, ч. 4 ст. 612, 613, 782 ЦК України, що є підставою для скасування судових рішень. Обов'язковою передумовою для здійснення оплати є наявність рахунку, який повинен бути узгоджений з орендарем, а не акта виконаних робіт як помилково вказано у судових рішеннях. Умовами договору не передбачено можливості сплати коштів за оренду майна на підставі актів виконаних робіт, відповідно, висновки судів про те, що акти виконаних робіт є підставою для оплати за оренду, не відповідають ні умовам договору, ні вимогам ст. ст. 526, 530 ЦК України. Строк, встановлений ст. 782 ЦК України, починається лише з моменту отримання відповідачем відповідних рахунків, а саме з 06.11.2017 та 05.12.2017, які ТОВ "Магістраль-Транс" виконано 26.12.2017 та 29.01.2018. Безпідставними є також висновки судів про те, що лист позивача від 25.07.2017 є підставою для відмови від договору та повернення майна, адже у цьому листі викладена вимога позивача погашення заборгованості без конкретизації суми заборгованості, крім того, у вказаному листі відсутнє посилання про відмову від договору.

Ухвалою Верховного суду від 24.09.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" на рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі N 910/20398/17. Призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" на 16.10.2018. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі N 910/20398/17.

Представником позивача подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі N 910/20398/17 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 31.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" (наймач) було укладено договір найму (оренди) транспортного засобу N 9126/12/14, за умовами якого наймодавець передав, а наймач прийняв в тимчасове платне користування (в найм/оренду) автомобіль - загальний вантажний сідловий тягач - Е, RENAULT PREMIUM 430.19 Т, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) VF624GPA000065218, котрий має реєстраційний номер АА9126ОС, зареєстрований за наймодавцем у Центр ДАІ 8009, 30.12.2014. Автомобіль, що передано в найм (оренду), належить наймодавцеві на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СXX N 653228, виданого Центр ДАІ 8009, 30.12.2014.

Згідно з п. 1.2 договору за домовленістю сторін автомобіль, що наймається, буде використовуватися наймачем за його призначенням для здійснення наймачем статутної діяльності, з правом виїзду за межі території України. У цих межах відповідно до вимог ст. 800 Цивільного кодексу України використання транспортного засобу здійснюється наймачем у його діяльності самостійно.

Цей договір укладається сторонами строком на 36 (тридцять шість) місяців з дати підписання даного договору сторонами. Сторони погоджуються з тим, що при користуванні наймачем автомобілем, переданим за цим договором, протягом одного місяця після закінчення строку договору найма (оренди) без заперечень з боку наймодавця договір є поновленим на строк, який був раніше встановлений у цьому правочині. (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору, плата за користування наймачем об'єктом найму (автомобілем) встановлюється сторонами кожного місяця згідно узгоджених сторонами рахунків оренди, які наймач зобов'язується оплачувати щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 4.1 договору підписання цього договору сторонами розцінюється як передання автомобіля.

Таким чином, передача автомобіля від наймодавця до наймача відбулась 31.12.2014.

Згідно з п. 4.2 договору повернення майна після закінчення строку дії договору найму (оренди) наймачем здійснюється на першу вимогу наймодавця (з урахуванням вимог п. 2.1 цього договору), заявлена у письмовій формі, що оформлюється актом, скріпленим підписами учасників правочину.

Згідно з п. 4.3 договору повернення автомобіля може бути здійснено до закінчення строку дії договору, якщо сторони взаємно домовляться про це.

ТОВ "Євротранссервіс" звернулось до ТОВ "Магістраль-Транс" із листом N 1 від 25.07.2017 про відмову від договору та погашення заборгованості, зокрема за договором N 9126/12/14, та просив повернути на протязі 5 робочих днів транспортний засіб.

Листом N 33 від 04.08.2017 відповідач відмовив у задоволенні вимоги, яка викладена у листі N 1 від 25.07.2017, посилаючись на понесення шкоди (упущеної вигоди) за договором N 3033/10/14 від 23.10.2014.

Судом встановлено, що за період з квітня по грудень 2016 за відповідачем станом на дату подання позову рахувалась заборгованість у сумі 3000,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт N 604133 від 30.06.2016, N 605874 від 30.09.2016 та N 607734 від 30.12.2016.

30.11.2017 позивач направив на адресу відповідача вимогу N 16 про повернення транспортного засобу з вимогою про сплату орендних платежів по договору за 2017 рік, до листа надано рахунок N 10 на оплату послуг у сумі 2333,33 грн.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 5333,33 грн. боргу за договором найму (оренди) транспортного засобу N 9126/12/14 від 31.12.2014 та 2860,18 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення.

Платіжним дорученням N 3291 від 26.12.2017 відповідач сплатив 3000,00 грн., на підставі чого позивач зменшив розмір позовних вимог до 2333,00 грн. боргу та 2860,18 грн. неустойки.

Платіжним дорученням N 3299 від 29.01.2018 відповідач сплатив 2333,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно з ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком обох судових інстанцій про відсутність предмету спору в частині стягнення заборгованості та закриття провадження у справі у вказаній частині позовних вимог.

Судами було досліджено, що зміст актів підтверджує саме надання об'єкту в найм відповідачу за вказаною у них ціною.

Відповідач також не заперечував факт користування орендованим транспортним засобом за вказаний період, а заперечення відповідача стосувалися лише обставин відсутності рахунків на оплату та змісту вказаних актів, оцінку яким надано судами попередніх судових інстанцій.

Посилання відповідача на відсутність узгоджених рахунків на оплату відхиляються з наступних підстав.

Згідно із пунктом 3.1 Договору плата за користування наймачем об'єктом найму (Автомобілем) встановлюється сторонами кожного місяця згідно узгоджених сторонами рахунків оренди, які наймач зобов'язується оплачувати щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним.

Тобто, ключовим в даному випадку є те, що сторони не визначили чіткий розмір орендної плати, визначивши, що він в подальшому буде узгоджуватися сторонами у відповідних рахунках.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Магістраль-Транс" та ТОВ "Євротранссервіс" досягли згоди про визначення розміру платежів за користування наймачем об'єктом найму в актах виконаних робіт. При цьому, ні з боку позивача, ні з боку відповідача не було жодних заперечень щодо такого узгодження розміру орендних платежів.

В свою чергу, неотримання саме рахунків на оплату не є тією підставою, яка унеможливлює сплату орендних платежів, оскільки рахунок є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов'язку сплатити у визначений договором строк плату за користування найманим майном.

Крім того, сторонами в актах виконаних робіт узгоджено та визначено розмір плати за користування найманим майном та банківські реквізити наймодавця, що цілком відповідає внутрішньому змісту та суті вищевказаного п. 3.1 Договору, а тому відсутність рахунків не позбавляла відповідача можливості сплачувати плату за користування об'єктом найму.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, істотне порушення наймачем такої умови договору найму майна, як внесення орендної плати, є достатньою підставою для дострокового розірвання вказаного договору найму в судовому порядку та повернення найманого майна наймодавцю.

Господарськими судами встановлено, що 25.07.2017 на адресу відповідача був направлений лист N 1 "Про відмову від договору та погашення боргу", який отриманий відповідачем. В пункті 2 частини 1 цього листа позивач посилається на договір договором найму (оренди) транспортного засобу N 9126/12/14 від 31.12.2014. У передостанньому абзаці листа N 1 від 25.07.2017 ТОВ "Євротранссервіс" висунуто вимогу щодо повернення транспортних засобів, перелік яких зазначений в цьому листі.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для відмови наймодавця від договору оренди та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України договір найму (оренди) транспортного засобу N 9125/12/14 від 31.12.2014 є розірваним з 03.08.2017, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути транспортний засіб ТОВ "Євротранссервіс".

Отже, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій стосовно повернення майна правомірними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 309 зазначеного Кодексу Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає в силі раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Суд постановив:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі N 910/20398/17 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

О. Баранець

Судді:

В. Пєсков

 

В. Погребняк




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали