ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24.01.2007 р.

N К-9694/06


24.01.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого - Ланченко Л. В.,  суддів - Рибченка А. О., Пилипчук Н. Г., Сергейчука О. А., Степашка О. І., при секретарі - Ільченко О. М. (за участю представників: позивача - не з'явився, відповідача 1 - Поваляєвої О. В., Тінявої В. А., відповідача 2 - не з'явився), розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2005 р. та рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2005 р. у справі N 22/44 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Донбаскамінь" до: 1. Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, 2. Відділення державного казначейства у Київському районі м. Донецька, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, встановив:

ТОВ "Фірма "Донбаскамінь" звернулось з позовом до ДПІ у Київському районі м. Донецька, ВДК у Київському районі м. Донецька про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, у зв'язку з тим, що згідно декларації за червень 2004 р. сума від'ємного значення податку на додану вартість склала 1760133 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.02.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2005 р., позов задоволено. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача 1760133 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ.

Відповідачем-1 подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові у зв'язку з відсутністю надмірної сплати ПДВ за звітний період, при якій виникає право на відшкодування передбачене Законом України "Про податок на додану вартість", оскільки позивач не розрахувався з отриманий товар.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав.

Позивач та відповідач-2 представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення.

Справу розглянуто відповідно до приписів ч. 4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем-1 проведено документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення позивачем до бюджету сум податку на додану вартість за червень 2004 р., за результатами якої складено акт N 53/26-3/1347774 від 18.08.2004 р., яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у червні 2004 р. на суму 1747646,80 грн.

Як встановлено у справі, відповідно до податкової декларації позивача за червень 2004 р. сума від'ємного значення податку на додану вартість склала 1760133 грн., відшкодування повинно було здійснюватися після погашення податкових зобов'язань позивача протягом трьох наступних звітних періодів шляхом повного перерахування на рахунок в установі банку.

Задовольняючи позов суди дійшли висновку, що оскільки правильність включення до податкового кредиту у червні 2004 р. сум ПДВ нарахованих у зв'язку з придбанням позивачем майна у ЗАТ "ПО "Техсировина" підтверджена рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2004 р. у справі N 28/448а, то правомірність формування бюджетного відшкодування заявленого позивачем у декларації за червень 2004 р., є фактом який не повинен доводитися знову.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів із банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, згідно пп. 7.7.1 цієї статті, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Приймаючи оскаржувані рішення суд першої та апеляційної інстанції зробив висновок про те, що для бюджетного відшкодування достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів; наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, факт надмірної сплати податку підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким Закон пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні відповідач-1 зазначав про відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість у позивача, однак питання здійснення оплати позивачем за придбаний товар судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалось.

Оскільки судами не дана належна оцінка тому факту, що позивачем не здійснено розрахунок за придбаний товар та у нього рахується кредиторська заборгованість, це виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, у зв'язку з чим рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2005 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Повний текст ухвали складено 25.01.2007 р.

 

Головуючий, суддя

Л. В. Ланченко

Судді:

А. О. Рибченко

 

Н. Г. Пилипчук

 

О. А. Сергейчук

 

О. І. Степашко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали