КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

29.09.2011 р.

N 9/120


Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Тищенко А. І., суддів (за участю представників: від позивача - Жиленкова В. В., юрист; Олексенко Н. В., юрист, від відповідача - Якубенко В. М., юрист, Кізленко В. А., юрист), розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" на ухвалу про забезпечення позову господарського суду міста Києва від 25.08.2011 та апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2011 у справі N 9/120 (головуючий - суддя Бондаренко Г. П., судді - Шаптенко Є. Ю., Любченко М. О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" про стягнення компенсації за порушення права інтелектуальної власності у розмірі 48 мільйонів грн., встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" про стягнення 47050000,00 грн. компенсацій за порушення майнових прав інтелектуальної власності на телевізійну трансляцію в пакеті супутникового телебачення матчів Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2008/2009 років.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.08.2011 у справі N 9/120 позов задоволено частково.

На підставі рішення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" 10137600,00 грн. компенсації за порушення права інтелектуальної власності, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 215,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду змінити, позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Позивач зазначає, що копії договорів з телеканалами, які залучені до матеріалів справи не досліджувались судом, у зв'язку з чим, сума компенсації яка підлягає стягненню з відповідача, судом першої інстанції визначена невірно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" в позові повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що трансляція футбольного матчу не може порушувати права інтелектуальної власності, оскільки футбольний матч не є об'єктом інтелектуальної власності.

Крім того, відповідач стверджує, що висновок суду першої інстанції про наявність порушення прав інтелектуальної власності не відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Апеляційною скаргою відповідач стверджує, що судом необґрунтовано застосовано компенсацію, передбачену статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", та її розмір.

Як на підставу неправомірності рішення суду першої інстанції відповідач посилається на те, що докази, на яких ґрунтується рішення суду першої інстанції, надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, не є належними, а тому рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2011 у справі N 9/120 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти в 10137600,00 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ", що будуть виявлені на будь-якому рахунку виявленому державним виконавцем.

Заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача відхилено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" про забезпечення позову залишити без задоволення.

Відповідач в апеляційній скарзі на ухвалу посилається на необґрунтованість заяви позивача та на безпідставність висновків суду першої інстанції, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Також відповідач зазначає, що з урахуванням ухвали про відмову у задоволенні позивачу першої заяви про забезпечення позову від 14.07.2011, судом безпідставно було задоволено аналогічну заяву про забезпечення позову, яка надійшла пізніше.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

24.08.2006 між Союзом Європейської Футбольної Асоціації (надалі - "УЄФА") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" укладено договір про надання телевізійних прав, відповідно до умов якого, протягом строку позивачу було передане право транслювати кожну програму шляхом безкоштовної трансляції, платної трансляції та/або трансляції на умовах плати за перегляд на дозволених мовах на території, використовуючи технології передачі. Для уникнення сумнівів, транслятор за цим договором не має права транслювати будь-які програми UCL (Ліги чемпіонів), за виключенням програм (такі програми включають: a) прямі трансляції матчів; b) огляди UCL (Ліги чемпіонів); c) матчі в запису; d) журнальні програми UCL (Ліги чемпіонів)).

Договором від 24.08.2006, укладеним між позивачем та "УЄФА", закріплюється таке тлумачення термінів:

безкоштовна трансляція - трансляція, прийнята глядачем у чіткому виді без будь-якої плати за перегляд, що повинна бути оплачена прямо чи опосередковано глядачем (включаючи абонентську плату за перегляд каналу чи ряду каналів, чи оплату на основі плати за перегляд), що не включає загальні державні податки чи законні ліцензійні збори, що підлягають оплаті власником приймального устаткування за його установку та/чи використання;

платна трансляція - трансляція, що приймається глядачем у чіткому виді після сплати абонентської оплати за канал чи ряд каналів. Сплата загальних державних податків чи встановлених ліцензійних зборів, що підлягають оплаті власником приймального устаткування за його установку та/чи використання не вважається абонентською оплатою за канал чи ряд каналів;

техніка трансляції - системи, які використовуються для телевізійної трансляції в ефір (за допомогою радіохвиль; з використанням супутників; з використанням кабелю та інших систем) рухомого аудіовізуального матеріалу для глядачів. Щоб уникнути сумнівів, використання наприклад, відеокасет та DVD не є технікою трансляції;

трансляції на підставі оплати за перегляд - закодовані трансляції, чітко прийняті глядачем, який сплачує спеціальну оплату за перегляд по відношенню до відповідної програми чи серії, чи ряду програм (яка відрізняється від абонентської плати за канал чи ряд каналів);

"закодована" - відповідна передача закодована умовним доступом високого рівня (тобто доступ до сигналу залежить від використання приймального обладнання, яке розшифровує сигнал тільки у випадку, якщо користувач обладнання особисто та спеціально уповноважений мовником на перегляд програми);

"виключна" - УЄФА не буде передавати права будь-якій третій особі на територію (територія України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" є провайдером програмної послуги та діє на підставі ліцензії серія НР N 0183-п, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

01.04.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" та Закритим акціонерним товариством "Телекомпанія "Україна" було укладено договір N 02 про додаткове кодування телевізійного сигналу (надалі - Договір N 02).

Як передбачено пунктом 2.1 Договору N 02 Телерадіоорганізація (ЗАТ "Телекомпанія "Україна") надає Провайдеру (ТОВ "Віжн ТБ") згоду здійснити додаткове кодування своїх програм, які поширюються за допомогою супутника з метою забезпечення доступу абонентам Провайдера до програм Телеорганізації.

Пунктом 1.1 основних визначень Договору N 02 встановлено, що територія - територія України.

У відповідності до пункту 7.1 Договору N 02 договір є укладений з моменту його підписання Сторонами та діє на протязі одного року. П. 7.2 встановлено, що якщо жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про свій намір не продовжувати строк дії цього Договору, строк дії продовжується на наступні 3 роки. Договір N 02 було розірвано в липні 2009 року.

З огляду на зазначене, дія Договору N 2 поширюється на період, в який, як зазначає Позивач, ретранслювалися матчі та програми Ліги УЄФА.

02.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" та Закритим акціонерним товариством "Телерадіокомпанія "Україна" укладено Договір N 80779/54.

Відповідно до пункту 2.1 Договору N 80779/54 Товариство з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" надає Закритому акціонерному товариству "Телерадіокомпанія "Україна" виключне право на безкоштовну трансляцію прямих трансляцій матчів і матчів у запису, крім фіналу, та невиключне право на безкоштовну трансляцію оглядів Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2009/2009 років, фрагментів програм в програмах новин, фіналу по телеканалу дозволеною мовою на території протягом терміну. Щоб уникнути сумнівів, за цим Договором Закрите акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Україна" не має права транслювати будь-які програми UCL, за винятком Програм. Закрите акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Україна" може передати таке право третій особі за письмовою згодою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ".

01.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" та Закритим акціонерним товариством "Телекомпанія "ТЕТ" було укладено договір про надання прав на поширення телевізійного сигналу та додаткове кодування телевізійного сигналу N 30-СК (надалі - Договір N 30-СК).

Відповідно до п. 1.1 предмета Договору N 30-СК Закрите акціонерне товариство "Телекомпанія "ТЕТ" на умовах, визначених у цьому Договорі, надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" право поширення, з метою надання провайдером програмної послуги на строк та на території, а провайдер зобов'язується використовувати надане право відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 1.1 Договору N 30-СК територія - територія України, а строк - календарний період, який починається з моменту передачі права поширенням, і збігає в момент припинення дії Договору.

Як передбачено пунктом 6.1 Договору N 30-СК даний Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі невиключного права поширення і діє протягом трьох років з дати підписання акту прийому-передачі невиключного права поширення.

З огляду на зазначене дія Договору N 30-СК поширюється на період, в який, як зазначає Позивач, ретранслювалися матчі та програми Ліги УЄФА.

Згідно п. 2.3.7 Договору N 30-СК провайдер зобов'язується не переривати Поширення Телепрограм з метою розміщення реклами, та змінювати Телепрограму в будь-який спосіб (шляхом скорочень, пропусків, перемонтажу, модифікацій, додаткових титрів тощо), не допускати перекривання логотипу Телерадіоорганізації.

Таким чином, переривання поширення телепрограм є порушенням ТОВ "Віжн ТБ" договірних зобов'язань перед ЗАТ "Телекомпанія "ТЕТ", які виникли з Договору N 30-СК.

15.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" та Закритим акціонерним товариством "Телерадіокомпанія "ТЕТ" укладено Договір N 83.

Відповідно до пункту 2.1 Договору N 83 Товариство з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" надає Закритому акціонерному товариству "Телерадіокомпанія "ТЕТ" виключне право на безкоштовну трансляцію прямих трансляцій матчів, виключне право на безкоштовну трансляцію на безкоштовну трансляцію оглядів Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2009/2009 років, невиключне право на безкоштовну трансляцію фрагментів програм в новостійних програмах, по телеканалу дозволеною мовою на території протягом терміну, з використанням технік трансляції. Щоб уникнути сумнівів, за цим Договором Закрите акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "ТЕТ" не має права транслювати будь-які програми UCL, за винятком програм.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого законом; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не було зазначено, відносно якого об'єкта права інтелектуальної власності порушені "виключні" права Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ". Будь-яких усних чи письмових пояснень з цього приводу позивачем не надано.

В позовній заяві було зазначено, що "Відповідно до ст. 433 ЦК та ст. 8 Закону 1 матчі та програми Ліги чемпіонів є об'єктами інтелектуальної власності.".

Як передбачено статтею 433 Цивільного кодексу України об'єктами авторського права є твори, а саме: літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; 2) комп'ютерні програми; 3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; 4) інші твори.

Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); 2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; 3) комп'ютерні програми; 4) бази даних; 5) музичні твори з текстом і без тексту; 6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; 7) аудіовізуальні твори; 8) твори образотворчого мистецтва; 9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; 10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; 11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо; 12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності; 13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу; 14) похідні твори; 15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини; 16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів; 17) інші твори.

Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Як зазначено в статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

З наданого відповідачем висновку N 45/11 комплексного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 15 серпня 2011 року проведеного експертом ОСОБА_1, експертом ОСОБА_2 та спеціалістом ОСОБА_3. Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (надалі - Експертне дослідження) вбачається, що футбольні матчі Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2008/2009, фрагменти яких містяться на наданих для дослідження DVD+RW дисках (копії яких містяться в матеріалах справи), не мають ознак об'єктів авторського права та/або суміжних прав.

Колегія суддів приймає до уваги надане відповідачем Експертне дослідження, у зв'язку з чим приходить до висновку про відсутність необхідності направляти справу на судову технічну експертизу для визначення чи є трансляції футбольних матчів об'єктами інтелектуальної власності, оскільки відповідь на вказане питання є встановленою.

Крім того, з матеріалів справи неможливо встановити, хто є суб'єктом права інтелектуальної власності, який створив вказані трансляції.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції помилково визнав трансляції футбольних матчів об'єктами права інтелектуальної власності, а отже порушення права інтелектуальної власності відсутнє.

Як зазначено в абзаці другому пункту 33 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 N 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до пункту 9 статті 39 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" провайдер програмної послуги зобов'язаний забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги, причому укладання договорів з відповідними телерадіоорганізаціями не є обов'язковим.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" зобов'язане поширювати засобами супутникового зв'язку об'єкти будь-яких прав у складі програм телеорганізації, які здійснюють наземне ефірне мовлення на території України.

Стосовно визначення судом першої інстанції розміру компенсації, колегія суддів зазначає наступне.

В мотивувальній частині рішенні суду першої інстанції зазначено, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в розмірі 110 мінімальних заробітних плат за кожне порушення, що складає 10137600,00 грн. з розрахунку 96 (кількість матчів) *110* 960 (розмір мінімальної заробітної плати).

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного суду України N 5 від 04.06.2010 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" передбачено, що відповідно до пункту "г" частини першої статті 52 Закону N 3792-XII суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

Всупереч роз'ясненням Пленуму судом помилково визнано доведеним факт порушення майнових прав позивача та не надано обґрунтованих доводів яке саме порушення допущено, не визначений орієнтовний розмір шкоди, завданий порушенням, не встановлений розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення та інше.

Судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування не взято до уваги, що рішенням господарського суду міста Києва в справі 39/226 від 27.09.2010 стосується матчів ј фіналу Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2008 - 2009 року, в той час як до 96 об'єктів входили матчі різних стадій, в тому числі груповий турнір, огляди матчів, щоденники Ліги чемпіонів.

Матчі групового турніру користуються меншим попитом у глядацької аудиторії, ніж матчі ј фіналу, а отже і отриманий дохід від трансляції матчів ј фіналу більший та вартість прав на них також вища, що також не взято судом першої інстанції до уваги при постановленні оскаржуваного рішення.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги різну тривалість трансляції об'єктів, так трансляція футбольних матчів здійснюється протягом орієнтовно 90 хвилин ефірного часу (без врахування перерви та реклами), в той час, як огляд матчів та щоденники - набагато менше. Так, єдиний огляд матчів, який надано Позивачем в повному обсязі, транслювався на телеканалі "Україна" 07.05.2009 протягом орієнтовно 60 хвилин ефірного часу (без врахування перерви та реклами). Таким чином, суд для проведення розрахунку компенсації мав диференціювати об'єкти за тривалістю, популярністю та отриманим прибутком від трансляції, що також свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

Відповідно до матеріалів справи відповідач не мав технічної можливості перекривати трансляцію програм каналу "ТЕТ" тому, що має місце подвійне кодування сигналу (самим каналом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ").

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом не обґрунтована правомірність застосування компенсації, яка передбачена статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", та її розміру.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2011 по справі 9/120 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача на рішення суду першої інстанції підлягає задоволенню, апеляційна скарга позивачу задоволенню не підлягає, оскільки її доводи не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.08.2011 по справі 9/120 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з пунктом 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України N 02-5/611 від 23.08.94 умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).

Інформаційним листом Вищого господарського суду України N 01-8/2776 від 12.12.2006 закріплено, що відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У своїх заявах про вжиття заходів для забезпечення позову позивач заявляє, що грошові активи відповідач активно перерозподіляє між іншими юридичними особами, щоб на власному рахунку не залишилось коштів необхідних для задоволення позовних вимог, однак позивачем не зазначено джерело отримання такої інформації, та не надано доказів на підставі яких зроблено таке припущення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення заяв позивача про вжиття запобіжних заходів у суду першої інстанції не було, оскільки припущення вказані у заявах не є обґрунтованими та не підтверджуються жодним доказом.

Враховуючи порушення, допущені судом першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову від 25.08.2011 по справі 9/120, та відмову у задоволенні позову, колегія суддів приходить до висновку що, апеляційна скарга відповідача про скасування ухвали про забезпечення позову господарського суду міста Києва від 25.08.2011 по справі 9/120 підлягає задоволенню, ухвала про забезпечення позову господарського суду міста Києва від 25.08.2011 по справі 9/120 підлягає скасуванню.

Виходячи з вищенаведеного, колегія приходить до висновку, що місцевим судом не було повністю досліджено матеріали справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2011 у справі N 9/120 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" є обґрунтованою та підлягає задоволенню, ухвала про забезпечення позову господарського суду міста Києва від 25.08.2011 по справі 9/120 підлягає скасуванню, заяви про вжиття заходів для забезпечення позову від 16.08.2011 та від 18.08.2011 Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" підлягають залишенню без задоволення, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" підлягає залишенню без задоволення, у зв'язку з чим на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме відшкодувати за рахунок позивача витрати відповідача по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" про скасування рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2011 у справі N 9/120 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2011 у справі N 9/120 скасувати.

4. У позові відмовити повністю.

5. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" про скасування ухвали про забезпечення позову господарського суду міста Києва від 25.08.2011 у справі N 9/120 задовольнити

6. Ухвалу про забезпечення позову господарського суду міста Києва від 25.08.2011 по справі 9/120 скасувати.

7. Заяви про вжиття заходів для забезпечення позову від 16.08.2011 та від 18.08.2011 Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" залишити без задоволення.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 32850083, п/р N 26008030535361 в Радянському відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк"м. Києва, МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ТБ" (04107, м. Київ, вул. Половецька, 3/42, код ЄДРПОУ 34696608, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем 12750,00 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

9. Видати наказ.

10. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

11. Матеріали справи N 9/120 повернути до господарського суду міста Києва.

 

Головуючий, суддя

 

Судді:

 





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали