ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13.01.2011 р.

N К-33384/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів: Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Леонтович К. Г., Цуркана М. І., Чалого С. Я., розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 6 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року у справі N 2-а-12/2008 за позовом С. Л. М. до Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, встановила:

У січні 2008 року С. Л. М. звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 - 2007 роки згідно ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 6 березня 2008 року, залишеною без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року, позовні вимоги задоволені в частині визнання протиправною бездіяльність та стягнення з відповідача 2080,00 грн. недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи і користується правами та пільгами, передбаченими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі відповідно до ст. 48, виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

В порушення наведеної норми відповідач виплачував щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 562 від 12.07.2005 р., тобто у меншому розмірі ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинена дія ч. 3 та ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині визначення розміру виплат щорічної допомоги на оздоровлення.

Згідно обставин справи на час виплати допомоги позивачу за 2007 рік 31.07.2007 р. діяла ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, на момент виплати щорічної разової грошової допомоги зміни, внесені у ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були визнані неконституційними, а виплата проведена після рішення Конституційного Суду України про неконституційність положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, з урахуванням строку звернення до суду з позовом, передбаченого ст. ст. 99, 100 КАС України, суди вірно зазначають про відсутність підстав задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 - 2006 роки з підстав пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову з цих підстав.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації - відхилити.

Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 6 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

  




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали