ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23.06.2011 р.

N К-23767/10


Ухвалу скасовано(згідно з постановою Верховного Суду України від 27 березня 2012 року) (Постанова N 21-63а12)

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого, судді - доповідача Бим М. Є., суддів: Гончар Л. Я., Гордійчук М. П., Конюшка К. В., Харченка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року у справі N 2-а-45957/09/1670 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Управління Держкомзему у м. Полтаві про стягнення економічних санкцій, встановила:

Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області звернулася до суду з адміністративним позовом Управління Держкомзему у м. Полтаві про стягнення економічних санкцій в сумі 76350,00 грн., що виникла із-за порушення відповідачем вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було проведено перевірку Управління Держкомзему у м. Полтаві з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на землевпорядні роботи та послуги. Під час перевірки встановлено, що відповідач необґрунтовано отримав виручку в сумі 25450,00 грн. За результатами даної перевірки інспекцією 10.11.2008 прийнято рішення N 92 про застосування до Управління Держкомзему у м. Полтаві економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 76350,00 гривень. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене судове рішення апеляційного суду як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області з 17 по 29 травня 2008 року проведено перевірку Управління Держкомзему у м. Полтаві з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на землевпорядні роботи та послуги про що складено Акт в якому зазначено, що перевіркою встановлено, що управлінням в період з 1 січня 2007 р. по 10 жовтня 2008 р. стягувалась плата за підготовку та видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження у розмірі 30 грн./шт. для фізичних осіб і 80 грн./шт. з юридичних осіб та висновків щодо умов відведення земельної ділянки у користування та погодження проекту землеустрою, які фізичним особам не надаються, а для юридичних осіб розмір плати за їх видачу становить 70 грн./шт. Такі дії є порушенням п. 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. N 1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", яким встановлено виключний перелік послуг, які можуть виконуватися на платній основі державними органами земельних ресурсів, в даний перелік надання висновків на платній основі не включено. Таким чином, загальна сума необґрунтовано отриманої виручки правлінням за видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження та висновків щодо умов відведення земельної ділянки у користування та погодження проекту землеустрою в період з 1 січня 2007 р. по 10 жовтня 2008 р. становить 25450,00 гривень.

На підставі Акта перевірки позивачем було прийнято рішення N 92 про застосування до Управління Держкомзему у м. Полтаві економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 76350,00 гривень.

Згідно ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Також аналогічні положення містяться у п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238.

Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Відповідно до п. 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Згідно із пп. 3.1 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів" передбачено вичерпний перелік земельно-кадастрових робіт, за які органами Держкомзему може стягуватись плата.

Серед вказаного переліку відсутній такий вид робіт як надання висновків.

Це означає, що стягнення з юридичних та фізичних осіб плати за виконання таких робіт є протиправним, а виручка, отримана внаслідок цього, є необґрунтованою.

При цьому колегія суддів не погоджується з висновками апеляційного суду про те, що розмір плати за відповідні роботи встановлено наказом N 97/298/124, а значить виручка позивачем отримана правомірно, оскільки вищевказана постанова Кабінету Міністрів України має вищу юридичну силу відносно наказу N 97/298/124, а тому останній підлягає застосуванню лише в тій частині, що не суперечить вказаній постанові.

Крім того, не можна залишити пози увагою і той факт, що рішення про застосування економічних санкцій відповідачем оскаржене не було, а отже є чинним та таким, що підлягає виконанню.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Разом з цим, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що відповідно до ч. 1 ст. 226 КАСУ є підставою для скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року - скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали