ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03.04.2003 р.

Справа N 6-2320кс02


У грудні 2000 р. З. звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету районної ради міста та школи-садка про стягнення допомоги на оздоровлення, надбавки за вислугу років, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, посилаючись на те, що в добровільному порядку виплати вказаних сум відповідачем не проводяться.

Рішенням районного суду від 26 грудня 2000 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду від 12 вересня 2001 р., позовні вимоги задоволено частково - стягнуто на користь З. 1932 грн. У частині вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відмовлено.

У касаційній скарзі виконавчий комітет просив скасувати постановлені у справі судові рішення з підстави порушення судом норм матеріального права.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. N 13, викладених у п. 27 постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 21 КЗпП належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Разом з тим на зазначені вимоги поширюються положення ч. 3 ст. 32 ЦК і п. 3 ст. 39 Закону "Про власність", згідно з якими за недостатності у державної установи (організації) коштів відповідальність за зобов'язанням останньої несе її власник.

Як убачається з матеріалів справи, власником навчального закладу, з яким позивачка уклала трудовий договір, є міська рада. У порушення вимог закону суд без достатніх підстав поклав на районну раду міста обов'язок з виплати відшкодування, яке є предметом заявленого позову.

Оскільки судові рішення постановлені з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись статтями 334, 336 ЦПК, касаційну скаргу виконавчого комітету задовольнила, рішення районного суду від 26 грудня 2000 р. та ухвалу апеляційного суду від 12 вересня 2001 р. скасувала, справу направила на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали