ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.07.2010 р.

N К-9555/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Сороки М. О., Головчук С. В., Розваляєвої Т. С., Рецебуринського Ю. Й., Черпака Ю. К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки (далі - УПФ) про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої додаткової пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, встановив:

У січні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до УПФ про перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно зі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просив зобов'язати УПФ провести перерахунок пенсії як інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за 2000 - 2008 роки у сумі 17307,97 гривень. Крім того, просив в подальшому нараховувати та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано дії УПФ неправомірними. Зобов'язано УПФ здійснити ОСОБА_6 перерахунок призначеної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2008 року. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач отримує пенсію за ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.

ОСОБА_6 звернувся до відповідача із заявою про нарахування додаткової пенсії у розмірі, встановленому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в проведенні перерахунку пенсії було відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач повинен провести нарахування та виплату додаткової пенсії позивачу, виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Висновок суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до чинної на час спірних правовідносин ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин правильними та такими, що відповідають Закону, є висновки суду апеляційної інстанції, що позивач має право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, правильним є висновок апеляційної інстанцій щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Однак, зобов'язуючи УПФ здійснити позивачу перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", апеляційний суд прийшов до помилкового висновку, що такий перерахунок необхідно проводити з 01.01.2008 року, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 12, 13, 14, 15, 17 п. 28 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" з 1 січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 п. п. 12, 13, 14, 15, 17 п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Тому перерахунок пенсії позивачу повинен розраховуватися із розміру, передбаченого ст. 50 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року позивач не мав права на перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у зв'язку із дією положень пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а тому висновок апеляційного суду щодо зобов'язання відповідача провести такий перерахунок призначеної позивачеві пенсії з 01.01.2008 року - є помилковим.

Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи, що фактичні обставини судами встановлені правильно, проте судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду апеляційної ні станції в частині дати проведення перерахунку додаткової пенсії.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 226, 228, 230, 232 КАС України, суд постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року змінити в частині дати проведення перерахунку додаткової пенсії, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки перерахувати призначену ОСОБА_6 додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 22.05.2008 року.

В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали