ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.11.2011 р.

Справа N 4/177


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Остапенка М. І., суддів: Гончарука П. А., Стратієнко Л. В., розглянувши касаційну скаргу ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Жданівкатепломережа" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року у справі за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Жданівкатепломережа" до СПД - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення коштів, встановив:

у червні 2011 року обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Жданівкатепломережа" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_4 7580,52 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії відповідно до умов договору N 58 від 16.09.2006 року, 75,39 грн. процентів річних, 279,90 грн. на відшкодування втрат від знецінення інфляції та 389,51 грн. пені.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.07.2011 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Постановляючи про відмову в позові господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що приміщення магазину у м. Кіровську, кв. Гірняцький, 12-б не має окремого приладу обліку теплової енергії, а тому за відсутності розрахунку відповідно до п. 5.6 договору позов задоволенню не підлягає.

Проте погодитись з наведеними судом мотивами відмови у позові не можна.

Як встановлено судом першої інстанції та при перегляді справи в апеляційному порядку взаємовідносини сторін врегульовано договором N 58 від 16.09.2006 року, який за додатковою угодою від 05.01.2011 року є чинним до 31.12.2011 року.

За умовами договору облік споживання теплової енергії здійснюється за приладами обліку чи розрахунковим способом (п. 5) що не суперечить Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року N 630.

Об'єкт, теплопостачання якого обумовлюється цим договором, окремим приладом обліку теплової енергії не обладнано і розрахунок спожитого відповідачем визначався за даними приладу обліку, установленого на введені теплоносія до будинку N 12-б мікрорайону "Гірняцький" м. Кіровська.

На підставі даних приладів обліку теплової енергії поставленої у період лютого-березня 2011 року відповідачу надано рахунки, які прийнято останнім та відображено у бухгалтерській звітності, про що свідчить і акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.06.2011 року.

Під час розгляду справи відповідач не оспорював надання йому послуг з теплопостачання в опалювальний період 2010 - 2011 років заперечуючи лише щодо якості та відповідно і обсягів наданих послуг, що зобов'язувало суд перевірити правильність здійснених позивачем нарахувань відповідно до обсягів фактично спожитого і встановлених тарифів та навести судовому рішенні обставини, які б підтверджували чи спростовували доводи сторін.

Але всупереч зазначеному судові рішення не містять висновків щодо цього, доказів на спростування доводів позивача чи підтвердження заперечень відповідача не наведено, а тому судові рішення про відмову у позові за наведених у них мотивів не можна визнати такими, що ґрунтуються на повно та всебічно з'ясованих обставинах справи, а правова оцінка прав та обов'язків сторін за договором N 58 від 16.09.2006 року є правильною.

За таких обставин, судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року та рішення господарського суду Донецької області від 12.07.2011 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

 

Головуючий

М. І. Остапенко

Судді:

П. А. Гончарук

 

Л. В. Стратієнко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали